Фізіологія сільськогосподарських тварин

Рухові рефлекси можуть виникати і внаслідок впливу на організм зорових, слухових та інших подразників. Кішка, побачивши хазяйку, піднімається з місця, іде їй назустріч; тварина, яка почула голос свого ворога, тікає. Однак всі ці локомоторні акти відбуваються за типом ланцюгових рефлексів системи органів руху, де один рефлекс є початком другого, другий — третього і т.д. Важливе значення при цьому мають умовні рефлекси, що утворилися в процесі навчання і тренування.

Правильність виконуваних рухів контролюється не лише руховими аналізаторами. При локомоції або зміні положення частини тіла в кору великих півкуль надходять імпульси з рецепторів шкіри, сітківки ока, а також з периферичних відділів інших аналізаторів. Одночасна поява осередків збудження і гальмування в корових зонах рухового та інших аналізаторів викликає утворення міцних умовних зв’язків. Так, згинання і розгинання кінцівок завжди супроводжується зміною натягнення шкіри, тому в сигналізації положення тіла і окремих його частин беруть участь і тактильні рецептори.

Тварина, у якої порушена шкірна та пропріорецептивна чутливість шляхом перерізування всіх аферентних нервів, що зв’язують одну з кінцівок із спинним мозком, втрачає здатність контролювати положення цієї кінцівки.

Істотне значення у визначенні положення і руху організму має також і вестибулярний апарат.

ВЗАЄМОДІЯ АНАЛІЗАТОРІВ

Відчуття являє собою результат складної аналізаторної і синтетичної діяльності головного мозку. Організм одночасно відчуває вплив багатьох подразників навколишнього і внутрішнього середовища. Однак завдяки взаємодії аналізаторів, що виявляється у взаємному підвищенні і зниженні збудження, відповідна реакція здорового організму строго координована і цілеспрямована.

В основі взаємодії аналізаторів лежать процеси іррадіації та індукції. За допомогою умовних рефлексів доведено, що збудження, яке виникло у корковій частині одного аналізатора, широко іррадіюючи по корі, викликає підвищення збудливості також в інших ана-

552

Розділ 15. Аналізатори

лізаторах. І навпаки, явище індукції збудження в одному аналізаторі супроводжується гальмуванням в іншому. Наприклад, запах м’яса і його смак викликають у голодної собаки настільки інтенсивне збудження нюхового і смакового аналізаторів, що тварина на деякий час перестає реагувати на світлові та звукові подразники помірної сили.

Згідно з останніми даними нервові центри мають особливі клітини, які реагують не тільки на адекватні, а й на неадекватні подразники. Так, у зоровому центрі знайдені клітини, що сприймають сигнали від інших аналізаторів. Це також сприяє взаємному впливу аналізаторів.

Фактів взаємодії аналізаторів є багато. Давно відомо, що подразнення холодових рецепторів знижує збудливість больових. Прикладаючи сніг або лід до забитого місця, ми викликаємо в корі великих півкуль сильний осередок збудження, що гальмує збудження центра болю.

Чутливість зорового аналізатора пов’язана з подразненням шкірних, слухових, нюхових та інших рецепторів. Регулярні заняття фіззарядкою і обтирання шкіри холодною водою підвищують гостроту зору. Шуми середньої і більшої інтенсивності, особливо шуми авіаційних моторів, знижують збудження паличок сітківки. Сила звука помітно збільшується в добре освітленій кімнаті. В темряві збудження слухового аналізатора падає. Світло впливає на нюх. При світлі чутливість до запаху вища, ніж у темряві.

Не лише збудження, а й виключення одного аналізатора відбивається на діяльності іншого. У людей, які втратили зір, особливо загострюється слух та почуття дотику. Якщо на відстані 1 км стріляють, то зрячий за допомогою слуху визначає розміщення гармати з точністю до 60–80 м вліво або вправо від дійсного місця. Сліпі в таких випадках помиляються на кілька метрів.

Збудливість аналізаторів можна підвищити тренуваннями і вправами. Виробляючи у сільськогосподарських тварин умовні рефлекси, ми не тільки поліпшуємо функціональні можливості аналізаторів, а й досягаємо позитивних результатів у підвищенні продуктивності, полегшенні праці по утриманню тварин.

553

Фізіологія сільськогосподарських тварин

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Що таке аналізатор та з яких ланок він складається?

2.Перелічить всі аналізатори людини та тварини.

3.Загальні властивості аналізаторів.

4.Методи вивчення аналізаторів.

5.Фізіологія зорового аналізатора.

6.Що таке сліпа пляма на сітківці ока та як її визначити?

7.Що таке акомодація ока?

8.З чого складається зоровий пурпур?

9.Теорії кольорового зору.

10.Що таке дальтонізм?

11.Чому та як здійснюється звуження та розширення зіниці ока?

12.Назвіть аномалії ока.

13.Як світлові хвилі у колбочках та паличках трансформуються у біоструми?

14.Як треба розуміти хворобу «куряча сліпота»?

15.Фізіологія слухового аналізатора.

16.Теорії слуху.

17.Будова та роль основної перетинки равлика внутрішнього вуха.

18.Що таке кортієв орган, його функція.

19.Функції та розташування слухових кісточок.

20.Як і де трансформуються звукові коливання в біоструми?

21.Значення овального та округлого вікна у кістковій перетинці між середнім і внутрішнім вухом.

22.Фізіологія вестибулярного аналізатора.

23.Як за рахунок напівколових каналів визначається положення голови

упросторі?

24.Як за рахунок отолітового апарату визначається положення голови у просторі?

25.Фізіологія нюхового аналізатора.

26.Механізм сприйняття пахощів рецепторами.

27.Фізіологія смакового аналізатора.

28.Поріг смакового відчуття.

29.Як розвинутий смаковий аналізатор у тварин?

30.Фізіологія шкірного аналізатора?

31.Значення температурної чутливості.

32.Значення тактильної чутливості.

33.Значення больової чутливості.

34.Фізіологія рухового аналізатора.

35.Фізіологія інтерорецептивного аналізатора.

554