1 Доби після знесення. Яйця, які заготовляються суб'єктами господа-

рювання, доставляються до пункту сортування протягом 1 доби і сор-

туються не пізніше ніж через 2 доби як столові. До реалізації допус-

каються яйця птиці без механічних пошкоджень, з висотою повітряної

камери не більше 9 мм (для курячих яєць), з щільним, що просвітлю-

ється, білком і щільним малопомітним, який займає центральне поло-

ження, або трохи рухомим жовтком та з незакінченим терміном збері-

гання.

Найпоширенішим продуктом у роздрібній торгівлі є яйця курей.

Курячі харчові яйця залежно від термінів зберігання та якості поділя-

ють на дієтичні та столові. До дієтичних відносять яйця, термін збері-

гання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи дня знесення, при тем-

пературі не вище +20 °С іне нижче 0 °С. До столових відносять яйця,

термін зберігання яких не перевищує 25 діб, не враховуючи дня зне-

сення, при температурі не вище +20 °С, а також яйця, які зберігались у

холодильниках не більше 120 діб при температурі від 0 до -2 °С і від-

носній вологості 85—88%. Дієтичні яйця маркуються червоною, а

столові — синьою фарбою, яка дозволена Міністерством охорони здо-

185

ров'я України. Яйця маркують штампом круглої форми діаметром 12

мм або овальної форми розміром 15x10 мм. На штампі для дієтичних

яєць позначають категорію і дату сортування (число та місяць), а для

столових — тільки категорію. Висота цифр на штампі дати сортування

3 Мм, а цифр категорії — 5 мм. Категорії дієтичних та столових яєць

позначають: добірна — «Д», перша — «1», друга — «2».

Однією з підгалузей тваринництва є шовківництво, яке вклю-

чає виробництво коконів тутового шовкопряду для повнішого забез-

печення переробної промисловості шовкосировиною. З метою «реані-

мування» виробництва цієї тваринницької продукції було прийнято

постанову Кабінету Міністрів України «Про збільшення виробництва

коконів тутового шовкопряду в 1992—1995 роках» від 2 березня 1992

р. № 105. Було передбачено здійснити цілий ряд заходів для підви-

щення ефективності шовківництва: вжити заходів до зміцнення кор-

мової бази шовківництва, відновлення малопродуктивних плантацій

шовковиці та поліпшення догляду за ними; організувати у спеціалізо-

ваних шовківницьких господарствах вирощування необхідної кількос-

ті садивного матеріалу шовковиці; установити контроль за списанням

насаджень шовковиці та не допускати їх самовільного викорчовуван-

ня. До кожної з областей було доведено план поставки у державні ре-

сурси коконів тутового шовкопряду.

З метою підвищення матеріальної заінтересованості шовківни-

цьких підприємств було прийнято Порядок використання коштів дер-

жавного бюджету України, що спрямовуються для фінансової підтри-

мки виробництва продукції шовківництва, затверджений наказом Мі-

ністерства аграрної політики України від 22 липня 2005 р. № 334. Від-

повідно до цього Порядку бюджетні асигнування передбачено спря-

мовувати шовкопідприємствам для часткового відшкодування витрат

на проведення всього комплексу технологічних робіт з виробництва та

заготівлі коконів, грени тутового шовкопряду та придбання технічних

засобів. Часткове відшкодування витрат відповідно до плану викорис-

тання бюджетних коштів, затвердженого шовкопідприємствами та

погодженого Мінагрополітики України, передбачено здійснювати у

межах: 1) до 50 гривень за 1 кг на виробництво та заготівлю коконів

тутового шовкопряду; 2) до 1800 гривень за 1 кг на виробництво грени

тутового шовкопряду.

186

Завдання до самостійної роботи студентів

Виконайте такі завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на поставлені запитання:

1. Якими нормативно-правовими актами регулюється виробниц-

тво продукції тваринництва.

2. Розкрийте роль і значення правового регулювання племінної

справи у тваринництві.

3. Наведіть коло об’єктів племінної справи у тваринництві.

4. З якою метою встановлено процедуру ідентифікації тварин?

5. Дайте визначення і розкрийте роль правового регулювання

бонітування тварин.

6. Розкрийте особливості правового регулювання виробництва

рибної продукції.

