Фізіологія сільськогосподарських тварин

СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ

Усечі сільськогосподарських тварин міститься близько 96% води

і4% сухих речовин. До складу сечі входять органічні й неорганічні речовини. До органічних належать: сечовина, сечова кислота, пуринові основи (аденін, гуанін, ксантин, гіпоксантин), гіпурова кислота, креатинін та ефіросірчані сполуки, які утворилися внаслідок гниття білків у кишечнику (індикан). Основним продуктом білкового розпаду у ссавців є сечовина (вона становить 90% усього азоту сечі), а у птахів — сечова кислота. Пігментами сечі є уробілін, урохром. Вони утворюються в кишечнику з жовчних пігментів. У сечі також можуть бути рослинні пігменти і сторонні для організму речовини (лікарські та ін.).

До неорганічних речовин сечі відносяться: хлористий натрій, калій, сірчанокислі і фосфорнокислі солі. Сеча складається з тих же елементів, що і плазма, але в інших концентраціях (див. табл. 30). У плазмі відсутні ті сполуки, які синтезуються самими нирками — гіпурова кислота.

Уздорових тварин білок у сечі відсутній. Він з’являється в ній лише при напруженій роботі або патологічному стані нирок — альбумінурії. Поява в сечі крові називається гематурією. При деяких інфекційних захворюваннях в сечі може появлятися гемоглобін — гемоглобінурія.

Склад і властивості сечі відображають процеси обміну речовин в організмі і можуть бути використані лікарем для характеристики фізіологічного стану тварини.

Колір сечі буває від світло-жовтого до темно-коричневого. Він залежить від її пігментів, а також кількості і концентрації. У однокопитних сеча мутна, слизова, темно-зеленого кольору. Мутність сечі залежить від наявності в ній кристаликів вуглекислого кальцію. Муциноподібні речовини надають сечі слизового характеру. У інших свійських тварин сеча прозора, рідка, світло-жовтого кольору. Питома вага сечі у сільськогосподарських тварин різна (табл. 31).

Осмотичний тиск сечі досягає 23–30 мм рт. ст., а точка замерзання сечі Д (депресія) 1,3–2,2.

Реакція сечі залежить від складу корму. У травоїдних тварин найчастіше вона буває лужна, а у м’ясоїдних — кисла. У коня рН сечі

278

Розділ 7. Виділення

становить 7,1–8,7, у великої рогатої худоби — 8,7, у собаки — 5,7–7. У сисунів травоїдних реакція її зміщується в кислий бік (5,7), а з віком поступово перетворюється в лужну. У свиней сеча буває кисла і лужна. Реакція сечі залежить від кількості кислих або лужних продуктів, що утворюються в організмі в процесі обміну речовин. При м’язовій роботі в м’язах утворюється багато вугільної, молочної та фосфорної кислот. Вони надходять у кров і виділяються нирками з сечею. Остання при цьому має кислу реакцію. Якщо рН сечі у коня в стані спокою становить 8,1, то при помірній роботі — 7,4, а при напруженій — 7,2.

						Таблиця 31
			Питома вага сечі
	Тварина	У серед-	Коливання	Тварина	У серед-	Коливання
		ньому			ньому
	Кінь	1,040	1,025–1,055	Свиня	1,018	1,010–1,022
	Велика			Собака	1,025	1,025–1,050
	рогата	1,032	1,025–1,050	Кішка	1,035	1,010–1,040
	худоба			Кролик	1,015	1,010–1,060
	Вівця	1,042	1,040–1,072	Верблюд	1,045	1,030–1,060

ВИВЕДЕННЯ СЕЧІ

Нирки виділяють сечу безперервно, а з організму вона виводиться періодично. Сосочковими протоками сеча надходить у ниркову миску, а потім через сечоводи завдяки перистальтичним скороченням переміщується в сечовий міхур із швидкістю 2–3 см/с. Ритм перистальтичних скорочень 1–5 за 1 хв.

Сечовий міхур — це порожнистий м’язовий орган, стінка якого складається з трьох шарів гладенької мускулатури. Середній шар сечового міхура збудований з кільцевих волокон, а волокна внутрішнього і зовнішнього шарів ідуть паралельно довгій осі міхура. У функціональному відношенні всі шари міхура є єдиним цілим. Вони перебувають у постійному тонусі. У місці виходу сечовипускного каналу з міхура кільцева мускулатура його утворює потовщення, яке охоплює початкову частину каналу — внутрішній сфінктер міхура. По ходу сечовипускного каналу розміщується поперечносмугастий

