- •З дисципліни “Ринкова трансформація економіки регіону”
- •2. Фактори і стратегія ринкової трансформації ргк
- •1.3. Основні процеси ринкової трансформації ргк
- •1.3.1. Процеси структурної трансформації
- •1.3.3. Процеси організаційної трансформації
- •3. Процеси управлінської трансформації
- •2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •3. Позиції учасників ринку
- •1. Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку
- •2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •3. Позиції учасників ринку
- •1. Світові тенденції розвитку фондового ринку
- •2. Сучасний стан розвитку українського фондового ринку
- •4. Інформаційна прозорість фондового ринку
- •3.5. Система ефективного регулювання фондового ринку.
- •2. Страхові компанії
- •3. Лізингові компанії
- •Заліковий модуль 2. Конкурентоспроможність компаній змістовий модуль 5.Практика теорії грошей і ринкова економіка
- •1. Концепція вартості грошей у часі
- •2. Елементи теорії відсотків
- •3. Вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей
- •4. Взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок
- •5. Нарощення й дисконтирование грошових потоків
- •Змістовий модуль 6. Інвестиційний менеджмент і ринкова економіка.
- •1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •6.2.3. Моделі визначення вартості власного капіталу
- •Показники необхідних інвестицій
- •Змістовий модуль 7. Проектний аналіз ефективності капітальних інвестицій План
- •1. Ефективність інвестиційного проекту
- •2. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •7.3. Загальні поняття невизначеності й ризику інвестиційного проекту
- •7.4. Алгоритм аналізу чутливості інвестиційного проекту
- •Номінальні показники інвестиційного проекту
- •7.4. Інвестиційний ризик і його види
- •Імовірнісний підхід до оцінки ризикованості інвестиційного проекту
- •Рішення
- •Змістовий модуль 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт).
- •8.1. Світові моделі фінансового обліку
- •2. Концептуальні засади міжнародних стандартів фінансової звітності
- •3. Перехід підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності
- •4. Перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
- •Заліковий модуль 3. Стратегічні індустріальні кластери
- •2. Види і мотиви злиття і поглинання
- •3. Механізм злиття і поглинання
- •4. Фінансовий аналіз виграшів і втрат від об'єднання компаній
- •Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх типи та особливості створення Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх типи та особливості створення
- •1. Корпоративна структура як стратегічний альянс
- •Стратегічні інвестори -
- •2. Система корпоративного управління як шлях забезпечення ефективності корпорації
- •Порівняльна характеристика систем корпоративного управління
- •3. Світові моделі корпоративного управління
- •Характеристика моделей корпоративного управління
- •4. Корпоративні структури в Україні
- •Змістовий модуль 11. Проектування регіонального індустріального кластера
- •11.2.10. Страхова компанія
- •3. Логістика як нова філософія управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками в індустріальному кластері
- •4. Організаційно-методична робота з організації кластера
- •2. Становлення регіональної системи ринкових відносин
- •3. Формування регіональних ринків
- •2. Становлення регіональної системи ринкових відносин
- •3. Формування регіональних ринків
- •1. Реструктуризація підприємства, її види, типи й форми
- •2. Напрямку реструктуризації підприємства
- •3. Оцінка вартості підприємства при реструктуризації
- •Змістовний модуль 14. Практика розробки стратегії реструктурізації підприємств економіки регіону в сучасних умовах План
- •14.1. Стратегія реструктуризації компанії як складова загальної стратегії розвитку підприємства
- •2. Фактори збільшення вартості бізнесу в результаті реалізації стратегії реструктуризації
- •3. Етапи розробки й реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •4. Ризики реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •Державне регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства
- •Державне регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства
1.3.3. Процеси організаційної трансформації
Із змінами у розміщенні виробництва РГК пов'язаний процес зміни форм регіональної організації виробництва. Серед них найбільше значення мають регіональне зосередження, регіональна інтеграція та територіальна поляризація промислового виробництва.
Регіональне зосередження промислового виробництва означає не тільки розміщення його у певному регіоні, але й зростання його частки у певній (по відношенню до регіону) суперсистемі.
