- •ПЕРЕДМОВА
- •ВСТУП
- •ДО ІСТОРІЇ ФІЗІОЛОГІЇ
- •ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ
- •МЕТОДИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
- •Розділ 1. КРОВ І ЛІМФА
- •ФУНКЦІЇ КРОВІ
- •СКЛАД ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ
- •СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВІ
- •КЛІТИНИ КРОВІ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
- •ЗСІДАННЯ КРОВІ
- •КРОВОТВОРЕННЯ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
- •ГРУПИ КРОВІ
- •РЕЗУС-ФАКТОР
- •Розділ 2. СЕРЦЕ ТА КРОВООБІГ
- •ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
- •РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ПРО КРОВООБІГ
- •ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЯ
- •НЕРВОВА ТА ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ
- •КРОВООБІГ
- •Розділ 3. ДИХАННЯ
- •ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДИХАЛЬНИЙ АПАРАТ ССАВЦІВ
- •ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ
- •ОБ’ЄМ ЛЕГЕНЬ ТА АЛЬВЕОЛЯРНА ВЕНТИЛЯЦІЯ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ АПАРАТА ДИХАННЯ
- •ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ПРОЦЕС ОБМІНУ ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ
- •ЗВ’ЯЗОК ТА ТРАНСПОРТ ГАЗІВ КРОВ’Ю
- •ТРАНСПОРТ КИСНЮ КРОВ’Ю
- •ТРАНСПОРТ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ КРОВ’Ю
- •ТКАНИННЕ ДИХАННЯ
- •РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ
- •ОСОБЛИВОСТІ ДИХАННЯ ПРИ ЗМІНАХ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ ПОВІТРЯ
- •ДИХАННЯ У ПТАХІВ
- •Розділ 4. ТРАВЛЕННЯ
- •ЕВОЛЮЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ. ВИДИ ТРАВЛЕННЯ
- •ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ
- •ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ
- •СЕКРЕТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
- •СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ СЛИНИ У ТВАРИН РІЗНИХ ВИДІВ
- •ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ
- •ШЛУНКОВЕ ТРАВЛЕННЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
- •ШЛУНКОВЕ ТРАВЛЕННЯ У СВИНЕЙ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
- •ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ ЖУЙНИХ
- •ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛІПІДІВ У ПЕРЕДШЛУНКАХ
- •РОЛЬ СІТКИ І КНИЖКИ В ТРАВЛЕННІ
- •ВСМОКТУВАННЯ У ПЕРЕДШЛУНКАХ
- •МЕХАНІЗМ ВІДРИГУВАННЯ КОРМУ ТА ГАЗІВ
- •ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ СЕКРЕЦІЇ КИШКОВОГО СОКУ
- •ВСМОКТУВАННЯ ПРОДУКТІВ РОЗЩЕПЛЕННЯ БІЛКІВ, ВУГЛЕВОДІВ І ЖИРІВ
- •ВСМОКТУВАННЯ ВОДИ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН У РІЗНИХ ВІДДІЛАХ ТРАВНОГО ТРАКТУ
- •РЕГУЛЯЦІЯ ВСМОКТУВАННЯ
- •ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ КОРМУ У ТРАВНОМУ ТРАКТІ
- •ЕКСКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ
- •АКТ ДЕФЕКАЦІЇ
- •МЕХАНІЗМ НАСИЧЕННЯ, ГОЛОДУ І СПРАГИ
- •ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ У СВІЙСЬКОЇ ПТИЦІ
- •Розділ 5. ОБМІН РЕЧОВИН
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
- •ОБМІН БІЛКІВ, ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ БІЛКА ТА ОКРЕМИХ АМІНОКИСЛОТ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН
- •ОБМІН АМІНОКИСЛОТ
- •ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ
- •ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОБМІНУ БІЛКІВ, ЖИРІВ І ВУГЛЕВОДІВ
- •ОБМІН ВОДИ І МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН
- •Розділ 6. ОБМІН ЕНЕРГІЇ І ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ
- •ОБМІН ЕНЕРГІЇ КОРМОВИХ РЕЧОВИН
- •МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ
- •ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗООБМІНУ
- •ЗАГАЛЬНИЙ І ОСНОВНИЙ ОБМІНИ
- •ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН
- •РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ ЕНЕРГІЇ
- •ТЕПЛООБМІН ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
- •Розділ 7. ВИДІЛЕННЯ
- •ЕВОЛЮЦІЯ ВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ
- •НИРКИ ТА ЇХ ФУНКЦІЯ
- •УТВОРЕННЯ СЕЧІ
- •СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ
- •ВИВЕДЕННЯ СЕЧІ
- •ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИДІЛЕННЯ У ПТИЦІ
- •Розділ 8. ФІЗІОЛОГІЯ ШКІРИ
- •ФУНКЦІЇ ШКІРИ
- •САЛЬНІ ЗАЛОЗИ
- •ПІГМЕНТАЦІЯ ШКІРИ ТА ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ
- •ВОЛОСЯНИЙ ПОКРИВ ТВАРИН
- •СЕЗОННІ ПРОЦЕСИ У ШКІРІ
- •ЕКСКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ ТА ЛЕГЕНЬ
- •Розділ 9. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА
