Змістовий модуль 11. Проектування регіонального індустріального кластера

План

1. Положення про регіональний індустріальний кластер „Науковий виробничо-торговельний альянс"

2. Дійсні члени кластера та їх функції

3. Логістика як нова філософія управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками в індустріальному кластері

4. Організаційно-методична робота з організації кластера

1. Положення про регіональний індустріальний кластер „Науковий виробничо-торговельний альянс"

Це положення регулює правові засади функціонування регіонального індустріального кластера „Науковий виробничо-торговельний альянс".

Загальні положення

Учасники (дійсні члени індустріального кластера), реалізуючи належне їм право добровільного об'єднання своєї виробничої, наукової, комерційної та інших видів діяльності з іншими суб'єктами (асоційо­ваними членами індустріального кластера), створюють об'єднання суб'єктів господарської діяльності - індустріальний кластер „Науковий виробничо-торговельний альянс".

Індустріальний кластер не є статутним об'єднанням, функціонує на конкретних (договірних) засадах з метою науково-технічного та виробничо-торговельного розвитку учасників, здійснення ними спільної діяльності на основі добровільної координації з питань управлінських рішень, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної діяльності учасників.

Структура кластера

Положення передбачає добровільне не статутне об'єднання існуючих суб'єктів господарювання (вітчизняних і зарубіжних комерційних банків [філій], страхових компаній, торгово-промислових палат, товарних універсальних бірж, районних агроторгових домів, Центрів

стандартизації і метрології, підприємств та інших зацікавлених госпо­дарських суб'єктів), а також добровільне створення таких установ, як - аналітичний центр торгово-промислової палати, районні консалтинг-центри, центральна торговельна компанія, торговий дім з власною мережею роздрібної торгівлі, науково-дослідні і дослідно-конструктор­ські організації, технопарки, бізнес-інкубатори тощо (рис. 11.1).

Ініціаторами-засновниками індустріального кластера можуть бути будь-які суб'єкти господарської діяльності, які розуміють важливість такого акту і формують Президентську раду індустріального кластера, як координатора групи, з подальшим її розширенням за рахунок інших членів, які виявили бажання бути учасниками індустріального кластера.

Дійсними членами індустріального кластера вважаються суб'єкти господарювання (підприємства, організації), які визнають це положення, і від імені яких, за рішенням відповідного органу, наприклад загальних зборів акціонерів підприємства або організації, уповноважені керівники подали письмову заяву (лист-заяву) в Президентську раду індустріаль­ного кластера (рис. 11.1).

Асоційованими членами Індустріального кластера вважаються суб'єкти господарювання, які об'єднані, наприклад, у науково-технологІчний центр індустріального кластера, і співпрацюють з дійсними членами кластера на договірних засадах (додаток Ж).

Правовий статус

1. Членами індустріального кластера є юридичні особи, які мають право самостійно здійснювати свою господарську діяльність у відпо­відності з чинним законодавством України.

2. Члени індустріального кластера делегують Президентській раді індустріального кластера повноваження з централізованої координації своєї діяльності на основі прийнятих рішень призначених членів рад директорів.

Завдання і функції

Завданнями індустріального кластера є:

■ об'єднання членів з метою захисту та представлення їх інтересів у відносинах з державою, міжнародними недержавними організація­ми, діловими колами України та інших держав через відповідні струк­тури індустріального кластера;

■ сприяння розвитку ринкових відносин у сфері діяльності індуст­ріального кластера;

■ розширення та стабілізація внутрішніх і зовнішніх економічних зв'язків учасників;

• надання практичної допомоги Учасникам у проведенні виробни­чих, торговельно-економічних та інших операцій на внутрішньому і зовнішньому ринках;

• засвоєння нових форм співробітництва Учасників з іншими суб'єктами господарської діяльності, установами, організаціями, державними органами;

■ сприяння впровадженню і розвитку новітніх досягнень науки і техні­ки, впровадження нових технологій в економіку України.

Для здійснення покладених завдань індустріальний кластер виконує такі функції:

• інтеграція Учасників у світову господарську систему;

• формування сучасної промислової, фінансової та торговельної інфраструктури Учасників;

• створення сприятливих умов для підприємницької діяльності Учасників;

• всебічний розвиток усіх видів підприємництва, науково-техніч­них та торговельних зв'язків між Учасниками;

• централізоване координування діяльності Учасників у межах на­ даних Президентській раді індустріального кластера повноважень на основі прийнятих рішень призначених членів рад директорів;

• погодження політики Учасників з питань ціноутворення, асорти­менту та номенклатури продукції (робіт, послуг), освоєння ринків збуту.

Предмет та мета діяльності

Метою діяльності індустріального кластера є захист комерційних та інших інтересів Учасників, підвищення конкурентоспроможності, стимулювання розвитку та розширення ринків збуту товарів (робіт, послуг), що виробляються Учасниками, координування діяльності учасників, здійснення спільних інвестиційних програм.

