1946 – 1950

учень Шевченківської початкової школи

1950 - 1953

учень Безуглівської семирічної школи Згурівського району, яку закінчив на «відмінно»

1953 – 1957

учень Переяслав-Хмельницького педагогічного училища, яке закінчив з дипломом з відзнакою

1957 - 1962

студент філологічного факультету (спеціальність: російська мова, література та музика) Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В. Гоголя, який закінчив з дипломом з відзнакою. Сталінський стипендіат

1962 - 1964

викладач української мови та літератури Бериславського педагогічного училища Херсонської області

1964 - 1970

викладач співів, музики Переяслав-Хмельницького педучилища

1970-1973

завідувач шкільного відділу Переяслав-Хмельницького педучилища

1973-1985

заступник директора по навчальній частині Переяслав-Хмельницького педучилища

1980

нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР

1984

нагороджений медаллю «В память 1500-летия Киева»

1985 – 1989

директор Переяслав-Хмельницької середньої школи № 4, та вчитель російської мови, літератури

1989 - 2009

ст.викладач російської мови, хорового диригування, викладач спецкурсу «Сковородинознавства» Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

1996

нагороджений знаком «Відмінник освіти України»

2008

присвоєно звання почесного члена «Німецько-українського наукового об’єднання імені професора Юрія Бойка-Блохина в Німеччині»

2010

помер 5 січня у місті Переяслав-Хмельницький

БІБЛІОГРАФІЯ

1990

Верба Г. М. Храм мого дитинства / Г. М. Верба // Т. Г. Шевченко і Переяславщина: тези доп. і повідом. міжвуз. наук.-теор. конф., присвяч. 145-річчю написання «Заповіту» та 150-річчю виходу «Кобзаря», (13 – 15 груд. 1990 р.) / [ред. колег.: І. П. Стогній (гол.) та ін.]. – Переяслав-Хм., 1990. – С. 236 – 238.

1992

Верба Г. М. «Загальні поради про виправлення справ людських» А. Я. Коменського і наша епоха / Г. М. Верба // Педагогічна спадщина А. Я. Коменського і перспективи розвитку народної освіти: тези доп. і повідом. міжвуз. наук.-теор. конф. / [ред. колег.: І. П. Стогній (гол.) та ін.]. – Переяслав-Хм., 1992. – Ч. 1. – С. 71 – 73.

1997

Верба Г. Григорій Сковорода і музика / Г. Верба // Сковорода Григорій: образ мислителя: [зб. наук. пр.] / [відп. ред.В. І. Шинкарук, І. П. Стогній; упоряд.: В. М. Нічик, В. Є. Бишовець, Я. М. Стратій; Інститут філософії НАН України; Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди]. – К., 1997. – С. 417 – 430.

1998

Верба Г. Перечитуючи Сковороду: коментарі до кількох хрестоматійних поезій Г. Сковороди / Григорій Верба // Дивослово. – 1998. - № 7. – С. 34 – 36.

1999

Верба Г. Не можу погодитись... / Г. Верба // Українська мова та література. – 1999. – верес. (число 36). – С. 4.

2001

Верба Г. Григорій Сковорода на межі тисячоліть: проблема перекладу / Г. Верба // Київська старовина. – 2001. - № 1. – С. 183 – 191; № 2. – С. 156 – 168; № 8. – С. 1 – 16.

Верба Г. Слово на захист Сковороди / Г. Верба // Вісник Переяславщини. – 2001. – 25 лип. (№№ 113 – 114). – С. 5.

2002

Верба Г. До Сковороди істинного / Г. Верба // Рідна школа. – 2002. - № 7. - С. 71 – 74.

Верба Г. М. Народні думи та історичні пісні періоду національно-визвольної революції українського народу 1648 – 1657 рр. / Г. М. Верба, М. Г. Колос // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: наук.-теор. зб. / [гол. ред. В. П. Коцур]. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 3: Педагогіка. Психологія. Філологія. Філософія. – С. 190 – 196.

