- •З дисципліни “Ринкова трансформація економіки регіону”
- •2. Фактори і стратегія ринкової трансформації ргк
- •1.3. Основні процеси ринкової трансформації ргк
- •1.3.1. Процеси структурної трансформації
- •1.3.3. Процеси організаційної трансформації
- •3. Процеси управлінської трансформації
- •2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •3. Позиції учасників ринку
- •1. Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку
- •2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
- •3. Позиції учасників ринку
- •1. Світові тенденції розвитку фондового ринку
- •2. Сучасний стан розвитку українського фондового ринку
- •4. Інформаційна прозорість фондового ринку
- •3.5. Система ефективного регулювання фондового ринку.
- •2. Страхові компанії
- •3. Лізингові компанії
- •Заліковий модуль 2. Конкурентоспроможність компаній змістовий модуль 5.Практика теорії грошей і ринкова економіка
- •1. Концепція вартості грошей у часі
- •2. Елементи теорії відсотків
- •3. Вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей
- •4. Взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок
- •5. Нарощення й дисконтирование грошових потоків
- •Змістовий модуль 6. Інвестиційний менеджмент і ринкова економіка.
- •1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •1. Джерела і практика фінансування інвестицій
- •2. Вартість капіталу підприємства і норма прибутковості капітального вкладення
- •6.2.3. Моделі визначення вартості власного капіталу
- •Показники необхідних інвестицій
- •Змістовий модуль 7. Проектний аналіз ефективності капітальних інвестицій План
- •1. Ефективність інвестиційного проекту
- •2. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •7.3. Загальні поняття невизначеності й ризику інвестиційного проекту
- •7.4. Алгоритм аналізу чутливості інвестиційного проекту
- •Номінальні показники інвестиційного проекту
- •7.4. Інвестиційний ризик і його види
- •Імовірнісний підхід до оцінки ризикованості інвестиційного проекту
- •Рішення
- •Змістовий модуль 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт).
- •8.1. Світові моделі фінансового обліку
- •2. Концептуальні засади міжнародних стандартів фінансової звітності
- •3. Перехід підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності
- •4. Перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
- •Заліковий модуль 3. Стратегічні індустріальні кластери
- •2. Види і мотиви злиття і поглинання
- •3. Механізм злиття і поглинання
- •4. Фінансовий аналіз виграшів і втрат від об'єднання компаній
- •Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх типи та особливості створення Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх типи та особливості створення
- •1. Корпоративна структура як стратегічний альянс
- •Стратегічні інвестори -
- •2. Система корпоративного управління як шлях забезпечення ефективності корпорації
- •Порівняльна характеристика систем корпоративного управління
- •3. Світові моделі корпоративного управління
- •Характеристика моделей корпоративного управління
- •4. Корпоративні структури в Україні
- •Змістовий модуль 11. Проектування регіонального індустріального кластера
- •11.2.10. Страхова компанія
- •3. Логістика як нова філософія управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками в індустріальному кластері
- •4. Організаційно-методична робота з організації кластера
- •2. Становлення регіональної системи ринкових відносин
- •3. Формування регіональних ринків
- •2. Становлення регіональної системи ринкових відносин
- •3. Формування регіональних ринків
- •1. Реструктуризація підприємства, її види, типи й форми
- •2. Напрямку реструктуризації підприємства
- •3. Оцінка вартості підприємства при реструктуризації
- •Змістовний модуль 14. Практика розробки стратегії реструктурізації підприємств економіки регіону в сучасних умовах План
- •14.1. Стратегія реструктуризації компанії як складова загальної стратегії розвитку підприємства
- •2. Фактори збільшення вартості бізнесу в результаті реалізації стратегії реструктуризації
- •3. Етапи розробки й реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •4. Ризики реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •Державне регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства
- •Державне регулювання проблеми розвитку кризових явищ у діяльності підприємства
2. Роль ринків капіталу в перехідній економіці
3. Позиції учасників ринку
1. Поняття про ринок капіталу та рівень капіталізації ринку
В країнах Центральної і Східної Європи значна кількість підприємств була передана в приватну власність - часто у формі акціонерних товариств, акції яких можуть бути предметом купівлі-продажу. На наступному за приватизацією етапі важливе питання для цих країн полягає у тому, якою повинна бути роль уряду у створенні ринків капіталу , що забезпечують ефективну і справедливу купівлю і продаж акцій приватизованих підприємств (акціонерних товариств).
Такі ринки складаються з фондових бірж і пов'язаних з ними установ, таких як депозитні банки і клірингові палати, позабіржові та неофіційні ринки. Учасники таких ринків (банки, пенсійні фонди, брокери, дилери тощо) забезпечують надання фінансових послуг як окремим підприємцям, так і окремим підприємствам, зокрема акціоно-ваним.
У цьому розділі термін ,"ринок капіталу"- використовується для визначення ринків, на яких обертаються акції (капітал) акціонерних товариств, тоді як ринки інших цінних паперів, таких як облігації, опціони і ф'ючерси, не розглядаються. Це пояснюється тим, що на даному етапі формування ринку капіталу, акції як "носії" ринкових відносин мають більше значення, ніж інші види цінних паперів. За рахунок випуску акцій компанія залучає капітал для модернізації та розширення виробництв і надає можливість новим акціонерам права власності, що дозволяє їм забезпечувати контроль з управління компанією — наприклад, шляхом обрання ради директорів. Іншими словами, акціонери відіграють провідну роль в корпоративному управлінні.