Предмет діяльності індустріального кластера включає реалізацію повноважень з централізованої координації діяльності Учасників з таких питань;

■ виробництво та реалізація продукції (робіт, послуг) в рамках спіль­ної діяльності;

• організація виробничого, комерційного, консультаційного, інформа­ційного, технічного обслуговування Учасників індустріального кластера;

• здійснення інвестиційної діяльності, створення інвестиційних фондів, інвестиційних компаній та інших організаційних структур для проведення операцій з цінними паперами, залучення додаткових коштів для фінансування Учасників індустріального кластера;

• проведення маркетингових досліджень кон'юнктури ринку та інших досліджень, організація і проведення рекламної роботи;

• проведення наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт;

• організація постачання та збуту, зовнішньоекономічної, комер­ційної та інших видів діяльності в інтересах Учасників індустріального кластера;

• координація та узгодження діяльності Учасників індустріального кластера;

• пошук потенційних партнерів для встановлення комерційних,виробничих, науково-технічних та інших форм співробітництва і кооперації на території України та за її межами;

• будь-які види діяльності, здійснення яких не суперечить чинному законодавству України, і які відповідають цілям організації регіональ­ного індустріального кластера - „Науковий виробничо-торговельний альянс".

Для досягнення цілей організації (створення) регіонального індуст­ріального кластера - „Науковий виробничо-торговельний альянс", а також для централізованої координації своєї діяльності учасники (члени ІК) добровільно делегують Президентській раді такі повнова­ження:

• визначення основних напрямів виробничої, комерційної, фінан­сової діяльності Учасників (членів ІК) і координації за її здійсненням;

• здійснення погодженої зовнішньоекономічної і інвестиційної політики;

• визначення форм і періодичності звітів Учасників (членів ІК) і схем їх циркуляції між Учасниками (членами ІК);

• експертиза та затвердження бізнес-планів, планів реструктуриза­ції підприємств та комерційних проектів діяльності Учасників (членів ІК );

• представлення і захист прав і інтересів Учасників (членів ІК) у взаємовідносинах з іншими особами і державними органами;

• узгодження питань про входження Учасника (члена ІК) до складу інших господарських об'єднань.

Президентська рада за поданням призначених членів рад директо­рів має право прийняти рішення про надання Учаснику (члену ) самостійності в прийнятті рішень з зазначених вище питань.

Рішення Президентської ради, прийнятті на підставі подання при­значених членів рад директорів, не є обов'язковими (ліберальними) для виконання всіма Учасниками (членами ІК).

Координування діяльності членів кластера

Принципи координування діяльності індустріального кластера.

Організація координування і діяльності індустріального кластера будується на таких основних засадах:

• добровільності входження Учасників (членів ІК) у індустріальний кластер на основі спільності інтересів;

• добровільності делегування повноважень Учасниками (членами ІК) з координації управління;

• договірних (контрактних) відносин між Учасниками (членами ІК);

• колегіального і одноосібного прийняття координаційних рішень;

• оперативності і ефективності координування індустріальним кластером.

Органи координації діяльності індустріального кластера. Орга­нами координації діяльності індустріального кластера є:

• Президентська рада;

• Призначені члени рад директорів.

Президентська рада індустріального кластера здійснює коорди­націю індустріального кластера зі всіх питань його діяльності.

Члени Президентської ради складаються із представників вищого керівництва. На таких радах компанію (підприємство) може представ­ляти і голова ради директорів.

Рішення Президентської ради приймаються колегіально, з враху­ванням інтересів кожного з Учасників (членів ІК), після всебічного обговорення шляхом голосування простою більшістю голосів присут­ніх.

Засідання Президентської ради можуть проводитися як шляхом особистої присутності на засідання, так і заочно, з обов'язковим поперед­нім повідомленням про таку форму участі.

Порядок проведення засідань Президентської ради визначається відповідно до положення про збори Президентської ради, що затверд­жуються Президентською радою.

Президентська рада збирається за вимогою не менше ніж 50% Учасників (членів ІК), але не рідше одного разу в квартал. У випадку форс-мажорних обставин Президентська рада збирається негайно.

Формою роботи Президентської ради є засідання, що визнається дійсним за присутності половини складу Президентської ради.

Президентська рада приймає рішення шляхом голосування (одним голосом кожного з присутніх) членів Президентської ради.

Призначені члени рад директорів індустріального кластера складаються з керівників підприємств-Учасників (членів ІК) або їх представників.

Призначені члени рад директорів Учасників (членів ІК) приймають рішення в межах своєї компетенції тих компаній, які відіграють важ­ливу роль з точки зору їх бізнесу, що не тільки забезпечує взаємопов'язаність компаній всередині групи, але і спрощує багато питань взаємного спостереження і прийняття рішень.

