Розділ 8. Фізіологія шкіри

Регуляція потовиділення

Потовиділення регулюється симпатичною нервовою системою. Розрізняють центральне й рефлекторне потовиділення. Центральне регулюється головним центром потовиділення довгастого мозку, який підпорядкований загальному центру обміну в проміжному мозку та передніх відділах кори півкуль головного мозку.

Рефлекторне потовиділення відбувається при роботі, зігріванні шкіри та інших різноманітних чутливих подразненнях. Термічне подразнення шкіри впливає на нервові закінчення, які передають збудження по доцентрових нервах до клітин центра потовиділення, а звідти — до потових залоз. Парасимпатичні отрути (пілокарпін) збуджують потовиділення, а атропін припиняє секрецію. Адреналін і симпатин (норадреналін) гальмують потовиділення. Адреналін скорочує гладеньку мускулатуру стінок проток потових залоз і перешкоджає виходу поту.

Доведено, що закінчення симпатичних нервів у потових залозах є холінергічними (при збудженні в них утворюється ацетилхолін). Діяльність потових залоз залежить від температури й вологості навколишнього повітря. Надмірне вживання води підсилює потовиділення. Виділення поту відбувається безперервно.

САЛЬНІ ЗАЛОЗИ

Сальні залози розподілені по всьому тілу тварини. Вони відсутні лише у носовому дзеркальці, шкірі дійок корови, підошовних м’якушах. Вони розміщуються в основі шкіри, біля стрижнів волосся. Вивідні протоки їх відкриваються переважно у волосяні сумки. За будовою вони належать до типу розгалужених альвеолярних (міхурцевих) залоз. Це залози голокринного типу, тому що секрет у них утворюється в результаті розпаду секреторних клітин. Секрет сальних залоз — жир — виділяється на поверхні шкіри і змащує волосся і шкіру, захищаючи їх від руйнування. Він перешкоджає також надмірному випаровуванню води з організму.

Доказано, що секрет сальних залоз сприяє росту волосся. Завдяки йому волосся стає м’яким і блискучим. Підвищення рівня обміну речовин у шкірі, збільшення кількості жиру в їжі, а також при введенні

287

Фізіологія сільськогосподарських тварин

в організм чоловічих статевих гормонів посилює секрецію кожного жиру. До складу останнього входять рештки клітин залози, естери холестерину, нейтральний жир, жирні кислоти, вода, солі, клітини епідермісу. У коней і собак сальні залози розвинуті краще, ніж у великої рогатої худоби та свиней.

Діяльність сальних залоз регулюється вегетативною нервовою системою через симпатичні нерви. Істотну роль в регуляції виділення шкірного сала відіграє гіпофіз.

Жиропіт — це суміш шкірного жиру і поту у овець. Він вкриває вовну і не дає воді проникати в глибину руна, а також робить волосини більш гнучкими і міцнішими, сприяє формуванню руна. Жиропіт овець становить 7–30% маси вовни. Кількість його залежить від породи тварин, клімату, умов утримання та годівлі (особливо білкова годівля). При малій його кількості вовна стає блідою, матовою, руно легко розривається, надлишок — зменшує вихід чистої шерсті. У тонкорунних овець жиропоту більше, ніж у хрубововних. До складу їх жиропоту входять жирові речовини (від 15 до 56%), холестерин, холестериди, солі калію та калієве мило. Неочищений жиропіт — це в’язка буро-жовта маса неприємного запаху. Ланолін — очищений жиропіт овечої вовни. Основною складовою його частиною є холестерин і ізохолестерин. Він має світло-жовтий колір, його часто використовують для виготовлення мазей. Сальні залози в овець виділяють секрет безперервно. Влітку діяльність шкірних залоз посилюється.

У водоплаваючої птиці значна частина жиру виділяється куприковою залозою, що міститься над хвостовими хребцями. Добуваючи дзьобом секрет із цієї залози, вони змащують пір’я, запобігаючи цим змочуванню його водою.