- •ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ ТА МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
- •МІСЦЕ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ В ЗАГАЛЬНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ
- •ЗНАЧЕННЯ, ХІМІЧНА БУДОВА ТА ЗАКОНИ ДІЇ ГОРМОНІВ
- •МЕХАНІЗМ ДІЇ ГОРМОНІВ
- •ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ ГІПОФІЗА
- •ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА
- •ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ
- •ЕНДОКРИННА ФУНКЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
- •НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ
- •ЕНДОКРИННА ФУНКЦІЯ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ
- •ТИМУС, АБО ЗАГРУДИННА ЗАЛОЗА
- •ТКАНИННІ ГОРМОНИ
- •Розділ 10. РОЗМНОЖЕННЯ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ЖІНОЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ
- •СТАТЕВИЙ ЦИКЛ
- •СТАТЕВІ РЕФЛЕКСИ САМЦЯ І САМКИ
- •ЗАПЛІДНЕННЯ
- •РОДИ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ І ПЕРЕСАДКИ (ТРАНСПЛАНТАЦІЇ) БЛАСТОЦИСТ
- •РЕГУЛЯЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ТВАРИН ЗА ДОПОМОГОЮ ГОРМОНІВ
- •РОЗМНОЖЕННЯ ПТИЦІ
- •Розділ 11. ЛАКТАЦІЯ
- •РІСТ І РОЗВИТОК МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •РЕГУЛЯЦІЯ РОСТУ І РОЗВИТКУ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •БУДОВА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
- •МОЛОКО, ЙОГО ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
- •МОЛОЗИВО
- •МІСТКІСНА СИСТЕМА ВИМЕНІ
- •РЕГУЛЯЦІЯ МОЛОКОУТВОРЕННЯ
- •МОЛОКОВІДДАЧА ТА ЇЇ РЕГУЛЯЦІЯ
- •ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗДОЮ КОРІВ ПРИ ПОТОКОВО-ЦЕХОВІЙ СИСТЕМІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
- •ГАЛЬМУВАННЯ РЕФЛЕКСУ МОЛОКОВІДДАЧІ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МАШИННОГО ДОЇННЯ КОРІВ
- •ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ НЕТЕЛЕЙ ДО ОТЕЛЕННЯ ТА ЛАКТАЦІЇ
- •ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
- •Розділ 12. ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ ТА НЕРВІВ
- •ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН — ПОДРАЗЛИВІСТЬ, ЗБУДЛИВІСТЬ І ЗБУДЖЕННЯ
- •БІОЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА
- •МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ
- •ФАЗИ ЗБУДЛИВОСТІ
- •ФУНКЦІОНАЛЬНА РУХЛИВІСТЬ (ЛАБІЛЬНІСТЬ)
- •ПАРАБІОЗ ТА ЙОГО ФАЗИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ
- •ВЛАСТИВОСТІ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ
- •МЕХАНІЗМ М’ЯЗОВОГО СКОРОЧЕННЯ
- •СИЛА І РОБОТА М’ЯЗІВ
- •ВТОМА М’ЯЗІВ
- •ВЛАСТИВОСТІ ГЛАДЕНЬКИХ М’ЯЗІВ
- •ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВІВ
- •СИНАПСИ
- •ВПЛИВ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ НА ЖИВІ ТКАНИНИ
- •Розділ 13. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
- •ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
- •ФІЗІОЛОГІЯ ОКРЕМИХ ЧАСТИН ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
- •МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ФУНКЦІЙ КОРИ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ
- •Розділ 14. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
- •ЛОКАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ У КОРІ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ
- •УМОВНІ РЕФЛЕКСИ
- •ІРРАДІАЦІЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ ТА ІНДУКЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ
- •АНАЛІЗ І СИНТЕЗ
- •СОН І ГІПНОЗ
- •ПЕРША ТА ДРУГА СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ
- •ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ПРОДУКТИВНІСТЮ
- •ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ І. П. ПАВЛОВА ПРО ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
- •Розділ 15. АНАЛІЗАТОРИ
- •ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ АНАЛІЗАТОРІВ
- •ШКІРНИЙ АНАЛІЗАТОР
- •СМАКОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •НЮХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ВЕСТИБУЛЯРНИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ІНТЕРОРЕЦЕПТИВНІ АНАЛІЗАТОРИ
- •РУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
- •ВЗАЄМОДІЯ АНАЛІЗАТОРІВ
- •ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
- •ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Розділ 11. Лактація
Від нього відходять передні та задні пучки, які проникають у товщу вимені. На боковій і передній поверхні вимені містяться рецептори клубово-підчеревного і клубово-пахового нервів. У його задній поверхні і задніх сосках розгалужуються гілки промежинного нерва.