Верба Г. Педагогічна освіта на Переяславщині у 30-і – 80-і рр. XX століття / Григорій Верба // Школа першого ступеня: теорія і практика: зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди / [ред. колег. Коцур В. П. (гол. ред.) та ін.]. – Переяслав-Хм., 2002. – Вип. 5. – С. 167 – 177.

Верба Г. Той, хто кличе...: [інтерв’ю з Г. М. Вербою] / записав О. Матвієнко // Діловий Переяслав. – 2002. – 31 лип. (№ 28). – С. 1, 3.

2003

Верба Г. До Сковороди істинного / Г. Верба // Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність: [зб. наук. праць] / [відп. ред. І. П. Стогній; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України; Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Григорія Сковороди]. – К., 2003. – С. 519 – 529.

2006

Верба Г. Любий усім Переяслав... / Григорій Верба // Переяславська Рада. – 2006. – 8 верес. (№ 35). – С. 6.

2007

Верба Г. Видатному українському християнському філософу, поету, педагогу, музиканту – 285 / Г. Верба; фото В. Сокола // Педагогічні обрії. – 2007. – жовт.-лист. (№ 6 (50)). – С. 10 – 11.

Верба Г. М. Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль: Астон, 2007. – 656 с.

Верба Г. Від сковородинської пісні до «Сковородинської Біблії» // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 5 – 12.

Верба Г. Ключ до таємниці сакрального імені Григорія Варсави Сковороди (Григорій Сковорода про себе) // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 13 – 22.

Верба Г. Сія Книга вічная, Книга Божія, Книга небесная // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 23 – 37.

Верба Г. Гргиорій Сковорода на межі тисячоліть: проблема перекладу // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 626 – 645. – (Передрук статті в скороч. вигляді з часопису «Київська старовина». – 2001. - № 1. – С. 183 – 191; № 2. – С. 156 – 168).

Верба Г. Моє місто на перехресті історичних шляхів (Роздуми над непрочитаною книгою) / Григорій Верба // Переяславська Рада. – 2007. – 10 серп. (№ 31). – С. 15.

[Архів Г. М. Верби]

Верба Г. Моє місто на перехресті історичних шляхів / Григорій Верба // Переяславська Рада. – 2007. – 17 серп. (№ 32). – С. 14.

[Архів Г. М. Верби]

Верба Г. Моє місто на перехресті історичних шляхів / Г. Верба // Переяславська Рада. – 2007. – 31 серп. (№ 34). – С. 14.

Верба Г. Переяслав на перехресті історичних шляхів / Г. Верба // Педагогічні обрії. – 2007. – серп.-верес.( № 5 (49)). – С. 6 -7.

Верба Г. Переяслав на перехресті історичних шляхів / Г. Верба // Педагогічні обрії. – 2007. – жовт.-лист.( № 6 (50)). – С. 4 -5.

Верба Г. Переяслав на перехресті історичних шляхів / Г. Верба // Педагогічні обрії. – 2007. – лист.-груд.( № 7 (51)). – С. 4 -5.

3 грудня 2007 року – 285 років від дня народження Григорія Сковороди: [добірка цитат Г. С. Сковороди] / [уклад. Г. Верба] // Педагогічні обрії. – 2007. – лист. – груд. (№7 (51)). – С. 2.

[Архів Г. М. Верби]

2008

Верба Г. Григорій Верба: «Чому мене завжди цікавив Сковорода? Бо у нас багато спільного»: [бесіда з Григорієм Вербою] / бесіду вів Володимир Набок; фото з арх. Григорія Верби // Вісник Переяславщини. – 2008. – 9 груд. (№ 93). – С. 5.

Верба Г. Слово про учителя і митця Колоса Миколу Григоровича / Г. Верба // Постаті Київщини / [заг. наук. ред. В. П. Коцура]. – К., 2008. – С. 159 – 162.

Верба Г. Тарас Шевченко і музика: [монографія] / Григорій Верба, Микола Колос. – К.: Міленіум, 2008. – 192 с.