279

Фізіологія сільськогосподарських тварин

м’яз. Він виконує функцію зовнішнього сфінктера. Мускулатура обох сфінктерів перебуває в тонусі і закриває отвір сечовипускного каналу. Тому сеча не може постійно виходити з сечового міхура. Під час наповнення його сечею сфінктери стиснуті, при сечовипусканні вони розслаблюються, м’язи сечового міхура дуже скорочуються, що призводить до скорочення останнього. Сечовипускання — акт рефлекторний. Завдяки властивостям гладких м’язів змінювати свою форму без розвитку напруження при малому наповненні сечового міхура тиск у ньому мало збільшується. З початку наповнення тиск у міхурі не змінюється. Якщо ж кількість сечі в ньому перевищує певну величину (неоднакову при різних його фізіологічних станах), то тиск в ньому різко зростає. При сильному наповненні міхура сечею завдяки антиперистальтичним рухам сечоводів вона може повернутися до ниркової миски, розтягуючи її, внаслідок чого затримується сечоутворення. Природним подразником барорецепторів сечового міхура є розтягнення його стінок сечею. Збудження цих рецепторів рефлекторно викликає скорочення м’язів міхура і розслаблення сфінктерів. Це і є рефлексом сечовипускання. Позив до сечовипус-

кання починається лише тоді, коли тиск рідини в сечовому міхурі досягає певної величини. При подразненні барорецепторів міхура збудження по аферентних нервах переміщується в центр сечовипускання, який знаходиться в попереково-крижовій частині спинного мозку (рис. 87). Далі збудження від центра по еферентних нервах іде до мускулатури се-

Рис. 87. Схема іннервації сечового міхура:

1 — дно третього мозкового шлуночка; 2 — поперековий відділ спинного мозку; 3 — крижовий відділ спинного мозку; 4 — симпатичний нерв; 5 — парасимпатичний нерв: 6 — соромітний нерв; 7 — сечовід; 8 — сечовий міхур; 9 — м’язова стінка міхура; 10 — сфінктер сечового міхура; 11, 12 — затискач сечовипускного каналу, знаком (+) позначено стимулюючий, а знаком (–) гальмівний вплив нервів на відповідні м’язи

280

Розділ 7. Виділення

чового міхура та сфінктерів. Сечовий міхур іннервується парасимпатичними і симпатичними нервами. При збудженні парасимпатичного нерва настає скорочення мускулатури стінки сечового міхура та розслаблення сфінктера. Сеча при цьому виводиться з сечового міхура. При подразненні симпатичного нерва спостерігається протилежний ефект — розслаблення м’язів сечового міхура і замикання його сфінктера. Робота центра сечовипускання перебуває під регулюючим впливом вищих відділів центральної нервової системи: довгастого, середнього мозку і кори великих півкуль.

На виведення сечі можна виробити умовний рефлекс. Якщо сечовипускання супроводити яким-небудь індиферентним подразником, то з часом лише один умовний подразник (дзвоник тощо) буде викликати акт сечовипускання.

Больова затримка акту сечовипускання, а також мимовільне сечовипускання є доказом впливу кори великих півкуль головного мозку на центр сечовипускання.

ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИДІЛЕННЯ У ПТИЦІ

Уптиць сечовий міхур відсутній. Сечоводи відкриваються безпосередньо в клоаку, де сеча змішується з калом і виводиться з організму у вигляді напіврідкої маси. Головним продуктом білкового обміну, що виділяється з сечею, є сечова кислота. Вона займає до 70% загального азоту, що виділяється з організму. В 100 мл сечі качок міститься 0,81 г органічних речовин і 0,12 г неорганічних, а в курей — відповідно 2,09 і 0,39 г. У зерноїдної птиці сечова кислота сечі утворює білий наліт на калових масах.

Уптиці первинної сечі виділяється менше, ніж у ссавців. Це пов’язано зі тим, що фільтраційна поверхня клубочків у них значно менша, ніж у ссавців. Сеча птиць порівняно з кров’ю різко гіпертонічна, бо всмоктування води відбувається не тільки в сечових канальцях,

ай у клоаці.

281

Фізіологія сільськогосподарських тварин

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Що відноситься до органів сечовиділення?

2.Будова нефрона.

3.Фази утворення сечі.

4.Склад сечі та її кількість у сільськогосподарських тварин.

5.Роль нирок у збереженні осмотичного гомеостазу.

6.Нервова регуляція сечоутворення.

7.Гуморальна регуляція сечоутворення.

8.Фізіологія сечовипускання.

9.Які шляхи виділення із організму продуктів обміну?

10.Роль нервової системи у регуляції виділення сечі.

11.Які фактори впливають на діурез?

12.Особливості сечоутворення у птахів.

282