Симпатична іннервація відходить від 2–4 поперекових і крижових вузлів пограничного стовпа. Рецепторний апарат сосків нагадує по формі тільця Гольджі–Маццоні і Фатер–Пачіні та диски Меркеля.
Вим’я корови буває різних розмірів. Маса його у окремих тварин досягає 8–20 кг, а в деяких випадках і до 24 кг. Добре розвинуте вим’я корови відзначається місткістю, шириною, глибиною і довжиною. У високопродуктивних корів воно рівномірно висунуте по череву вперед і назад, соски циліндричної форми широко розставлені, довжина їх 5,5–6,5 см.
Укіз та овець вим’я поділене на дві половини, кожна з яких має по одному соску і каналу. У кобил воно напівкулястої форми, поділене на дві половини. Кожна половина має один сосок з двома сосковими каналами. Надій від кобили буває 1000–3000 л за лактацію. При стійловому утриманні лактація у кобил триває 5–6 місяців.
Усвиней вим’я множинне. Розміщене воно в ділянці живота і грудей. Окремі молочні залози розміщені в області одного соска по дві, три або чотири. У свиноматки буває 12–20 сосків. У кожній залозі є молочна цистерна, яка відкривається на кінці соска двома, рідко трьома сосковими канальцями. Молочні цистерни дуже малі. Лактація у свині триває два місяці. За добу свиноматка може дати до 13–15 л молока.
Усобак вим’я складається з 4–5 парних молочних горбочків і стількох же сосків. Кожний сосок має 6–12 соскових каналів.
МОЛОКО, ЙОГО ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Молоко — секрет молочних залоз, який має складний хімічний склад. У ньому міститься понад 100 різних речовин, у тому числі 20 амінокислот, 30 жирних кислот, 17 вітамінів, близько 40 різних мінеральних речовин, багато ферментів та інших речовин. Деякі з основних компонентів (казеїн, лактоза) є тільки в молоці. У молоці є всі
391
Фізіологія сільськогосподарських тварин
речовини, необхідні для росту й розвитку молодого організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, ферменти, вітаміни та ін.
Молоко — висококалорійна їжа, яку, за висловами І. П. Павлова, приготувала сама природа для новонародженого. Для його перетравлення потрібно мало соків і тому воно легко засвоюється в організмі.
Молоко різних тварин різниться за своїм складом (табл. 39).
Таблиця 39
Хімічний склад молока різних тварин, %
Тварина |
Вода |
Сухаречовина |
Жир |
Загальний білок |
Казеїн |
Молочний цукор |
Мінеральні солі |
Питома вага |
Кислотність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Корова |
87,5 |
12,5 |
3,7 |
3,3 |
2,8 |
4,8 |
0,7 |
1,029 |
17,0 |
Коза |
86,6 |
13,4 |
4,1 |
3,4 |
3,0 |
4,6 |
0,9 |
1,030 |
17,0 |
Вівця |
82,1 |
17,9 |
6,7 |
5,8 |
4,5 |
4,6 |
0,8 |
1,034 |
25,0 |
Буйволиця |
82,2 |
17,8 |
7,8 |
4,7 |
3,5 |
4,5 |
0,8 |
1,029 |
17,0 |
Зебу |
83,5 |
16,5 |
7,7 |
4,3 |
3,7 |
3,6 |
0,9 |
|
— |
Як |
82,0 |
18,0 |
6,5 |
5,0 |
3,8 |
5,6 |
0,9 |
— |
— |
Верблюдиця |
86,4 |
13,6 |
4,5 |
3,5 |
2,7 |
4,9 |
0,7 |
1,030 |
16,5 |
Кобила |
89,0 |
11,0 |
2,0 |
2,0 |
1,2 |
6,7 |
0,3 |
1,032 |
6,5 |
Ослиця |
90,0 |
10,0 |
1,4 |
1,9 |
1,0 |
6,2 |
0,5 |
1,011 |
6,0 |
Північний олень |