Верба Г. Учасникам переяславської толоки по виданню збірок поезії Тараса Шевченка і її організатору Валерію Федоровичу Мормелю моє дружнє послання / Григорій Верба // Копілка. – 2008. – 29 серп. (№ 4). – С. 1, 14.

[Архів Г. М. Верби]

Верба Г. Учасникам переяславської толоки по виданню збірок поезії Тараса Шевченка і її організатору Валерію Федоровичу Мормелю моє дружнє послання / Григорій Верба // Копілка. – 2008. – 29 серп. (№ 4). – С. 14.

[Архів Г. М. Верби]

Сковородинознавство: навч. посіб. / [уклад. Г. М. Верба]. – Переяслав-Хм.: Мухомор, 2008. – 68 с.

Філософські розсипи Григорія Сковороди / [уклад. Г. Верба] // Педагогічні обрії. – 2008. – січ. – лют. (№ 1). – С. 7.

2009

Верба Г. «Білі плями» в житті та творчості Г. С. Сковороди в Переяславі / Г. Верба, В. Нікітіна // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: наук. мат. Переяслав-Хм. 14 Сковородинівських читань / [гол. ред. Коцур В. П.; відп. ред. М. П. Корпанюк; упоряд.: Свириденко О. М., Малинка М. М.]. – К., 2009. – Вип. II. – С. 69 – 74.

БІБЛІОГРАФІЯ ПРО Г. М. ВЕРБУ

1993

Верба Григорій Митрофанович // Публікації науково-педагогічних працівників: бібліограф. покажчик / уклад.: В. І. Кузьменко, Н. М. Кузьменко; Міністерство освіти України, Переяслав-Хмельницький філіал Київського державного педагогічного інституту ім. М. П. Драгоманова. – Переяслав-Хм., 1993. – С. 28 – 29.

2001

Шпиталь І. Переяславська осінь / Іван Шпиталь // Освіта. – 2001. – 14-21 лист. (№ 65 – 66). – С. 12 – 13.

[Архів Г. М. Верби]

2002

Два століття сковородіяни: бібліограф. довідник / [уклад.: Леонід Ушкалов, Сергій Вакуленко, Алла Євтушенко]; наук. ред. Л. Ушкалова. – Х.: Акта, 2002. – 528 с. – Бібліограф. Верби Г.: с. 350 [1793 (43)]; с. 358[1844]; с. 406[2125].

2003

Мишанич О. Переклади творів Григорія Сковороди на сучасну українську мову: здобутки і втрати / О. Мишанич // Сковорода Григорій: ідейна спадщина і сучасність: [зб. наук. пр.] / [відп. ред. І. П. Стогній]. – К., 2003. – С. 512 – 518.

2005

Шпиталь І. Переяслав: духовне нагір’я України / Іван Шпиталь // Освіта України. – 2005. – 13 груд. (№ 92). – С. 5.

[Архів Г. М. Верби]

2006

Будугай А. До дня народження Григорія Сковороди / А. Будугай // Педагогічні обрії. – 2006. - № 1 (36). – С. 5.

Будугай О. XII Всеукраїнські Сковородинівські читання у м. Переяславі-Хмельницькому / Ольга Будугай, Андрій Будугай // Педагогічні обрії. – 2006. – черв. – лип. (№ 4). – С. 6- 7.

[Архів Г. М. Верби]

Косюхно С. Дайджест новин університету / Світлана Косюхно // Педагогічні обрії. – 2006. – черв. – лип. (№ 4). – С. 2 – 3. – (Окремою номінацією «Оригінальна форма наукового здобутку» було відзначено внесок Григорія Верби в підготовку до друку двотомника Григорія Сковороди в «Київській бібліотеці давнього українського письменства»).

