Фізіологія сільськогосподарських тварин

травлення у них. У поросят до 20-денного віку при відсутності соляної кислоти в шлунку не перетравлюється білок курячого яйця, тим часом як тваринний білок (фібрин) і білок зерна злакових (клейковина) добре перетравлюються шлунковим соком підсисних поросят. У цей період у поросят добре виражене кишкове травлення, яке і забезпечує високе перетравлення білків рослинного корму. Рання підгодівля сисунів значно прискорює появу соляної кислоти в шлунку і скорочує період вікової ахлоргідрії у поросят. Кількість ферменту реніну у їх шлунковому соку збільшується до місячного віку, а потім зменшується.

ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ ЖУЙНИХ

Шлунок жуйних багатокамерний (рис. 62). Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ — сичуг — є справжнім залозистим шлунком, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний, а у верблюдів — трикамерний (у них відсутня книжка).

		Рубець — найбільша камера шлунка
		жуйних. Його місткість у корів стано-
		вить 100–300 л, у овець і кіз — 13–23 л.
		Слизова	оболонка рубця вистелена
		плоским	ороговілим багатошаровим
		епітелієм і формує велику кількість со-
		сочків завдовжки до 1 см.
		Сітка має форму скрученого мішка.
		Слизова оболонка її виступає в середину
		сітки у вигляді пластинчастих складок
		висотою до 12 мм, які формують сітку.
		Сітка з’єднується (отвором з рубцем,
	Рис. 62. Шлунок корови:	книжкою, сичугом та стравоходом через
		стравохідний жолоб.
	1 — рубець; 2 — стравохід;
	3 — стравохідний жолоб; 4 —	Стравохідний жолоб — це напівза-
	сітка; 5 — книжка; 6 — сичуг	мкнута трубка, яка йде від стравоходу на

дні сітки до входу в книжку.

Книжка має овальну форму. Вона є продовженням сітки і переходить в сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної

160

Розділ 4. Травлення

довжини, які називаються листочками, або пластинками. По краях листочків розміщені грубі, короткі, ороговілі сосочки. Об’єм книжки у великої рогатої худоби становить 7–18 л. Між листочками книжки є простори, які називаються нішами. Завдяки м’язовим волокнам листочки книжки приходять у рух і перетирають тверді частини корму.

Сичуг — орган грушоподібної форми. Це справжній шлунок. Розширеною основою він з’єднується з книжкою, а звуженою частиною, зігнутою на кінці, він переходить у дванадцятипалу кишку. Слизова оболонка сичуга вкрита залозистим епітелієм. Сичуг ділиться на кардіальну, фундальну та пілоричну зони.

Травлення в шлунку жуйних тварин значно відрізняється від травлення в однокамерному шлунку коня та свині. В останні роки нагромаджений великий матеріал, який розкриває особливості травлення та обмін речовин у жуйних у зв’язку з наявністю у них передшлунків. Відомо, що більшість поживних речовин корму перетравлюється в передшлунках за рахунок ферментів мікрофлори.

Багатокамерний шлунок жуйних тварин пристосований до перетравлення грубих кормів, що містять важкоперетравну речовину — клітковину, якої багато в соломі, сіні та інших рослинних кормах.

У передшлунках перетравлюється до 80–95% крохмалю і розчинних вуглеводів, 60–70% клітковини і до 40–80% білків корму.

Крім того, у передшлунках відбуваються процеси інтенсивного розщеплення ліпідів, нітратів, сечовини та інших небілкових азотистих речовин. Тут синтезуються бактеріальний білок високої біологічної якості, амінокислоти, ліпіди та вітаміни.

Роль мікрофлори і мікрофауни в рубцевому травленні

У травних соках рубця немає ферментів, які розщеплювали б клітковину. У жуйних клітковина розщеплюється під дією мікроорганізмів — бактерій, інфузорій та грибів. Багато їх є у рубці та сітці.

Целюлолітичні бактерії виділяють фермент целюлазу, яка розщеплює клітковину до целобіози, а інший фермент целобіаза — розщеплює целобіозу до глюкози, з якої під дією грибів у процесі бродіння утворюються леткі низькомолекулярні жирні кислоти — оцтова, масляна, пропіонова та ін. (рис. 63). Леткі жирні кислоти всмоктуються епітелієм передшлунків і є джерелом енергії для організму жуйних і попередниками для синтезу складових частин молока.

161

Фізіологія сільськогосподарських тварин

Рис. 63. Схема перетворень вуглеводів у перешлунках жуйних (за Георгіевським В. І., 1990)

У рубці корови за добу утворюється до 4 кг летких жирних кислот. Кількість і співвідношення їх залежить від наявності грубого корму в раціоні жуйних. При зменшенні в ньому грубих кормів (менше 2–3 кг) жирність молока помітно знижується. Рубцеві мікроорганізми із органічних кислот та аміаку синтезують білок, який потім засвоюється в сичугу та тонких кишках жуйних тварин як повноцінний білок мікробного походження. За добу в сичуг корови надходить близько 100 г білка інфузорій та бактерій, повноціннішого за білок рослинного походження. Кількість білка інфузорій і бактерій становить близько 1/4 мінімальної потреби жуйних тварин у перетравному білку.

Властивість мікроорганізмів рубця синтезувати білок з азотистих небілкових сполук використовується в практиці годівлі жуйних тва-

162

Розділ 4. Травлення

рин, зокрема для підвищення молочної та м’ясної продуктивності у господарствах використовують для годівлі жуйних тварин сечовину (карбамід), сірчанокислий амоній та інші небілкові азотисті сполуки.

У процесі бродіння в рубці жуйних утворюються гази — вуглекислий (найбільше), метан, водень, сірководень, азот, кисень (табл. 18). З рубця вони відригуються, а частково всмоктуються у кров, досягають легень і виділяються під час дихання. Бактерії використовують аміак для синтезу білка високої біологічної якості.

Таблиця 18

Склад газів, що утворюються в рубці після згодовування трави (за Броді), %

	Газ	Відразу після	Час після годівлі, год
		прийому корму	4	24
	Кисень	5	0	0
	Азот	15	1	35
	Вуглекислий	55	70	20
	Метан	25	29	45

Під впливом бактеріальної уреази сечовина гідролізується до аміаку і вуглекислого газу. Аміак використовується бактеріями для утворення амінокислот. Крім азоту, при синтезі білка для бактерій необхідні вуглеводи, які повинні надходити з кормами в необхідній кількості. Якщо в рубці не вистачає вуглеводів, то мікроорганізми не можуть використати весь аміак, який всмоктується в кров крізь епітелій рубця, спричиняє тяжкі отруєння тварин.

У рубці добре виражена зональність травлення (Гупало Ю. М., Ткачук А. П.). Целюлозолітична активність мікрофлори, кількість загального та аміачного азоту вищі у вентральному мішку рубця порівняно з дорсальним.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛІПІДІВ У ПЕРЕДШЛУНКАХ

У рубці ліпіди корму розщеплюються під впливом ферментів найпростіших і бактерій. При цьому звільняються естерифіковані жирні кислоти, гідрогенізуються подвійні зв’язки ненасичених жирних

163