2. Напрямку реструктуризації підприємства

Основні варіанти проведення реструктуризації підприємства показано на рис. 13.4, табл. 13.1

Рис. 13.4. Сожливі варіанти проведення реструктуризації суб'єкта господарювання

Виходячи з визначення поняття «реструктуризація бізнесу» можна виділити три основних напрямки реструктуризації бізнесу (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Напрямку реструктуризації

Напрямок реструктуризації	Тип реструктуризації	Спосіб реструктуризації
1	2	3
Зміна масштабу (сфери діяльності) підприємства	Збільшення (сфери діяльності)	Злиття; Поглинання; Приєднання; Консолідація; Покупка майна; Створення спільного підприємства; Оренда майна; Лізинг майна
	Скорочення (сфери діяльності)	Поділ; Виділення; Продаж майна; Скорочення власного капіталу; Здача майна в оренду; Створення дочірнього підприємства; Безоплатна передача; Передача майна в залік зобов'язання; Консервація майна; Ліквідація майна
Зміна внутрішньої структури підприємства	Реструктури-зація виробничої структури	Оптимізація розташування підрозділів підприємства; Модернізація виробництва; Реконструкція й капітальний ремонт основних фондів; Створення центрів фінансової відповідальності; Виділення основних і допоміжних підрозділів; Виявлення й використання внутрішніх резервів.
	Реструктури-зація організацій-ної структури	Зміна переліку функцій і завдань управлінських служб; Зміна організаційної структури; Зміна кадрової політики; Перерозподіл повноважень посадових осіб; Реорганізація системи оперативного обліку й внутрішнього документообігу; Зміна системи стимулювання персоналу
Зміна складу й структури власності капіталу (активів і пасивів) і корпоративного контролю	Зміна складу власників (акціонерів, учасників)	Перетворення підприємства; Продаж підприємства; Банкрутство; Приватизація.
	Зміна структури власності й контролю	Продаж акцій; Придбання акцій; Конвертація акцій; Додаткова емісія акцій
	Зміна складу й структури активів	Продаж активів; Покупка активів; Переоцінка основних фондів; Оцінка підприємства
	Реструктури-зація кредиторської заборговано-сті	Погашення; Списання; Відстрочка; Розстрочка; Продаж; Конвертація;

Концепцію розвитку підприємства розробляють залежно від розумів його господарської діяльності за такими проблемами: організаційні, виробничі, інвестиційні, економічні, зовнішньоекономічної діяльності, управління персоналом, соціальні та екологічні.

Розробка концепції має грунтуватися на чітко визначеній і сформульованій меті реструктуризації підприємства й охоплювати такі питання: аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на господарську діяльність підприємства; вибір виду реструктуризації підприємства; обґрунтування стратегічного розвитку підприємства; оцінка можливості подолання труднощів у період реструктуризації; розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

Вибір виду реструктуризації підприємства полягає у виборі саме того з кількох поданих варіантів, який цілком відповідатиме вимогам і пріоритетам розвитку підприємства, високій технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції.

Отже, концепція розвитку підприємств дає відповідь на питання про ті, як саме буде проведений реструктуризацію: об'єднання, злиття, розподіл, виокремлення зі складу об'єднання, реорганізація тощо.

Форми та методи реорганізації структурних підрозділів у складі підприємства визначаються на підставі аналізу розумів їхнього функціонування. Вибираючи форми та методи реорганізації, особливу увагу необхідно звертати на збереження підрозділів, які беруть доля в забезпеченні найважливіших державних чи потреб соціально-економічних потреб регіону. Вибір варіанта реструктуризації здійснюється на підставі критерію оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства, а саме (рис. 13.5).

Критерії оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства

Ступінь освоєння нових ринків, що відображає наскільки швидко підрозділ може змінити структуру збуту продукції та подолати бар'єри вступу до нових ринків. Проте слід враховувати, що олігопольні ринки та ринки з високим ступенем вкладення капіталу в продукцію освоюються дуже повільно

Рівень специфічних виробничих знань і технологій, що характеризує рівень застосування специфічних науково-технічних знань у виробничій діяльності підрозділу, який має відмовитись від усього асортименту продукції, що виготовлялася раніше

Рис. 13.5. Критерії оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства

Специфічні виробничі знання й технології містять науково-технічні знання як у чистому вигляді (технології "ноу-хау", патенти), так й у вигляді специфічних систематизованих знань, набутих у процесі роботи на певному виробництві (загальний рівень технічної освіти робітників, інноваційні процеси). Що вищим є рівень знань, які можуть бути передані, те легше підрозділ освоюватиме нові технології та види продукції.

За цими критеріями підрозділи належати до однієї з категорій підприємств, що реорганізуються або ліквідуються (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Загальновживана категорійність підприємств, що реорганізуються або ліквідуються

підприємства	Характеристика, умови та критерії оцінки підприємств
Підприємство, яку легко реорганізується	Підрозділ швидко виходить на нові ринки (легко збуває свою продукцію). Частка специфічних виробничих знань мала. Ці умови полегшують реорганізацію, і підрозділ може швидко перетворити на самостійне підприємство
Підприємства, які потенційно піддаються реорганізації	Підрозділ з великою можливістю освоєння нових ринків, алі рівень специфічних виробничих знань і технологій для самостійного існування досить значний, що утрудню зміну асортименту продукції та, відповідно, виробничого процесу
Підприємство, яку важко піддається реорганізації	Підрозділ, для якого освоєння нових ринків є важким, алі котрий має високий рівень специфічних виробничих знань і технологій, що без них неможлива структура кооперації та збуту в межах об'єднання
Підприємство, яку підлягає ліквідації	Підрозділ з малою можливістю освоєння ринків і малим рівнем специфічних виробничих знань