67,7 |
32,3 |
17,9 |
10,2 |
8,7 |
2,7 |
1,5 |
1,018 |
12,0 |
Свиня |
82,8 |
17,2 |
5,9 |
6,2 |
— |
4,0 |
1,1 |
1,021 |
9,3 |
Собака |
78,9 |
21,1 |
8,6 |
7,1 |
4,0 |
4,1 |
1,3 |
1,021 |
6,9 |
Кролиця |
65,5 |
30,5 |
10,5 |
15,5 |
— |
2,0 |
2,5 |
1,019 |
8,7 |
Щур |
69,1 |
30,9 |
14,8 |
11,8 |
8,7 |
2,8 |
1,5 |
— |
— |
Синя кішка |
45,7 |
54,3 |
40,0 |
12,0 |
— |
1,1 |
1,2 |
— |
— |
Дельфін білобочка |
48,4 |
51,6 |
43,7 |
5,6 |
— |
1,4 |
0,9 |
1,001 |
12,0 |
Тюлень сірий |
32,3 |
67,7 |
53,2 |
11,2 |
— |
2,6 |
0,7 |
— |
— |
Для порівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молоко жінки |
87,6 |
12,4 |
3,7 |
2,0 |
— |
6,4 |
0,3 |
— |
— |
У кожного виду тварин кількісний склад молока особливий, причому спостерігається залежність між вмістом у ньому білків і мінеральних речовин та швидкістю росту тварини (табл. 40).
392
Розділ 11. Лактація
Таблиця 40
Залежність швидкості росту молодих тварин від складу молока
|
Кількість днів, |
Склад молока, % |
||
Тварина |
протягом яких |
|
|
|
|
мінеральні |
|||
подвоюється маса |
білок |
|||
|
||||
|
новонародженого |
речовини |
||
|
|
|||
|
|
|
|
|
Кобила |
60 |
2,0 |
0,4 |
|
Корова |
47 |
3,5 |
0,7 |
|
Коза |
20 |
4,3 |
0,8 |
|
Свиня |
18 |
5,9 |
1,1 |
|
Вівця |
10 |
6,5 |
0,9 |
|
Собака |
8 |
7,1 |
1,3 |
|
Кішка |
7 |
9,5 |
— |
|
Щур |
6 |
12,0 |
2,0 |
|
Кролиця |
6 |
14,0 |
2,2 |
|
Ондатра |
6 |
16,9 |
2,1 |
|
Для порівняння: |
|
|
|
|
людина |
180 |
1,6 |
0,2 |
Молоко корови досліджено найкраще. До його складу входить: 83–89% води і 11–18% сухої речовини. До складу сухої речовини молока входять (%): молочний жир — 2–6, азотисті речовини — 2–6, молочний цукор — 4–5, мінеральні речовини — 0,6–0,8, лимонна кислота — 0,1 — 0,2. У молоці містяться азотисті речовини (%): казеїн — 2–4, молочний глобулін — до 0,1, молочний альбумін — 0,2–0,6 та інші небілкові азотисті речовини — 0,05–0,2.
Молоко різних тварин має специфічний запах.
Калорійна цінність 1 л молока залежить від кількості сухих речовин і коливається від 680 до 720 ккал (2846,48–3013,92 кДж).
Жир знаходиться в молоці у вигляді емульсії. Молочні кульки діаметром від 2 до 3,5 мкм оточені білковою оболонкою (рис. 114). У 1 мл молока їх може бути близько 6 млн. При центрифугуванні, або якщо молоко постоїть, молочні кульки, маючи меншу питому вагу від молока, переміщуються вверх і утворюють вершки. При скисанні молока верхній жировий шар також буде кислим і називається сметаною. При збиранні вершків залишається так зване зняте молоко.
393
Фізіологія сільськогосподарських тварин
Молочний жир складається з ефірів гліцерину та жирних кислот. У молочному жирі може бути близько 30 жирних кислот. До складу молочного жиру входять насичені — пальмітинова (24,4%) і міристинова (10,7%), а з ненасичених — олеїнова (32,2%) кислоти. Молочний жир містить також незамінні жирні кислоти (арахідонову і лінолеву), які не можуть синтезуватися в організмі
і надходять з кормом. У молочному жирі
Рис. 114. Жирові кульки мо- у невеликій кількості містяться леци- лока під мікроскопом тин, холестерин і фосфатиди.
