Лекція №8 вантажно-розвантажувальні роботи Загальні вимоги

Вантажно-розвантажувальні роботи варто виконувати відповідно до вимог ДСТ 12.3.002-75*, ДСТ 12.3.009-76*, Правилами по охороні праці на автомобільному транспорті і нормативно-технічній документації .

Як правило, вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися механізованим способом. Використання механізованого способу обов'язково при підйомі вантажів масою більш 50 кг, а також при підйомі вантажів на висоту більш 2 м і переміщенні їх на відстань більш 25 м. При підйомі і переміщенні вантажів вручну варто дотримувати норми припустимого максимального навантаження. При перенесенні ваг поодинці для підлітків чоловічої статі від 16 до 18 років ця норма складає 16 кг, жіновий статі — 10 кг; для чоловіків старше 18 років — 50 кг. Два вантажники у виняткових випадках на місцях непостійного навантаження і розвантаження можуть піднімати і знімати вантаж з кузова автомобіля масою до 80 кг. Водіям автомобілів дозволяється з їхньої згоди занурювати і вивантажувати вантажі масою не більш 20 кг. Норми гранично припустимих навантажень для жінок наступні: підйом і переміщення ваг при чергуванні з іншою роботою — 15 кг; підйом ваг на висоту більш 1,5 м, а також підйом і переміщення ваг постійно протягом робочої зміни — 10 кг. Сумарна маса вантажів, переміщуваних жінкою протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг. У масу що піднімається з переміщуваного вантажу включають маси тари й упакування.

При перенесенні вантажів на носилках по горизонтальному шляху відстань не повинна перевищувати 50 м. Переносити вантаж на носилках по сход і драбинам забороняється.

Залучати до вантажно-розвантажувальних робіт можна осіб не молодше 16 літ. При цьому підлітки від 16 до 18 років можу м залучатися для перенесення ваг тільки при виконанні ними основної роботи зі спеціальності і за умови, якщо перенесення ваги займає не більш однієї третини усього робочого часу підлітка, а також для навантаження і вивантаження навалювальних (гравій, глина, пісок, зерно, овочі), легковагих (порожня тара, фрукти в дрібній тарі), штучних (цегла, дрібні деталі) вантажів і пиломатеріалів (підтоварник, ліс).

Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи, призначеного адміністрацією підприємства. Це особа повинна стежити за дотриманням безпечних способів навантаження, вивантаження і транспортування вантажів.

При підйомі і переміщенні вантажів не допускають перебування людей і пересування транспортних засобів у зоні можливого падіння вантажу.

При установці автомобілів під навантаження або вивантаження треба витримувати мінімальні відстані між автомобілем і штабелем вантажу або будинком, а також між автомобілями. Відстань між заднім бортом автомобіля і штабелем вантажу повинне бути не менш 1 м, а будинком — не менш 0,5 м. Відстань між автомобілями при фронтальному розміщенні повинне бути не менш 1,5 м, а при послідовному — не менш 1 м.

При організації вантажно-розвантажувальних робіт і виборі засобів їхньої механізації необхідно враховувати особливості вантажу: стан, ступінь небезпечне П1, габарити, вага. Усі вантажі поділяються на три вагарні категорії:

I - масою (одного місця) менш 80 кг, а також сипучі, мілкоштучні, перевезені навалом і т.п.;

II — масою 80—500 кг;

III — масою більш 500 кг.

Вантажі I категорії від складу до місця навантаження або від місця розвантаження до складу при відстанях менш 25 м можна переміщати вручну. Вантажі II і III категорій переміщають тільки з використанням засобів механізації (автонавантажувачів, кранів, конвеєрів і м. д.).

Вантажникам у процесі роботи надаються перерви для відпочинку, що входять у їхній робочий час. Тривалість і розподіл цих перерв протягом робочого дня встановлюються правилами внутрішнього трудового розпорядку.