Вимоги до рухливого складу , що перевозить небезпечні вантажі

Безпека перевезення небезпечних вантажів багато в чому залежить від технічного стану й устаткування рухливого складу. Воно повиннео задовольняти рядові додаткових вимог, пропонованих Інструкцією про порядок перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом і Інструкцією з техніки безпеки при збереженні і перевезенні небезпечних вантажів автомобільним транспортом загального користування.

На автомобілях, що перевозять небезпечні вантажі 1—5 класів, випускну трубу виводять вправо під передню частину автомобіля з нахилом випускного отвору вниз. При цьому випускна груба не повинна проходити під кузовом. Якщо автомобілі тимчасово зайняті на перевезенні цих вантажів, допускається встановлювати іскрогасительні сітки на випускному отворі глушителя.

Паливний бак повинний бути вилучений від двигуна, електропроводів, випускної труби й акумуляторної батареї (можна відокремити від неї перегородкою). З боку днища і боків його захищають кожухом. Розташовують паливний бак таким чином, щоб він у міру можливості охоронявся від ушкодження у випадку ДТП, а у випадку витоку пального з нього при ушкодженні воно не попадало на перевезений вантаж.

До електроустаткування автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі (крім б і 9 класів), пред'являють наступні додаткові вимоги:

номінальна напруга повинна бути не більш 24 В;

електропроводка повинна бути розрахована таким чином, щоб цілком виключити її нагрівши;

електромережа повинна охоронятися від підвищених навантажень запобіжниками або автоматичними пристроями заводського виготовлення, що відключають;

електропроводка повинна мати надійну ізоляцію, міцно кріпитися на автомобілі з урахуванням захисту від механічних ушкоджень і нагрівання випускної системи;

оболонка електропроводів повинна бути безшовної і стійкою до корозійних процесів;

електропроводка усередині кузова повинна бути захищена внутрішнім обшиванням;

електролампи, використовувані для висвітлення кузова, повинні мати цоколь без різьблення і захищатися від механічних ушкоджень запобіжною сіткою або ґратами.

У кабіні водія повинне бути встановлений пристрій для відключення акумулятора від мережі.

Для захисту від статичної електрики автомобілі повинні мати заземлювательний ланцюг, що стосується землі на довжині 200 мм, і металевий штир із тросом (для використання, на стоянці).

Кузов автомобілів типу «Фургон», що перевозить вантажі 1—5 і 7 класів повинний бути цілком закритим, міцним, не мати щілин і розділятися з кабіною водія проміжком не менш 150 мм. Дерево, з якого виготовлений кузов, просочують вогнезахистним складом. Для внутрішнього покриття використовують матеріали, що не викликають іскор і не утворюючі небезпечні з'єднання з перевезеними вантажами. Двер повинні мати замки.

Кузова, призначені для перевезення небезпечних вантажів 2, 5 і 6 класів, обладнаються вентиляцією. Для покриття відкритих кузовів треба використовувати важко займисті непромокальні тканини.

Контейнери для перевезення вибухових речовин виготовляють з матеріалів хімічно нейтральних до перевезених речовин. Вони повинні забезпечувати захист вантажу від впливу метеорологічних умов, іскор або інших джерел вогню. Їх обладнають замковими пристроями, що виключають мимовільне відкривання двер і дозволяють робити опломбування.

Для перевезення балонів зі стиснутими і зрідженими газами в горизонтальному положенні кузов автомобіля обладнають оббитими повстю стелажами з виїмками по розмірі балонів. Брезент, яким них накривають для захисту від дії сонячних променів, не повинний мати жирових плям. Під час перевезення у вертикальному положенні використовують верстати, клітки, спеціальні вертикальні піддони або контейнери.

Автоцистерни для перевезення зріджених газів повинні мати термоізоляцію. Автоцистерни місткістю більш 2000 л для перевезення стиснутих і зріджених газів обладнають запобіжними клапанами, що забезпечують випуск газів при зростанні тиску. Електроприводи насосів, компресорів, лічильників-витратомірів, установлюваних на цистернах, виконують вибухобезпечними.

Автоцистерни для перевезення легкозаймистих і пальних рідин повинні мати внутрішні перегородки.

Автомобілі для перевезення речовин, що вступають у реакцію з водою і виділяють при цьому легкозаймисті гази, повинні мати пристрої, що забезпечують захист цих речовин від улучення на них води.