Рішення призначених членів рад директорів індустріального клас­тера приймаються колегіально з урахуванням інтересів кожного з Учасників (членів ІК) після всебічного обговорення шляхом голосу­вання простою більшістю голосів присутніх.

Засідання призначених членів рад директорів можуть проводитись як шляхом особистої присутності представників Учасників (членів ІК) на засіданні, так і заочно, з обов'язковим попереднім повідомленням про таку форму участі.

Порядок проведення засідань призначених членів рад директорів визначається відповідно до положення про збори призначених членів рад директорів, що затверджуються Президентською радою.

Призначені члени рад директорів збираються за вимогою не менше ніж 50% Учасників (членів ІК), але не рідше одного разу в квартал. За вимогою Президентської ради призначені члени рад директорів збираються негайно.

Формою роботи призначених членів рад директорів є засідання, що визнається дійсним за присутності половини складу призначених членів рад директорів або їх представників.

На засіданнях призначених членів рад директорів може бути при­сутнім представник Президентської ради. Завданням представника Президентської ради є спостереження за ходом проведення засідання. Представник Президентської ради має право в необхідних випадках висловити думку Президентської ради з питань, що входять до компе­тенції призначених членів рад директорів.

2. Дійсні члени кластера та їх функції

Члени регіонального індустріального кластера мають виконувати такі (зазначені нижче) функції.

Органи координації діяльності кластера

Президентська Рада

1. Розробка стратегії розвитку групи.

2. Зміцнення зв'язків між керівниками провідних компаній на най­ вищому рівні.

3. Внутрішньогрупове фінансування банками.

4. Внутрішньогрупове фінансування страховими компаніями.

Призначені члени рад директорів

1. Взаємопов'язаність компаній всередині групи.

2. Спрощення питань взаємного спостереження і прийняття рішень.

3. Довгострокові угоди торгівельних взаємодій між компаніями.

Промислові та інші підприємства (компанії)

1. Виробництво у значних обсягах товарів та послуг високої якості та широкого асортименту.

2. Упровадження базисних інновацій, залучення інвестицій з різних джерел.

3. Кооперація та співпраця (в т. ч. у підприємницьких мережах)з іншими підприємствами та організаціями з метою збагачення ідеями,знаннями, досвідом, передачі ноу-хау тощо.

4. Перехід на новітні системи менеджменту (у т.ч. й персоналу)та маркетингу, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

5. Упровадження торгових знаків та міжнародних стандартів.

6. Участь у промислових виставках, ярмарках тощо.

Центральний банк кластера

1. Надання компаніям короткострокових (до 1 року), середньострокових (1-3 роки), довгострокових (понад 3 роки) кредитів, а також таких, як:

• контокорентний кредит;

• онкольний кредит;

• вексельний (обліковий) кредит;

• овердрафт.

2. Збирання, зберігання і представлення Інформації про компанії,що входять до групи (кластера).

3. Оцінки фінансового стану компаній і оцінки ризиків.

4. Джерело венчурного капіталу.

5. Координатор групи і надання допомоги в управлінні компаніями,включаючи кризові ситуації

Центральна торговельна компанія

1. Координація діяльності групи компаній по всіх аспектах торгів­лі.

2. Виконання торговельних посередницьких операцій між третіми країнами у формі надання торговельного кредиту.

3. Кредитування середніх та малих фірм.

4. Квазістрахові функції.

5. Факторингові операції.

6. Форфетування.

Товарна універсальна біржа

Основним предметом діяльності біржі є надання послуг в укладен­ні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій това­рів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій (додаток К).

Біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Основними завданнями біржі є:

• організація постійно діючого ринку сільгосппродукції, сировини,товарів, житлової та іншої нерухомості, послуг та іншого рухомого та нерухомого майна;

• створення умов для стабілізації цін і пропорцій обміну;

• збір, обробка, аналіз і розповсюдження інформації про кон'юнктуру біржової торгівлі;

• котирування цін на продукцію, що постійно реалізується на біржі;

• організація товарообмінних операцій;

• надання учасникам біржових торгів І іншим зацікавленим підпри­ємствам, організаціям і громадянам організаційних, інформаційних,рекламних, консультаційних і інших послуг в здійснення угод купівлі-продажу товарів та послуг;

• встановлення власних Правил біржової торгівлі, які є обов'язковими для всіх учасників торгів і членів біржі.

Районні агроторгові доми

Окремі юридичні особи районного рівня, які не підлеглі Товарним універсальним біржам, диверсифікують (наближаючись в першу чергу до сільгоспвиробників) акти "купівлі-продажу" продукції (товарів). Мають куплені брокерські місця на товарній універсальній біржі, де проводять торгові операції. Торгують відносно невеликими лотами (блоками) товарів.