Під регіональною інтеграцією виробництва ми розуміємо взаємодію та взаємозв'язки у певному регіоні економічних об'єктів, завдяки чому у РГК з'являються нові суттєві властивості, які і свідчать про його формування.
Ринкові зміни у регіональній організації виробництва обумовлюються також територіальною поляризацією виробництва, тобто виникненням економічних полюсів та спеціалізованих виробничих центрів. Для формування перших важливими факторами є наявність висококваліфікованих кадрів, університету і/або транспортного вузла, великих підприємств обробної промисловості тощо. Формування других найчастіше обумовлене якимось одним винятково важливим чинником, наприклад запасами мінерально-сировинних ресурсів.
Однобокий розвиток регіональних форм організації виробництва в ринкових умовах обумовлює процес зміни комплексності РГК, зокрема поляризованого розвитку РГК.
Зауважимо, що комплексність РГК - це прояв регіональної цілісності, яка, за В.А. Поповкіним, передбачає взаємопов'язане, взаємододатнє сполучення й розміщення виробництв і елементів інфраструктури у межах регіону.
Об'єктивно комплексність обумовлює диверсифікацію виробництва (галузей) в РГК, тоді як спеціалізація - обмеження галузевої структури. Зміну комплексності у позитивному (додатному) напрямку, як правило, визначають як комплексний розвиток.
Зміну комплексності РГК слід розглядати у компонентному й територіальному плані. У компонентному відношенні - це зміна пропорцій у РГК між: 1) підсистемами (ресурсною і виробничою, виробничою і споживчою тощо); 2) всередині окремих підсистем (наприклад між окремими ресурсами, між виробничими галузями, між групами споживачів тощо); 3) різними типами зв'язків (горизонтальними, дег-ломераційними, агломераційними).
Зміна комплексності РГК у територіальному плані в негативному (від'ємному) напрямку обумовлює стосовно елементів: інтегративної територіальної структури - регіонально-асиметричний розвиток, територіально-галузевої структури - поляризований розвиток, лінійно-вузлової структури - послаблення економічного каркасу регіону.
Значний інтерес у нових умовах господарювання представляє процес поляризованого розвитку РГК. Він означає передусім поглиблення інноваційного та інвестиційного розриву між центром (економічними полюсами) і периферією (відсталими районами). Основною його рушійною силою є те, що концентрація інновацій та інвестицій у економічних полюсах дозволяє, ефективніше використовувати інноваційні та інвестиційні ресурси, оскільки створює так званий ефект Перру.
Водночас поляризований розвиток РГК може обумовлювати "розмивання регіону" [Кудрявцев, 2001, с. 1171. Це спостерігається тоді, коли економічні полюси другого, третього і наступних порядків мають недостатню потужність, щоб утримати периферію в рамках РГК. Остання у цьому випадку вона може притягуватися до полюсів суміжних РГК. навіть сусідніх держав. Тому в РГК важливо зміцнювати потужності економічних полюсів нижчих порядків, аби ті, притягуючи периферію, "збирали територію". На цю роль найбільше підходять районні центри з помітним інноваційним та інвестиційним потенціалом.
Для подолання негативних наслідків поляризованого розвитку РГК слід розвивати зв'язки з територіального кооперування й комбінування виробництва між промисловими полюсами та периферійними районами. Варто також передати периферії деякі економічні функції, пов'язані з розвитком малого й середнього бізнесу. Це, зокрема, сприяло б формуванню регіональних підприємницьких мереж. У цьому випадку трансформаційні процеси захоплять і периферійні промислові центри.
Зміна комплексності РГК обов'язково позначається на процесі зміни ефективності й конкурентоспроможності виробництва. Зміни в бік збалансованої галузевої (секторальної) структури РГК слід розглядати як основу підвищення ефективності його виробництва.
Вплив же на ефективність виробництва структурно-територіальних змін прослідкувати важче, хоча багато дослідників відмічають ефекти від регіональної інтеграції виробництва та поляризації економічного простору.
Ефект від регіональної інтеграції виробництва виникає завдяки використанню спільних ресурсів, розвитку внутрішньорегіональних виробничих зв'язків тощо. З формуванням регіональних ринків у повній мірі буде використано потенціал не лише вертикальних, але й горизонтальних зв'язків.