7. Охарактеризуйте правове регулювання бджільництва.

Завдання 2. Побудуйте структурно-логічну схему на тему

«Правове регулювання тваринництва».

Завдання 3. Продовжте роботу над складанням словника основ-

них понять законодавства та права агропромислового комплексу.

Поняття Визначення

Тваринництво

Племінна справа

Племінний облік

Бонітування

Кормова одиниця

Рибництво

Рибальство

Шовківництво

Завдання 4. Розв’яжіть тестові завдання:

1. Об'єктами племінної справи у тваринництві є:

а) велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні;

б) птиця, риба;

в) ропуха очеретяна, тритон болотний, квакша звичайна;

г) бджоли, шовкопряди.

187

2. Який державний орган в Україні координує роботу з іденти-

фікації і реєстрації тварин:

а) Державне підприємство з ідентифікації;

б) Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин ;

в) Міністерство аграрної політики та продовольства;

г) Відомство реєстрації тварин.

3. Документ про походження, тип та інші якості племінних ре-

сурсів, складений на основі даних офіційного обліку продуктивності,

імуногенетичного контролю та офіційної класифікації за типом, це:

а) сертифікат якості;

б) свідоцтво генетичних ресурсів;

в) сертифікат продуктивності;

г) племінне свідоцтво.

4. Галузь сільського господарства, яка займається розведенням

бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва:

а) бджолярством;

б) пасікою;

в) бджільництвом;

г) фермерським розведенням бджіл.

5. Галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, від-

творення, вирощування, використання риби та інших водних живих

ресурсів, їх вилучення та переробка з метою одержання харчової,

технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення по-

треб населення, це.

а) рибництво;

б) рибне господарство;

в) рибальство;

г) прісноводне рибництво.

6. За виробничим напрямом розрізняють пасіки:

а) медоносні;

б) медотоварні;

в) карантинні;

г) репродукторні.

7. Пасіки, де бджоли використовуються для запилення садів,

ягідників та ентомофільних сільськогосподарських культур і для ви-

робництва меду, це:

188

а) запилювально-медові;

б) запилювальні;

в) ентимофільні;

г) розмножувальні.

8. До хутрових тварин належать:

а) шиншила;

б) песець, єнотовидний собака, нутрія;

в) норка, тхір чорний, руда лисиця;

г) кролик свійський.

9. Харчові яйця сортують не пізніше:

а) 1 доби після знесення;

б) 3 діб після знесення;

в) 7 діб після знесення знесення;

г) 12 годин після знесення.

10. Як відшкодовуються витрати шовкопідприємствам:

а) до 50 гривень за 1 кг на виробництво та заготівлю коконів ту-

тового шовкопряду;

б) до 800 гривень за 1 кг на виробництво грени тутового шовко-

пряду;

в) до 1800 гривень за 1 кг на виробництво грени тутового шов-

копряду;

г) не відшкодовуються.

Завдання 5. Підготуйте зразки документів:

1. Заявку суб'єкта племінної справи у тваринництві на проведення

державної атестації.

2. Звіт підприємства про використання коштів державного бюдже-

ту, що спрямовуються для фінансової підтримки виробництва продук-

ції шовківництва.

3. Позовну заяву з приводу відмови Агентства з ідентифікації і ре-

єстрації тварин у видачі ветеринарної картки зеленого кольору.

Завдання 6. Розв’яжіть завдання:

1. Внаслідок проведення заходів щодо запобігання і ліквідації

інфекційного захворювання (пташиний грип) в особистому селянсь-

кому господарстві Герасименка Васильківською районною ветеринар-

ною службою і підрозділом МНС було знищено 2 тис. голів птиці. Ге-

расименко звернувся з проханням до Васильківської державної адмі-

189

ністрації відшкодовувати завдані збитки внаслідок проведених захо-

дів. Районна державна адміністрація відмовила у цьому Герасименко,

мотивуючи це тим, що особисте селянське господарство Герасименко

не укладало з управлінням агропромислового розвитку договір на ви-

рощування зазначеної кількості голів птиці. Хто має відшкодовувати

завданні збитки особистому селянському господарству? За рахунок

яких коштів відшкодовуються подібні збитки? Який орган визначає

напрямки господарської діяльності особистого селянського господар-

ства?