Автомобілі, що перевозять небезпечні вантажі, комплектують:

набором інструмента для дрібного (аварійного) ремонту автомобіля;

вогнегасниками (один вогнегасник для гасіння пожежі на автомобілі і не менш одного вогнегасника для гасіння загоряння перевезеного вантажу);

протиоткатнимиими упорами (не менш одного);

одним миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки;

медичною аптечкою;

засобами нейтралізації перевезених небезпечних речовин, а також засобами індивідуального захисту, лопатою і необхідним запасом піску, якщо останні передбачені в аварійній картці. Під час перевезення особливо небезпечних вантажів автомобілі додатково укомплектовують двома знаками, що забороняють рух.

Автомобілі, що перевозять радіоактивні речовини (радіаційні упакування II, III і IV транспортних категорій), додатково обладнають захисним сталевим або свинцевим екраном у переднього борта автомобіля.

На всіх автомобілях, що перевозять небезпечні вантажі, попереду і позаду повинні встановлюватися спеціальні знаки прямокутної форми в лівій частині білого, а в правої — жовтогарячого кольору з позначенням, що характеризує вид небезпечного вантажу.

Вимоги безпеки під час перевезення небезпечних вантажів

Під час перевезення небезпечних вантажів необхідно враховувати їхню несумісність. Неприпустимо разом перевозити балони з киснем і балони з ацетиленом, пропан-бутаном і іншими вибухонебезпечними і пальними газами. Забороняється спільне перевезення стиснутих, зріджених, розчинених під тиском пальних газів і займистих рідин з отруйними речовинами, харчовими продуктами, радіоактивними і підтримуюче горіння речовинами, з азотною кислотою і сульфоазотними сумішами, органічними перекисами, що детонують ґнотами миттєвої дії і детонують запалами, залізничними петардам, безводною соляною кислотою й азотом, рідким повітрям, киснем і азотом. Не можна розміщати фтор разом з вибуховими речовинами і предметами, а також із предметами, зарядженими вибуховими речовинами. Забороняється спільне перевезення небезпечних речовин і харчових продуктів або хлібних і фуражних вантажів.

Тара для перевезення небезпечних вантажів повинна бути міцної, відповідати характерові і станові вантажу, забезпечувати запобігання вантажу від ушкоджень і псування при виконанні вантажно-розвантажувальних і транспортних операцій. Вона повинна бути опломбованої і мати ярлики, що позначають вид небезпеки вантажу, верх упакування, наявність тендітних судин в упакуванні.

Кожне місце вантажу окремо повинне бути надійно укріплене в кузові, щоб під час руху, зупинок і поворотів вантаж не міг переміщатися або перекидатися. Для закріплення вантажних місць із займистими рідинами не можна користуватися легкозаймистими матеріалами.

Під час перевезення балонів зі стиснутим, зрідженим і розчиненими під тиском газами на них встановлюють амортизаційні кільця з гуми або мотузки діаметром не менш 25 мм для запобігання від ударів. Балони з киснем повинні занурюватися в чисті кузови, що не мають слідів олії, інакше створюється небезпека вибуху.

Скляну тару з кислотами, каустиком і іншими їдкими і палючими рідинами перевозять а плетених кошиках або шухлядах.

Під час перевезення вантажу в контейнерах варто стежити за тим, щоб двері контейнера вільно відкривалися і закривалися. Для цього залишають вільний простір між вантажем і дверима.

Маршрути, по яких перевозять вибухові, радіоактивні і сильнодіючі отруйні речовини, погоджують з Державтоінспекцією.

Водії, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати водійський стаж не менш 3 років, пройти медичний контроль, спеціальну підготовку або інструктаж. Ті водії, що тимчасово залучаються до даних перевезень, проходять медичний контроль, спеціальну підготовку або інструктаж при призначенні їх до цих перевезень. Крім документів, перерахованих у Правилах дорожнього руху, водії, що перевозять небезпечні вантажі, повинні мати при собі: аварійну картку системи інформації про небезпеки, свідчення про допуск транспортного засобу, маршрут перевезення, свідчення, супровідну документацію до вантажу.

Супровідні особи (відповідальний за перевезення, що охороняє, дозиметрист) зобов'язані мати свідчення, що засвідчує їхнє право на участь у перевезеннях небезпечних вантажів по даному маршруті. Вони повинні бути також зазначені в шляховому листі.

Під час перевезення неочищеної порожньої тари з-під небезпечних вантажів необхідно дотримувати усі вимоги і правила, передбачені і під час перевезення в них таких вантажів. У товарно-транспортній накладній роблять оцінку з найменуванням раніше перевезеного небезпечного вантажу і його номером. Цілком очищену тару перевозять як безпечний вантаж, а в товарно-транспортній накладній відзначають червоним кольором: «Тара очищена».