[Архів Г. М. Верби]

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Імена славних сучасників: [довід.-біограф. вид.] / [авт.-упоряд.: Неоніла Струк, Олена Матвійчук; гол. ред. кол. В. П. Коцур]. – К.: Світ успіху, 2006. – 207 с. – Верба Г. М.: с. 29, 30.

2007

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Педагогічні обрії. – 2007. - № 6 (50). – С. 11 – 13.

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Педагогічні обрії. – 2007. - № 7 (51). – С. 10 – 11.

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Переяславська Рада.- 2007. – 21 верес. (№ 37). – С. 14.

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Переяславська Рада.- 2007. – 28 верес. (№ 38). – С. 14.

Будугай А. До питання про духовний сенс імені та псевдоніма Григорія Сковороди: (на матеріалі сковородинознавчих праць Григорія Верби) / А. Будугай // Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність: наук. мат. Переяслав-Хм. 10 – 11- 12-х Сковородинівських читань / [гол. ред. Коцур В. П.]. – Тернопіль, 2007. – С. 401 – 409.

Верба Григорій Митрофанович: науково-педагогічний працівник, учений-сковородознавець // Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди: наукові здобутки і перспективи розвитку. 1986 – 2006: бібліограф. довідник / [уклад.: В. П. Коцур, Н. І. Коцур, В. А. Вергунов]; наук. ред. В. П. Коцур. – Тернопіль, 2007. – С. 63 – 64.

«Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди»:[реценз. на монограф. Г. Верби] // Переяславська Рада. – 2007. – 12 жовт. (№ 40). – С.14.

[Архів Г. М. Верби]

Ковальська А. В. Нарис 3. Верби – Овсієнки // Педагогічні династії м. Переяслава-Хмельницького / Анелія Віталіївна Ковальська; Переяслав-Хмельницька міська рада. – К., 2007. – Ч. 1. – С. 17 – 20. – (До 1100-річчя Переяслава).

Колос М. Нас зріднила пісня / Микола Колос // Ковалевська А. В. Педагогічні династії м. Переяслава-Хмельницького / Анелія Віталіївна Ковальська; Переяслав-Хмельницька міська рада. – К., 2007. – Ч. 1. – С. 21 – 23. – (До 1100-річчя Переяслава).

Присіч О. С. Слово про колегу / Ольга Сергіївна Присіч // Ковальська А. В. Педагогічні династії м. Переяслава-Хмельницького / Анелія Віталіївна Ковальська; Переяслав-Хмельницька міська рада. – К., 2007. – Ч. 1. – С. 20 – 21. – (До 1100-річчя Переяслава).

Сковородинознавець Григорій Верба видав монографію / інф. «ВП» // Вісник Переяславщини. – 2007. – 16 жовт. (№76 (11071)). – С. 2.

[Архів Г. М. Верби]

2008

Білобровко Т. Спадщина Сковороди – в дослідженнях Григорія Верби / Т. Білобровко, В. Панченко // Постаті Київщини / [заг. наук. ред. В. П. Коцура]. – К., 2008. – Вип. 2. - С. 80 – 84.

Блохин Д. Популяризація та збереження спадщини Г. Сковороди на Україні / Дарина Блохин // Християнський голос. – 2008. – січ. (Ч. 2(2742)). – С. 3 – 4.

[Архів Г. М. Верби]

Будугай А. Григорії: Григорію Сковороді та Григорію Вербі / А. Будугай, С. Литвиненко // Педагогічні обрії. – 2008. – січ.–лют. (№ 1). – С. 7.

Будугай А. 70 років, відданих освіті, мистецтву й науці / Андрій Будугай, Ольга Будугай, Сергій Литвиненко // Копілка. – 2008. – 12 груд. (№ 19). – С. 7.

[Архів Г. М. Верби]

Будугай А. 70 років, відданих освіті, мистецтву й науці / Андрій Будугай, Ольга Будугай, Сергій Литвиненко // Копілка. – 2008. – 19 груд. (№ 20). – С. 7.

