Захист від небезпечного впливу статичної електрики

Електростатичні заряди виникають при операціях з автомобільним паливом, при роботі верстатів і машин з пасовою передачею, при обробці діелектричних матеріалів і в багатьох інших випадках. Статична електрика часта є причиною вибухів і пожеж, перешкоджає нормальному ходові технологічного процесу, створює перешкоди в роботі електронних приладів, викликає передчасний знос покришок автомобілів, впливає на людину.

Для зашиті від небезпечного прояву розрядів статичної електрики використовуються засоби колективного й індивідуального захисту.

До засобів колективного захисту відносяться: пристрої, що заземлюють, нейтралізатори (індукційні, високовольтні, променеві, аеродинамічні), що воложать пристрої (випарні та інш), антиелектростатичні речовини (вводяться в обсяг, наносимі на поверхню) і пристрої, що екранують, (козирки, перегородки). Пристрої, що заземлюють, є найпростішим і доступним засобом захисту. Опір пристрою, що заземлює, призначеного винятково для зашиті від статичної електрики, повинне бути не вище 100 Ом. Його допускається поєднувати з пристроями, що заземлюють, для електроустаткування і вторинних проявів блискавки. Неметалічне устаткування вважається електростатическі заземленим, якщо опір розтіканню струму на землю з будь-яких крапок його внутрішньої і зовнішньої поверхонь не перевищує 10 Ом при відносній вологості повітря не більш 60%.

На АТП варто заземлювати ємності з пальними рідинами, автоцистерни, візки й електрокари, використовувані для перевезення судин з пальними рідинами і речовинами, і т.д.

Як засоби індивідуального захисту застосовують: спеціальний антиелектростатичний одяг і взуття, антиелектростатичні запобіжні пристосування (кільця, браслети) і засобу захисту рук.

Лекція № 11 пожежна безпека автотранспортних підприємств Державні міри забезпечення пожежної безпеки

У нашій країні забезпечення пожежної безпеки є загальнодержавною задачею. В основу організації пожежної охорони покладений декрет Ради Народних Комісарів «Про організації державних мір боротьби з вогнем», підписаний В. И. Леніним 17 квітня 1918 р. Ними визначені основні задачі і права органів пожежного нагляду. Передбачено, що забезпечення протипожежного захисту міст і інших населених пунктів, об'єктів народного господарства є найважливішою державною задачею. За її виконання несуть відповідальність керівники радянських і господарських органів.

Функції державного пожежного нагляду в нашій країні покладені на Головне керування пожежної охорони МВС і його периферійні органи. Відповідно до Положення про державний пожежний нагляд органи нагляду:

розробляють і видають правила, інструкції і технічні норми по пожежній безпеці, обов'язкові для всіх підприємств, установ і окремих осіб, і систематично контролюють їхнє виконання;

контролюють виконання вимог пожежної безпеки всіма підприємствами й установами, а також окремими особами;

перевіряють виконання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств; контролюють і перевіряють боєздатність пожежних підрозділів і справність засобів пожежної сигналізації і пожежегасіння у всіх відомствах, установах і організаціях;

пропагують питання боротьби з пожежами й організують видання спеціальної літератури.

Органи пожежного нагляду сприяють упровадженню на об'єктах народного господарства установок виявлення і гасіння пожеж, беруть участь у державних комісіях із приймання в експлуатацію підприємств, будинків і споруджень.

Органам пожежного нагляду надане право: робити пожежно-технічне обстеження всіх об'єктів промислового і цивільного призначення; жадати від керівників підприємств і установ, а також від окремих осіб необхідні зведення для з'ясування стану пожежної безпеки того або іншого об'єкта; залучати до адміністративної або судової відповідальності осіб, винних у порушенні правил, норм і інструкцій з пожежної безпеки; припиняти частково або цілком роботу будь-якого об'єкта (або частини його) у випадку виявлення таких порушень правил пожежної безпеки, що створюють безпосередню погрозу виникнення пожежі.