Неабияке значення має і поляризаційний (індукований) ефект Перру, який виникає внаслідок індукованого впливу інновацій на розвиток економічних полюсів, їх близького оточення та периферії.
Для підвищення конкурентоспроможності виробництва РГК важливе значення має поєднання промислових полюсів і периферії у вигляді регіональних виробничо-інноваційних систем. Останні спроможні виробляти чимало зразків продукції світового рівня. Поодинці ж підприємства, економічні центри не в змозі подолати системну кризу, що супроводжує ринкові перетворення, і вийти на необхідний рівень конкурентоспроможності виробництва.
Критерії комплексності, ефективності й конкурентоспроможності виробництва є основними у процесі переходу РГК на траєкторію стійкого розвитку. Дуже важливими є також соціальні та екологічні критерії, які передбачають оптимальну зайнятість населення у виробничій сфері та мінімізацію негативного впливу виробництва на довкілля тощо.
Стійкість РГК - це його спроможність повертатися до збалансованого стану за рахунок нагромадження власного потенціалу після відхилення, викликаного негативним впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.
Матеріальну основу порушення рівноваги між окремими елементами й підсистемами РГК складає невідповідність між реальними витратами та одержаними результатами від виробничої діяльності РГК.
Для стійкого розвитку РГК важливі, передусім, три складові: стримування дестабілізуючих факторів, наприклад дисбалансу попиту й пропозиції на найважливіші види продукції; достатній трансформаційний потенціал підсистем комплексу; здатність їх до саморозвитку.
Оптимізація траєкторії розвитку РГК може базуватися на різних теоретичних підходах:
лінійних стадій росту;
структурних перетворень;
■теорії, що пояснює слабкий розвиток окремих регіонів пануванням "багатих територій";
неокласичної контрреволюції (на основі ідей вільного ринку);
нової теорії економічного росту, яка базується на концепції ендогенного зростання - постійне збільшення виробництва в РГК на основі інноваційно-інвестиційної діяльності.
Найбільш реальним є п'ятий підхід. Згідно з ним, РГК виходить із стану динамічної рівноваги і має ознаки депресивності, якщо в ньому перестає працювати механізм самоорганізації. Останній в РГК проявляється і в галузевому, і в територіальному плані.
У галузевому плані він передбачає, що коливання галузевих циклів є асинхронним. У цьому випадку негативні зміни в одних галузях протягом деякого часу гасяться позитивними змінами в інших галузях.
У територіальному плані механізм самоорганізації РГК передбачає еволюцію відносин між центром та периферією. В результаті РГК у своєму територіальному розвитку рухається від першої до четвертої стадії (за Дж. Фрідманом).
Спираючись на теорію поляризованого розвитку РГК можна вирішити ряд проблем його ринкової трансформації, зокрема, регулювання в ньому структурно-територіальних зрушень, формування прогресивних пропорцій у техніко-технологічній базі виробництва, заміни одних полюсів на інші тощо.
Цього можна досягти за рахунок просторової "дифузії" інновацій, яка підпорядковується певним закономірностям (за Т. Хегерстрандом) і відбувається стадійно; причому кожен економічний полюс має свою зону інноваційного впливу.
Швидкість поширення інновацій в РГК залежить від частоти контактів їх виробників (венчурних фірм тощо) і споживачів, відстані між ними, розвитку транспортних та телекомунікаційних мереж тощо. Звісно, інновації швидше поширюються за корпоративними каналами і в тих галузевих системах, які швидше розвиваються.
Якщо РГК і його полюси мають недостатній внутрішній потенціал для генерування інновацій, то у цьому випадку важливе значення має притік інновацій з-за меж комплексу. Хоча з позицій економічної безпеки кожен РГК і його економічні полюси повинні мати такий інноваційний потенціал, який би дозволяв утримувати в "орбіті" комплексу периферійні економічні центри.
Просторове поширення інновацій обумовлює формування так званої поверхні модернізації, форма якої залежить від економічного каркасу регіону.
Це означає, що значний потенціал інноваційне поле має не тільки у економічних полюсах, але і вздовж політранспортних магістралей. Охоплення усієї території РГК поверхнею модернізації - це орієнтир, який дозволяє вивести комплекс на магістраль стійкого розвитку.