2. Особисте селянське господарство як суб’єкт господарюван-

ня в АПК

Особисте селянське господарство відповідно до однойменного

закону «Про особисте селянське господарство» — це господарська

діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною

особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи

родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення осо-

бистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільсь-

когосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з

використанням майна особистого селянського господарства, у тому

числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селян-

ського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у

межах встановленого правового господарського порядку. При цьому

діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства,

не належить до підприємницької діяльності через можливість ведення

не товарного, а простого натурального виробництва сільськогосподар-

ської продукції (для забезпечення потреб свого господарства).

Юридичною підставою виникнення правовідносин з ведення

особистих селянських господарств є юридичний склад, до якого нале-

жать юридичний факт досягнення необхідної правоздатності та діє-

здатності фізичною особою та набуття земельної ділянки для ведення

особистого селянського господарства. Юридичними підставами при-

пинення ведення особистого селянського господарства є один з насту-

пних юридичних фактів: вилучення (викуп) земельної ділянки, яка

використовувалась для ведення особистого селянського господарства,

для державних чи громадських потреб; відчуження земельної ділянки,

яка використовувалась на умовах права власності; припинення дого-

вору оренди земельної ділянки, яка використовувалась для ведення

особистого селянського господарства на умовах оренди; передача од-

ному з подружжя земельної ділянки для ведення особистого селянсь-

кого господарства у власність при поділі майна подружжя у судовому

порядку; смерть громадянина.

Аналіз чинного законодавства України дозволяє виділити такі

правові ознаки особистого селянського господарства:

 суб’єктом права на ведення особистого селянського господар-

ства є виключно фізична особа (фізичні особи) незалежно від місця

81

проживання та громадянства;

 наявність у фізичної особи земельної ділянки для ведення осо-

бистого селянського господарства;

 метою ведення особистого селянського господарства є вироб-

ництво сільськогосподарської продукції, отримання доходів (основних

або додаткових);

 ведення особистого селянського господарства не є підприєм-

ницькою діяльністю.

Важливим для українського законодавства та правозастосовної

діяльності є розмежування юридичного поняття «особисте селянське

господарство» і «фізична особа, яка провадить підприємницьку діяль-

ність без створення юридичної особи (приватний підприємець)». Роз-

межування названих понять здійснюється на підставі того, що статус

приватного підприємця – суб’єкта підприємницької діяльності набува-

ється після здійснення державної реєстрації у відповідному органі

державної реєстрації. Ведення особистого селянського господарства

здійснюється після отримання відповідної земельної ділянки та не пе-

редбачає здійснення державної реєстрації.

До прав членів особистого селянського господарства нале-

жать:

 право самостійно господарювати на землі;

 право укладати особисто або через уповноважену особу будь-

які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою

може бути дієздатний член особистого селянського господарства,

який досяг 18 років;

 право реалізовувати надлишки виробленої продукції на рин-

ках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаці-

ям, іншим юридичним і фізичним особам;

 право самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпе-

чення власного виробництва;

 право відкривати рахунки в установах банків та отримувати

кредити в установленому законодавством порядку;

 бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;

 отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію,

а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;

 надавати послуги з використанням майна особистого селянсь-

82

кого господарства;

 використовувати в установленому порядку для власних потреб

наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини,

торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властиво-

сті землі відповідно до закону;

 на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

 вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільсь-

когосподарською продукцією та продуктами її переробки;

 отримувати дорадчі послуги;

 брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників

для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержав-

них і регіональних програм;

 об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товарист-

ва, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання вза-

ємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до зако-

нодавства України.

 проводити в установленому законом порядку зовнішньоеко-

номічну діяльність.

Обов’язки членів особистого селянського господарства:

 дотримуватися вимог земельного законодавства та законодав-

ства про охорону довкілля;

 забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим

призначенням;

 підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні вла-

стивості землі;

 не порушувати права власників суміжних земельних ділянок

та землекористувачів;

 дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних

із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

 своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних,

екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;

 надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані

щодо їх обліку.

Члени особистих селянських господарств є особами, які забез-

печують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України

«Про зайнятість населення» належать до зайнятого населення за умо-

ви, що робота в цьому господарствідля них єосновною.

83