- •Тема III. Постійний електричний струм. 76
- •Тема VIII Випромінювання емх.. 135
- •2. Класична теорія електромагнетизму
- •3. Два види електричних зарядів
- •На відміну від зарядів, емп розподіляється у просторі неперервно. У цьому полягає одна з істотних відмін поля від частинок у класичній (не квантовій) фізиці.
- •4. Принцип близькодії
- •5. Деякі відомості з векторного аналізу
- •Деякі формули векторного аналізу.
- •Додаток Криволінійні координати
- •1.Закон Кулона
- •1)Закон Кулона стосується точкових зарядів;
- •3. Теорема Гауса
- •4.Потенціальний характер електростатичного поля
- •5.Скалярний потенціал.
- •6.Рівняння Пуассона і Лапласа
- •7. Загальний розв’язок рівняння Пуассона
- •8.Основні завдання електростатики
- •9. Теорема єдиності.
- •10.Енергія взаємодії електричних зарядів
- •11.Енергія електростатичного поля
- •12. Нестійкість електростатичних систем. Теорема Ірншоу.
- •13.Поле системи зарядів на далеких віддалях
- •14.Квадрупольний момент
- •15.Поверхневі і об’ємні заряди. Зв’язок між векторами е, d і р.
- •16. Діелектрики. Вектор поляризації.
- •17. Полярні діелектрики.
- •18.Умови на границі поділу двох діелектриків. А)Нерозривність нормальної компоненти d.
- •Б)Нерозривність тангенціальних компонент вектора е .
- •В)Закон заломлення ліній індукції на межі поділу двох діелектриків .
- •Г) Система рівнянь Максвелла для есп в діелектриках.
- •19. Електричне поле поляризованого тіла.
- •20. Електростатичне поле в провідниках.
- •21. Метод відображень.
- •Тема III. Постійний електричний струм.
- •1. Диференціальна форма законів Ома і Джоуля-Ленца
- •2. Умови стаціонарності струмів
- •3. Рівняння неперервності (закон збереження заряду)
- •4.Фактори існування постійного струму.
- •1. Поле всередині провідника.
- •2.Механізм існування постійного струму.
- •Тема IV Стаціонарне магнітне поле.
- •1. Магнітне поле струмів. Закон Біо-Савара-Лапласа. Закон Ампера.
- •2. Вектор-потенціал магнітного поля.
- •3. Циркуляція напруженості магнітного поля.
- •4. Рівняння Максвела для магнітного поля.
- •5.Магнітне поле струмів в однорідних магнетиках. Вектор в.
- •6.Сила Лоренца.
- •7. Пондеромоторна взаємодія струмів.
- •8. Коефіцієнт взаємної індукції.
- •Тема V: Квазістаціонарне електромагнітне поле
- •2.Інтегральна та диференціальна форма закону індукції Фарадея.
- •3. Енергія магнітного поля.
- •2*.Енергія магнітного поля (строге доведення).
- •Тема VI Змінне електорамагнітне поле
- •1.Струми зміщення.
- •2. Повна система рівнянь Максвела.
- •3.Загальний розв’язок рівнянь Максвела за допомогою скалярного та векторного потенціалів.
- •4.Теорема і вектор Умова—Пойтінга. Імпульс електромагнітного поля
- •Додаток:
- •Тема VII елektpomaгнітні хвилі
- •1. Хвильове рівняння
- •2. Плоскі електромагнітні хвилі
- •4. Властивості плоскої монохроматичної електромагнітної хвилі
- •4.Електромагнітні хвилі можна представити як потік релятивістських частинок.
- •5 . Фазова і групова швидкості
- •5. Відбивання і заломлення світла на межі двох діелектриків
- •7. Розповсюдження емх у діелектрику
- •8. Розповсюдження електромагнітних хвиль у провіднику.
- •9. Скін-ефект
- •Тема VIII Випромінювання емх..
- •1.Потенціали, що запізнюються.
- •2.Поле системи зарядів на далеких віддалях.
- •3. Дипольне випромінювання.
- •4. Інтенсивність випромінювання.
- •5.Випромінювання гармонійного осцилятора.
- •6.Випромінювання рамкової антени.
- •7. Розсіювання електромагнітних хвиль зарядами.
- •8. Реакція випромінювання
- •Тема X. Електродинаміка матеріальних середовищ.
- •1.Рівняння поля в середовищі.
- •2.Усереднення рівнянь Лоренца. Зв’язок між векторами h, b, j.
- •3.Електричні властивості діелектриків. Електронна теорія орієнтаційного механізму поляризації.
- •4.Магнітні властивості речовин.
- •Тема X Релятивіська електродинаміка.
- •1. Інваріантність рівнянь Максвела відносно перетворень Лоренца.
- •2.1.Аберація світла.
- •2.2.Ефект Доплера.
- •3. Рівняння поля в тензорній формі
- •4. Перетворення електричних і магнітних полів
- •5. Інваріанти електричного і магнітного полів
13.Поле системи зарядів на далеких віддалях
Розглянемо систему точкових нерухомих зарядів, які зосереджені в деякому об’ємі V.