[Архів Г. М. Верби]

Мормель В. До 200-річчя народження Тараса Шевченка: слово подяки голови Товариства «Кобь» / Валерій Мормель // Копілка. – 2008. – 17 жовт. (№ 11). – С.14.

[Архів Г. М. Верби]

Мормель В. До 200-річчя народження Тараса Шевченка: слово подяки голови Товариства «Кобь» / Валерій Мормель // Копілка. – 2008. – 7 лист. (№ 14). – С.14.

[Архів Г. М. Верби]

Набок В. «До Григорія Сковороди приходять по-різному, я прийшов до нього через пісню»: [презентація книги] / В. Набок // Вісник Переяславщини. – 2008. – 12 лют. (№ 12). - С. 2.

Набок В. Довгоочікувана презентація книги відбулася!.. / В. Набок, А. Будугай // Педагогічні обрії. – 2008. – лют.-берез. (№ 3 (54)). – С. 6 – 7.

Шкира О.І. Безмежний світ Сковородіани: дайджест бібліотеки ДПУ ім. Г. С. Сковороди / О. І. Шкира, А. М. Яковенко, Л. М. Забарило // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 6. – С. 65. – (Зустріч-презентація книги Г. М. Верби «Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник)» в меморіальному музеї Григорія Сковороди).

2009

Григорій Сковорода (1722 – 1794): наук.-допоміж. покажчик / [улад.: Ольга Шкира, Алла Яковенко, Інна Корж та ін.]; за ред. В. П. Коцура. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К., 2009. – Вип. 1. – 217 с. – Бібліограф. Верби Г.: с. 21 [(38)]; с. 83[364]; с. 86[380]; с. 89[399]; с. 93[(416)]; с. 115[531]; с. 192[(948)].

Колос М. Як не Верба, то Овсієнко. Ці прізвища у Переяславі відомі багатьом / М. Колос // Київська правда. – 2009. - № 106. – С. 3 (Вкладка).

Коновалова Я. Дослідник мудрого слова / Я. Коновалова // Київська правда. – 2009. - № 4. – С. 2.

2010

Верба Григорій Митрофанович // Переяслав-Хмельницький. Імена славних сучасників / [О. Дубіно, В. Курдін; ПП «УкрРосьРеклама»]. – Біла Церква, 2010. – С. 48-49.

УЧИТЕЛЬ, ЛЮДИНА,

ГРОМАДЯНИН...

ЦИТАТИ Г. М. ВЕРБИ ПРО ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ЖИТТЯ

Якби мене запитали, що привело мене до Сковороди, я, мабуть, відповів би: Боже провидіння і Божа воля. Перегортаючи сторінки свого життя, я несподівано відкрив для себе, що ім’я Григорія Сковороди зі мною перебувало постійно.

Верба Г. Слово на захист Сковороди / Г. Верба // Вісник Переяславщини. – 2001. – 25 лип. (№ 113 – 114). – С. 5.

До Григорія Сковороди приходять по-різному. Я ж прийшов до нього через пісню.

Верба Г. Від сковородинської пісні до «Сковородинської Біблії» // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 5.

Так, до Бога мене привів Сковорода. Розучуючи хорові твори, я зацікавився змістом віршів Сковороди, почав перечитувати його старокнижною українською мовою. Потім зацікавився біблійними текстами, на які так часто посилався Григорій Савич. Щоб краще його зрозуміти, я користуюся рідкісними виданнями християнських книг: Біблією в українському перекладі І. Огієнка, Святим Письмом в перекладі І. Хоменка, Біблією церковнослов’янською мовою 1820 р. видання, «Полным церковнославянскім словарем», «Библейской энциклопедией»,працями філософів.

Верба Г. Той, хто кличе...: [інтерв’ю з Г. М. Вербою] / записав О. Матвієнко // Діловий Переяслав. – 2002. – 31 лип. (№ 28). – С. 1.

Для навчання на музичному інструменті обрав скрипку, з якою не розлучався все своє життя.

Найулюбленішим місцем проведення вільного від лекційних занять часу була бібліотека.