ПІГМЕНТАЦІЯ ШКІРИ ТА ВОЛОСЯНОГО ПОКРИВУ

У шкірі та волосяному покриві тварин є два види пігментів: меланін (чорний) і гемосидерин (червоний пігмент). Меланін у клітинах (меланофорах) перебуває у вигляді гранул на межі між мальпігієвим шаром і дермою. Меланін утворюється з амінокислоти тирозину з допомогою ферменту допоксилази. У стрижнях нечорного волосся, крім чорних, містяться й червонуваті пігменти. Від наявності, розподілу та

288

Розділ 8. Фізіологія шкіри

концентрації цих двох пігментів залежить забарвлення хутра (волосяного покриву) тварин. Пігменти відсутні у білих тварин — альбіносів (albus — білий). На пігментацію шкіри, волосся та пір’я впливають залози внутрішньої секреції (надниркова, щитовидна, статеві). Меланоформний гормон гіпофіза розширює меланофори у шкірі риб, земноводних і плазунів. Пігментація волосся залежить від температури навколишнього середовища. Охолодження ділянок тіла у тварин з ростучим волоссям, а у птахів з ростучим пір’ям викликає їх потемніння, а при зігріванні — депігментацію. У дорослих тварин пігментація шкіри інтенсивніша, ніж у молодих. При розладі нервової системи, порушенні обміну речовин, запальних процесах шкіра темнішає.

Пігменти шкіри захищають організм від шкідливої дії короткохвильових променів.

ВОЛОСЯНИЙ ПОКРИВ ТВАРИН

Шкіра ссавців укрита волоссям. Воно вкриває майже всю поверхню тіла, захищаючи організм від охолодження, а шкіру — від механічних пошкоджень і сонячних променів. Деяке волосся виконує функцію дотику. У волоссі овець депонуються азотні та мінеральні речовини. На 1 см2 шкіри у коня розміщується в середньому 700 волосин, овець — до 5000, кролів — до 12000 (Троїцький І. А., 1953). Волосина розвивається з епітелію епідермісу. Частина волосини, яка вільно виступає над шкірою, називається стрижнем, а та частина, що сидить у товщі шкіри, — коренем волосся. Потовщення кореня називається волосяною цибулиною. В середину цибулини з основи шкіри вдавлюється виріст сполучної тканини — волосяний сосочок. Він багатий на нерви і кровоносні судини, що живлять волос. Корінь волосини знаходиться в кореневій піхві, яка складається з епітеліальних клітин. Разом вони входять до волосяної сумки. На межі епідермісу й основи шкіри проходять пучки гладких м’язових волокон, які прикріплюються до волосяної сумки. Вони змінюють положення волосся із косого у перпендикулярне, внаслідок чого зменшується втрата тепла. У волосяні сумки відкриваються протоки сальних залоз.

Волосина складається з трьох шарів: серцевини, кірки та кутикули. Серцевина збудована з кубічного епітелію. В ній містяться

289

Фізіологія сільськогосподарських тварин

пігментні зерна та пухирці повітря. Кірковий шар утворюється веретеноподібними ороговілими клітинами. У деяких тварин пігментні зерна містяться і в кірковій речовині волосини,

Кутикула — поверхневий шар волоса. Він складається з одного ряду рогових лусочок, які черепицеподібно вкривають кіркову речовину.

Волосся поділяється на покривне, волосся шерсті, довге й дотикове. У більшості тварин покривне волосся є основним волосяним покривом.

Волосся шерсті м’яке, без серцевини. Воно вкриває весь тулуб овець, утворюючи руно.

Довге волосся товсте й грубе, серцевина розвинута, утворює у коней гриву, хвіст, щітки, у козлів — бороду, у свиней — щетину.

Дотикове волосся розміщується на губах, щоках, повіках і навколо ніздрів. Волосяні сумки їх містять венозні синуси і рецепторні нервові закінчення, які сприймають дотик.

Ріст шерсті залежить від годівлі та віку тварин, сезону року, а також від діяльності нервової системи та залоз внутрішньої секреції. Для росту волосся потрібні насамперед амінокислоти цистин, метіонін. Якість шерсті знижується при нестачі міді в кормі тварин. Тварини, які живуть в районах з холодним кліматом, мають густіше і довше волосся. У молодих тварин шерсть росте інтенсивніше, ніж у старих.

СЕЗОННІ ПРОЦЕСИ У ШКІРІ

Сезонні зміни навколишнього середовища впливають на фізіологічні процеси в шкірі. Вплив цей виявляється насамперед у линянні тварин. Зміна волосся властива всім видам тварин. Досягши певної величини та зрілості, воно старіє й відмирає, живлення його припиняється і тварина линяє. Линяння пояснюється старінням волосяної цибулини. Остання поступово роговіє, відокремлюється від сосочка і волосина висувається назовні. Функціонування сосочка починається ще до випадання старої волосини. Він дає ріст новому волосові, який висувається вслід за відмерлим. Періодична зміна шкірних покривів спостерігається у всіх наземних хребетних. Якщо у нижчих тварин (амфібій, рептилій) зміна покривів охоплює одночасно всі частини

290