Капіталізація ринку визначається ринковою вартістю всіх акцій публічних компаній -іншими словами, числом акцій, випущених компанією, помноженим на поточну ринкову ціну. Акції акціонерного товариства відкритого типу можуть продаватися широкій публіці, в тому числі дрібним (міноритарним) інвесторам. Акції приватної компанії або компанії з обмеженою кількістю власників можуть продаватися тільки одним великим інвестором іншому; такі акції рідко продаються на організованих ринках.
В результаті масової приватизації рівень капіталізації ринку відносно розмірів економіки деяких країн близькі до багатьох промислово розвинутих країн, або навіть випереджають їх (рис. 2.1). В країнах, де масова приватизація не проводилась, рівень капіталізації, як правило, низький внаслідок меншого числа приватизованих підприємств.
Вимірювання рівня капіталізації ринку пов'язано з труднощами в країнах, що проводять масову приватизацію, таких як Чехія і Росія, оскільки акції багатьох компаній не продаються, або продаються рідко, або поза організованими ринками. Крім того, деякі компанії є ще частково власністю держави, тому значна частина їх акцій не виставляється на продаж. Показники капіталізації ринку можуть завищувати значеня ринків капіталу внаслідок того, що операції купівлі-продажу акцій проводяться рідко.
Багато фахівців вважають організовані фондові біржі головним ринком для операцій з акціями, однак біржі - лише один із інститутів ринку капіталу. Операції, що виконуються поза фондовими біржами, інколи називають „позаринковими". Цей термін неправомірний, оскільки будь-яка операція з акціями відбувається на тому чи іншому ринку.
На офіційних або організованих ринках капіталу учасники регулярно зустрічаються або підтримують контакти за допомогою електронного зв'язку з метою купівлі і продажу акцій у відповідності з діючими на цих ринках правилами. До таких ринків відносяться ринки на базі фондових бірж (з операційним залом) і позабіржові ринки, в межах яких брокери спілкуються за допомогою телефонного зв'язку і/або комп'ютерних мереж.
Неорганізовані ринки капіталу включають всі ринки, де покупці налагоджують контакти з продавцями і укладають угоди з продажу акцій. Учасниками таких ринків можуть бути особи, що купують і продають акції на вулиці, через оголошення в газетах, або на дошках оголошень, брокери, які зустрічають людей біля заводських воріт з пропозиціями купівлі акцій, що розповсюджуються серед людей в процесі масової приватизації, або інституційні інвестори, такі як фонди, що купують і продають великі партії акцій по телефону. Обсяг продажу акцій на таких ринках може бути більшим, ніж на організованих ринках, особливо на ранніх стадіях формування ринків капіталу.
Одним із слабких місць неорганізованих ринків капіталу є їх недостатня відкритість. За відсутності формального механізму звітності учасників цього ринку важко отримати достовірну інформацію про ціни, за якими продаються та купуються акції. Це може породжувати неефективність працюючого ринку, де одні і ті ж акції продаються за різними цінами в залежності від регіону, величини і досвіду брокерської контори, її доступу до внутрішньої інформації і таке інше.
Другий недолік цих ринків полягає у тому, що вони, зазвичай, не регулюються, тому виникає більше можливостей для обману інвесторів, особливо дрібних і недосвідчених. Але за відсутності ефективно діючих організованих ринків власникам акцій все ж доводиться звертатися до брокерських контор неорганізованих ринків.
Таким чином, важливим питанням економічної політики урядів в країнах з перехідною економікою є таке: чи потрібно стимулювати формування організованих ринків капіталу для операцій з акціями нещодавно приватизованих підприємств і якщо так, то яким чином? Щоб дати відповідь на нього, необхідно з'ясувати ряд поточних питань:
Яка роль ринків капіталу в залученні фірмами необхідного капіталу (шляхом продажу нових акцій) для реструктуризації виробництва?
Чи будуть ринки капіталу стимулювати менеджерів підприємств до проведення реструктуризації і підвищення рентабельності? Іншими словами, яка роль ринків капіталу у корпоративному управлінні?
Чи необхідно формувати інфраструктуру і інститути ринків капіталу на ранніх стадіях переходу до ринкової економіки з тим, щоб ефективно функціонуючий ринок сприяв процесу приватизації, або з цим необхідно зачекати до завершення приватизації?
Які мінімальні права необхідно надати акціонерам щодо отримання ними частини прибутку компанії і участі в управлінні нею? Яким чином необхідно визначити ці права в законі про підприємства і як можна добиватися їх виконання?
Чи необхідно урядам виступати у ролі організаторів або власників бірж, установ з реєстрації акцій, депозитаріїв і розрахунково-клірингових установ?
Якою має бути оптимальна система торгівлі акціями на організованому ринку? Чи потрібно використовувати різні системи торгівлі в залежності від типу акцій тощо?
Чи має бути укладання угод сконцентрованим на одній біржі, чи необхідно заохочувати конкуренцію між біржами? Чи потрібно допускати укладання угод поза офіційно визнаними біржами?
Чи потрібно уряду або біржам намагатися стабілізувати ціни акцій і якщо так, то яким чином?
Що слід використовувати уряду для створення ефективної системи передачі акцій від продавця до покупця і передавання платежів від покупця до продавця?
Яким чином уряду потрібно регулювати ринки капітану для підвищення їх ефективності і зменшення масштабів зловживань?
Яка модель регулювання найбільш доцільна (ефективна) для країн з перехідною економікою?