Співав у хорі, яким керував талановитий хормейстер Володимир Михайлович Іконник (пізніше він був удостоєний високого звання Народного артиста України).

З першого ж курсу отримував підвищену стипендію, навіть два роки – Сталінську.

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Переяславська Рада.- 2007. – 21 верес. (№ 37). – С. 14.

Слово «науковий подвиг» по відношенню до мене я вперше почув 8 листопада 2002 року від Людмили Михайлівни Задорожньої, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедрою історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Національного університету імені Тараса Шевченка, де я, за дорученням Кабінету Міністрів, звітував про своє дослідження.

Книга «Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди», плід третини мого творчого життя, ... завдяки сприянню ректора університету Віктора Коцура і з Божої волі ... побачить світ у рік 1100-ліття Переяслава і 285-річчя від дня народження Г.С. Сковроди.

Він [Сковорода] – геній, а мені через 200 років пощастило захистити генія. Народилися в сільських родинах, під знаком Стрільця, у рік Тигра (Сковорода – 3 грудня, я – 9 грудня). Одне в нас ім’я – Григорій. Є близьке і в прізвищах. Проте, про це та інше прочитаєте в книзі ...

Я порадив би молодим колегам, перш за все, читати самого Сковороду (бажано в оригіналі, до того ж – з Біблією в руках), а потім – про нього.

Ніхто ще не дав повного визначення щастя. Та його, мабуть, і неможливо дати. Сковорода ж його розумів так: «Щасливий той, хто вступив на шлях Господа». Стосовно себе скажу, що в моєму житті найбільшим щастям була моя сім’я. Проте і сімейне щастя дуже крихке і нетривке.

Мабуть, не випадково два генії українського народу – Сковорода і Шевченко – заволоділи моїми помислами протягом усього життя.

Будугай А. Від сільського порогу – до наукового подвигу / А. Будугай, С. Литвиненко // Переяславська Рада.- 2007. – 28 верес. (№ 38). – С. 14.

Поряд з творами Сковороди впродовж багатьох років моїми настільними книгами залишалися «Єлизаветинська» Біблія, Біблія в перекладі українською мовою Івана Огієнка, Святе Письмо в перекладі о. Івана Хоменка. В окремих випадках звірявся зі Святим Письмом у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Левицького і Івана Пулюя, Євангелієм у перекладі Пилипа Морачевського, Біблією в перекладі російською мовою (синодальним виданням).

Продовжував опрацьовувати літературу про Сковороду і переконуватися в тому, що такого дослідження біблійних цитат сковородинівського тексту за 200 років після смерті Сковороди не здійснив жоден із дослідників його життя і творчості. А без цього перекладати Сковороду неможливо. Трагедія філософа, на моє переконання, полягає в тому, що він і на початку XXI століття залишається до кінця не прочитаним.

Верба Г. Від сковородинської пісні до «Сковородинської Біблії» // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 9.

У нас звикли вважати Григорія Савовича філософом, просвітителем, поетом, педагогом, музикантом. Але потрібно усвідомити, що він – носій християнської моралі. Філософ українською перекладається як любомудр. Сковорода – любитель християнської мудрості. Недаремно православна церква вважає його одним з найкращих коментаторів Біблії. З іншого боку, Сковорода – ще й світський богослов, бо жив у миру і проповідував Слово Боже. Сковорода – той, що кличе до Божої істини. І вивчати його треба з Біблією в руках.

Верба Г. Той, хто кличе...: [інтерв’ю з Г. М. Вербою] / записав О. Матвієнко // Діловий Переяслав. – 2002. – 31 лип. (№ 28). – С. 1.

Назвати ім’ям, за Сковородою, означає відкрити те, що криється всередині, розкрити сутність явища, речі. Любомудр вважав, що будь-яке слово «дихає» символом або залежить від нього; символ – образ, який містить у собі таємницю. Розгадавши значення імені, пізнаєш себе, своє покликання. А тільки пізнавши себе, тобто пізнавши Бога, Христа в собі, можна вести за собою інших.