Молочний цукор (лактоза) — це дисахарид — С12Н22О11. Він менш солодкий і менше розчинний у воді, ніж буряковий цукор. Під дією ферменту лактази лактоза гідролізується на глюкозу і галактозу. Під дією молочнокислих бактерій лактоза легко піддається бродінню і перетворюється в молочну кислоту. Крім лактози, у молоці бувають сліди моносахаридів і невелика кількість олігосахаридів та гексозамінів. У молоці корови і свині моносахариди представлені глюкозою
ігалактозою, у молоці людини — тільки глюкозою, а в молоці щура моносахариди відсутні.
Білки молока повноцінні і добре засвоюються організмом (табл.
41). Основний серед них — казеїн, який міститься у сполуці з кальцієм (казеїнат кальцію). Він є сумішшю трьох форм: -, - і -ка- зеїну. У молекулі альбуміну фосфор відсутній, але міститься багато сірки і при дії сичужного ферменту молоко не звурджується. Глобуліни знаходяться в молоці в розчинному стані, як і альбуміни. Глобулін у кислому розчині при температурі 75°С випадає в осад. У молоці корови найбільше казеїну, а в молоці кобили, ослиці, собаки більше альбумінів, ніж глобулінів.
Під впливом ферменту хімозину і кислот молоко звурджується з утворенням згустка. Казеїноген перетворюється в казеїн, який випадає в осад у вигляді кальцієвої солі. Цю властивість казеїногену використовують при виготовленні сиру та інших молочних продуктів.
Мінеральні речовини в молоці представлені солями неорганічних
іорганічних кислот. Найбільше у молоці фосфорно-, казеїнота лимоннокислих солей (табл. 42).
394
Розділ 11. Лактація
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 41 |
|
|
Вміст амінокислот у молочному білку, % |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Амінокислота |
|
|
Казеї- |
|
Лакто- |
|
Амінокислота |
Казеї- |
|
Лакто- |
|
|
|
ноген |
|
глобулін |
|
|
ноген |
|
глобулін |
Аланін |
|
1,8 |
|
7,1 |
|
Валін |
6,7 |
|
5,6 |
|
Гліцин |
|
0,5 |
|
1,4 |
|
Аспарагінова |
4,1 |
|
11,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
кислота |
|
|
|
Серин |
|
0,5 |
|
0,4 |
|
Глютамінова |
21,8 |
|
19,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
кислота |
|
|
|
Треонін |
|
|
— |
|
4,9 |
|
Оксиглютамі- |
10,5 |
|
— |
|
|
|
|
|
|
|
нова кислота |
|
|
|
Лейцин та |
|
9,7 |
|
21,4 |
|
Гістидин |
1,8 |
|
1,6 |
|
ізолейцин |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лізин |
|
6,3 |
|
12,6 |
|
Фенілаланін |
3,9 |
|
3,8 |
|
Аргінін |
|
3,8 |
|
2,9 |
|
Тирозин |
6,5 |
|
3,6 |
|
Цистин |
|
0,3 |
|
3,4 |
|
Триптофан |
2,2 |
|
1,9 |
|
Метіонін |
|
3,4 |
|
3,2 |
|
Пролін |
8,0 |
|
5,1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 42 |
|
|
|
Вміст мінеральних речовин у молоці |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вміст |
У пере- |
|
Вміст |
У пере- |
|||
|
|
|
рахунку на |
|
рахунку на |
|||||
Сіль |
|
у молоці, |
Сіль |
у молоці, |
||||||
|
|
|
% |
|
100 частин |
|
% |
|
100 частин |
|
|
|
|
|
золи |
|
|
золи |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Хлористий |
|
0,09 |
|
10,6 |
|
Лимоннокис- |
0,05 |
|
5,5 |
|
натрій |
|
|
|
|
|
лий калій |
|
|
|
|
Хлористий |
|
0,08 |
|
9,2 |
|
Двомагнієвий |
0,03 |
|
3,7 |
|
калій |
|
|
|
|
|
фосфат |
|
|
|
|
Однокалієвий |
|
0,10 |
|
12,8 |
|
Лимоннокис- |
0,04 |
|
4,1 |
|
фосфат |
|
|
|
|
|
лий магній |
|
|
|
|
Двокаліевий |
|
0,08 |
|
9,2 |
|
Кальцій, |
0,05 |
|
5,1 |
|
фосфат |
|
|
|
|
|
зв’язаний з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
казеїном |
|
|
|
Трикальціє- |
|
0,08 |
|
8,9 |
|
Двокальціе- |
0,06 |
|
7,4 |
|
вий фосфат |
|
|
|
|
|
вий фосфат |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лимоннокис- |
|
0,20 |
|
23,6 |
|
|
|
|
|
|
лий кальцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
395