Будемо розглядати поле, яке створюється системою зарядів на віддалях більших ніж розміри системи, тобто R0>>ra.
Введемо систему координат з початком де-небудь всередині системи зарядів. Радіус – вектори окремих зарядів нехай будутьra. Будемо визначати поле, яке створюється в точці P на віддалі R0 від системи зарядів.
Для одного заряду, a-го, потенціал визначиться з умови
φa=kqa/Ra(1)
де Ra— радіус–вектор від заряду до точки спостереження.
Для системи зарядів
(2)
сумування проводиться по всіх зарядах.
Перейдемо від змінної величини Ra до постійної R0 :
Ra=R0-ra(3)
Оскільки ми розглядаємо поля на віддалях значно більших розмірів системи, то можна скористатися малістюra в порівнянні з R0 і провести розклад в ряд:
(4)
деxα, xβ - компоненти радіус – вектора ra . Xα, Xβ — компоненти радіус – вектора R0.
Зауваження:
Використовуючи, що
остаточно одержимо:
Використовуючи (4), (3), рівняння (2) перепишеться:
Розглянемо кожне з наближень зокрема
(6)
В нульовому наближенні потенціал на далекій віддалі від системи еквівалентний потенціалу такого заряду, величина якого дорівнює сумі всіх зарядів і поміщеного в початок відліку.
Знайдемо напруженість поля в цьому наближенні.
(7)
Розглянемо перше наближення. Можуть бути випадки, що сума всіх зарядів ∑q a=0, тому в нульовому наближенні φ(0)=0 і, відповідно, Е(0)=0
Знайдемо
Величина pa=qara називається дипольним моментом. Тому
(8)
де p=∑qara =∑pa сума дипольних моментів.
В першому наближенні потенціал системи зарядів на далеких віддалях еквівалентний потенціалу диполя, поміщеного в початок відліку.
Отже, якщо система електронейтральна, то потенціал такої системи треба обчислювати в дипольному наближенні.
Істотно, що якщо сума ∑qa всіх зарядів дорівнює нулю, то дипольний момент системи не залежить від вибору початку координат. Дійсно, радіус-вектори ra i r'a одного і того ж заряду в двох різних системах відліку пов’язані один з одним співвідношеннями
r'a=ra+b
де b- деякий постійний вектор, тому, якщо ∑qa=0 , то дипольний момент в обох системах буде однаковий:
Зокрема, для системи двох зарядів протилежного знака( ±e ) дипольний момент p=er, де r-радіус-вектор проведений від заряду ( -e ) до (+e )
Дійсно :
Обчислимо напруженість поля
Обчислимо
1.
2.
Таким чином
(9)
Отже, потенціал поля, який створюється системою, з рівним нулю повним зарядом, на великих віддалях обернено пропорційна квадрату віддалі, а напруженість поля – кубу віддалі.
14.Квадрупольний момент
В розкладі потенціалу по степенях ( 1/R0 ) можна встановити таку закономірність
φ=φ(0)+φ(1)+φ(2)+…+φ(n)(1)
де
(2)
Ми встановили, що перший член, φ(0) визначається сумою всіх зарядів; другий, φ(1)—
називається дипольним потенціалом системи, визначається дипольним моментом.
Бувають випадки, коли повний заряд системи рівнянь дорівнює нулю, крім того дипольний момент такої системи також може дорівнювати нулеві. Розглянемо систему:
Справджуються два вище згадані випадки
Така система називається квадруполем .
Третій член розкладу (5), дорівнює
(3)
і називається квадрупольним потенціалом. Коли α = β , то ми одержимо Ñ2 (1/R0)
Розпишемо
(4)
1/R0- є фундаментальним розв’язком рівняння Лапласа ( Ñ2φ = 0 ) і завжди задовольняє це рівняння.
Помножимо (4) на
і віднімемо від (3) рівняння (4):
Введемо величину Dαβ— тензор 2 –го рангу
(5)
яка називається квадрупольним моментом системи . Тоді
(6)
Із визначення Dαβ слідує, що сума його діагональних елементів (компонент) дорівнює нулю
∑Dαβ=0 (7)
Симетричний тензор Dαβ має тому лише п’ять незалежних компонент.
Його можна записати:
В силу симетричності: D12 = D21; D13 = D31 ; D32 = D23
Сума діагональних елементів D11+D22+D33 = 0 . Тому для діагональних елементів одну із компонент можна виразити через дві інші. Всього існує 5 незалежних компонент.
Отже, потенціал в другому наближенні еквівалентний потенціалу квадруполя, поміщеного в початок відліку.
Цілком аналогічно, як це було пророблено в попередньому параграфі для дипольного моменту, легко переконатися в тому, що квадрупольний момент системи не залежить від вибору початку координат, якщо дорівнює нулю як повний заряд, так і дипольний момент системи.
Аналогічним чином можна було б написати наступні члени розкладу l-ий член розкладу визначається тензором (так званим тензор 2l-польного моменту) l-го рангу, який симетричний по всіх своїх індексах і який перетворюється в нуль при згортанні по довільній парі індексів; можна показати, що такий тензор має 2l + 1 незалежну компоненту.