Верба Г. Ключ до таємниці сакрального імені Григорія Варсави Сковороди (Григорій Сковорода про себе) // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 13 – 14.

Для Сковороди Біблія – богонатхненна книга. У нього, згідно християнської традиції, Біблія постає особливою єдністю Старого та Нового Заповіту. Одним із ключових для розуміння християнської філософії Сковороди є новозавітний вірш «Испытайте Писаній...».

Верба Г. Сія Книга вічная, Книга Божія, Книга небесная // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 23.

На переяславський і ковраївський періоди припадає початок літературної діяльності Г. Сковороди. Тут він написав свої перші вірші (пісні), які пізніше, в 1785 р., увійдуть до складу збірки «Сад божественных пъсней». Вірячи в могутню силу музики, Сковорода складає більшість своїх поетичних творів саме у формі пісень, тобто в музико-поетичному жанрі, де музиці має належати чи не провідна роль.

Музика у сковородинівському світорозумінні є філософією, бо виражає красу, ту красу, яка споріднена з добротою та істиною. Музика розкриває внутрішній світ, бо справжня краса і споріднена з нею доброта, істинність, людяність – це феномени внутрішнього світу, атрибути тієї величі душевної, що протистоять і заперечують суєтність, порожнечу зовнішнього буття.

Музика була невід’ємною частиною життя і діяльності Сковороди, його єством. В ньому були гармонійно поєднані філософ, поет, педагог, музикант.

Верба Г. Григорій Сковорода і музика / Г. Верба // Сковорода Григорій: образ мислителя: [зб. наук. пр.] / [відп. ред.В. І. Шинкарук, І. П. Стогній; упоряд.: В. М. Нічик, В. Є. Бишовець, Я. М. Стратій; Інститут філософії НАН України; Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди]. – К., 1997. – С. 420, 430.

Я зріднився і з переяславськими вербами з часу свого навчання в педагогічному училищі (1953 – 1957), з вулицею Сковороди, на якій прожив 8 років і пропрацював у педагогічному училищі, що знаходилося на цій вулиці, двадцять один рік, з меморіальним музеєм Г. С. Сковороди, на відкритті якого я був присутній у 1972 році, з університетом імені Григорія Сковороди, де працюю вісімнадцятий рік. Одна з улюблених моїх пісень – «Стоїть гора високая» («не журіться, верболози, ще вернеться весна-красна»). Улюблений інструмент, як і у Сковороди, - скрипка.

А чи не передається спорідненість душ через віки?..

Верба Г. М. [Післямова] // Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди (Сковорода і Біблія. Путівник): [монографія] / Григорій Верба. – Тернопіль, 2007. – С. 600.

Т. Г. Шевченко знав сотні народних пісень, улюбленими ж для нього були десятки із них, які він співав чи то на самоті, чи в колі друзів, знайомих. Це пісні про козаків, які героїчно боронили Україну, про героїв повстанських селянських загонів, про смерть козака на чужині, про смерть чумака в дорозі, про підневільну працю бурлаки, про соціальну нерівність, про нещасливу долю дівчини, жінки, про нерозділене, зрадливе кохання. Дуже рідко він співав жартівливі пісні. А ось найулюбленішою його піснею була «Зіронька» (Ой і зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя...) – пісня про взаємне, чисте, щасливе кохання.

Серед творів української музичної творчості, які передбачаються програмою для вивчення або слухання в школі, є частина тих, які або були улюбленими піснями Т. Г. Шевченка («Ой Морозе, Морозенку», «Ой на горі та женці жнуть»), або твори на слова поета («По діброві вітер виє», «Думи мої», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати»). Ці твори мають великий вплив на виховання національної свідомості та морально-естетичних смаків учнівської молоді.

Верба Г. Тарас Шевченко і музика: [монографія] / Григорій Верба, Микола Колос. – К., 2008. – С. 52, 104.