Торговий дім індустріального кластера

Торговий дім індустріального кластера створюється з метою забезпе­чення високої координації і налагодження довготермінових виробничо-торговельних стосунків між Учасниками (членами ІК) та найбільш ефективного використання сировинних, матеріальних, товарних ресурсів (додаток Л).

Діяльність торгового дому має два основних напрями - зовнішній та внутрішній. Ці поняття - в певній мірі - умовні. Під зовнішнім напрямом діяльності розуміється система функцій щодо пошуку для Учасників (членів ІК) висококонкурентної сировини, матеріалів, товарів та пошук в країні галузей-постачальників або суміжних галузей, які конкурентоспроможні на світовому ринку.

Внутрішні напрями діяльності включають: заходи і пропозиції щодо вилучення усіх зайвин з продукту і його обслуговування; зниження витрат виробництва: сировина, дешеві канали просування на ринок, купівля недорогого устаткування, зниження накладних витрат, викорис­тання інших інгредієнтів або компонентів, дизайн і упаковка, комбінація продуктів, додатковий сервіс, створення марки; маркетинг: продукти, послуги, характеристика ринку, система розподілу і просування товару, стратегія ціноутворення, логістичні дії.

Зовнішні напрями діяльності полягають у створенні (організації) власної інфраструктури (системи) оптової і роздрібної торгівлі продук­цією і товарами, що виробляються компаніями індустріального кластера,.

В цілому функції торгового дому направлені на забезпечення без­перебійного вчасного матеріально-технічного постачання компаній індустріального кластера та збут їх продукції без інших посередників, що значно зменшить трансакційні і постійні витрати, а звідси ціни на товари та послуги і забезпечить захищеність бізнесу Учасників (членів ТК).

Торговий дім тісно співпрацює з маркетинговими структурами компаній індустріального кластера.

Торговий дім - госпрозрахункова самостійна юридична особа, працює з компаніями на контрактній основі. Водночас він не є фінансово-кредит­ною організацією (на відміну від Центральної торговельної компанії), а виконує координаційні функції щодо питань ефективного постачан­ня та збуту продукції. Фінансування діяльності торгового дому - за рахунок комісійних коштів від торговельних операцій (оптова торгівля), а також власної мережі роздрібної торгівлі.

Торговий дім - надзвичайно важливий компонент інфраструктури індустріального кластера.

Центр стандартизації і метрології

1. Участь у розробці та впровадженні системи якості, підготовка до сертифікації згідно IS0 9001:2000, ІСО 14000, ТQМ, ТОL, ЕМДД,техніки якості, НАССР, ССП.

2. Підготовка підприємств для участі в щорічних конкурсах якості за різними моделями (ЕМДД, Болдриджа, данської та української) з метою впровадження сучасних методів управління якістю та просу­вання продукції, послуг на міжнародні ринки.

Торгово-промислова палата

її функції розглянемо на прикладі Вінницької торгово-промисло­вої палати.

Вінницька торгово-промислова палата є регіональним представником Торгово-промислової палати України. До її складу входить близько 140 великих промислових, спільних і малих підприємств, торговельних фірм та науково-дослідних інститутів Вінниччини.

Одним з головних завдань Палати - сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків регіону з зарубіжними країнами.

Види діяльності ТПП - різноманітні. Вони визначаються потребами її дійсних членів та їх іноземних партнерів і включають:

• консультаційні послуги щодо комерційної діяльності в Україні,в т.ч. юридичні консультації стосовно законодавства України;

• проведення маркетингових досліджень, забезпечення підприємств Вінниччини та іноземних компаній маркетинговою інформацією та комерційними пропозиціями з банку даних (додаток ЛІ);

• організація і проведення ділових зустрічей, конференцій, семінарів тощо;

• налагодження контактів між українськими та зарубіжними під­приємствами з метою пошуку інвесторів та комерційних партнерів;

• організація місцевих, республіканських, міжнародних виставок і ярмарок на Вінниччині, в Україні та за кордоном;

• переклади всіх видів документів і науково-технічної літератури та їх засвідчення;

• реєстрацію торгових марок;

• експертизу товарів;

• видачу та засвідчення сертифікатів походження товарів за формами "А", "СТ-1", загальною;

• штрихове кодування товарів;

• послуги митних брокерів;

• оцінку майна, майнових та немайнових прав і оцінку бізнесу;

• весь спектр послуг міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет;

• розробку основних напрямів реструктуризації підприємств;

• випуск газети "Ділові зв'язки" і телепрограми "Економікс".

Вінницька ТПП активно працює і розширює співробітництво з торгово-промисловими палатами, інформаційними центрами і підприємниць­кими спілками далекого та близького зарубіжжя, готова розвивати ділові контакти зі всіма фірмами, підприємствами та організаціями, зацікавленими у співпраці.