- •1. Загальнотеоретична характеристика системи права та си-
- •2. Система законодавства та права в апк
- •3. Поняття, предмет, методи та принципи аграрного права
- •4. Поняття, предмет, методи та принципи земельного права
- •5. Поняття, предмет, методи та принципи екологічного пра-
- •6. Фауністичне право як підгалузь екологічного права
- •7. Природоресурсне право як підгалузь екологічного права
- •1. Поняття та види джерел права в апк
- •2. Конституція України — основа джерел права в апк
- •3. Міжнародні договори як джерело права в апк
- •4. Регулювання відносин в апк на основі кодексів
- •5. Закони України в апк
- •6. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел
- •1. Джерелом аграрного права є:
- •1. Актуальні питання співвідношення юридичних гарантій права
- •1) Зв'язок прав і обов'язків як закріпленої нормою моделі, що
- •3. Система правовідносин в апк
- •4. Основні види внутрішніх правовідносин в апк
- •5. Основні види зовнішніх правовідносин в апк
- •1. Залежно від форм власності в Україні виділяють сільськогос-
- •2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування
- •3. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового дохо-
- •2. Особисте селянське господарство як суб’єкт господарюван-
- •3. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в
- •4. Сільськогосподарські товариства як суб’єкти господарю-
- •140-162), Господарського кодексу України (статті 79-92), Законом
- •100 Акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати
- •5. Сільськогосподарський кооператив як суб’єкт господарю-
- •1997 Р. Кооперативи створюються і здійснюють свою діяльність за
- •6. Державне сільськогосподарське підприємство як суб’єкт
- •7. Особливості припинення сільськогосподарських підпри-
- •1999 Р. Перетворення колективних сільськогосподарських підприємств
- •44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника
- •1. У разі продажу об'єктів нерухомості, які використовуються
- •2. У разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у зв'яз-
- •3. При введенні процедури розпорядження майном боржника
- •4. Наступною особливістю є те, що рішення про звернення з
- •5. Санація сільськогосподарського підприємства вводиться на
- •6. Нарешті, якщо протягом строку санації погіршилося фінан-
- •1) Про склад і вартість майна фермерського господарства; 2) про склад
- •2. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільсько-
- •3. Матеріальна відповідальність працівників сільськогоспо-
- •1) Працівники — за псування або знищення через недбалість ма-
- •2) Керівники підприємств, установ, організацій і їхні заступники,
- •4. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення
- •22 Цивільного кодексу України, особа могла б реально одержати за
- •4 Ст. 623 Цивільного кодексу України. Зокрема, при визначенні неоде-
- •5. Адміністративна відповідальність за порушення у сільсь-
- •107); Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві
- •107, Максимальний передбачений ст. 1062 і тягне за собою накладання
- •6. Аграрні правопорушення як підстави настання криміна-
- •247); Безгосподарне використання земель (ст. 254).
- •250 Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 202 Криміна-
- •1. Визначте поняття юридичної відповідальності за порушення
- •9001/9004: 2000 І система управління ризиками насср на підприємс-
- •2. Правове регулювання запровадження у виробництво сіль-
- •2007 Р. Зазначені положення були відмінені іншою постановою Кабі-
- •2008 Р. № 29. Реєстр є відкритим для публічного ознайомлення і роз-
- •3. Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісно-
- •3) Загальні технічні вимоги; 4) вимоги безпеки; 5) вимоги охорони до-
- •2009 Р. Залежно від показників якості м'яку пшеницю поділяють на 6
- •0,03; Міді — 10,0; цинку — 50,0. Максимальні рівні радіонуклідів ви-
- •05.06.2003 Р. «Про захист прав покупців сільськогосподарських ма-
- •2. Основні права покупців сільськогосподарських машин
- •3. Основні обов’язки виробників, продавців, виконавців і
- •4. Гарантійне обслуговування сільськогосподарських машин
- •5. Якість і комплектність машин
- •12000 Грн. Ф/г? у які строки повинні задовольнятися пред'явлені по-
- •2. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •17 Липня 2001 р. № 215/66, зареєстрованого в Мін'юсті України 20
- •722/5913, А у бджільництві — на основі Технологічних вимог до про-
- •2000 Р. За № 739/4960.
- •29 Липня 2002 р. № 213. Цей орган постачає племінні господарства
- •2002 Р. № 426, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 січ-
- •171, Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 травня 2004 р. За
- •1048/9647.
- •3. Правові засади виробництва молока і м'яса
- •20 Відсотків.
- •372/99. До 2012 р. Передбачається істотно підвищити економічну ефе-
- •4. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •1523, А також Положення про Державний комітет рибного господарс-
- •4 Січня 2007 р. № 42. Діяльність комітету спрямовується і координу-
- •5. Правове регулювання бджільництва
- •2006 Р. № 374/62, розроблена на виконання Закону України «Про
- •2000 Р. № 184/82, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23
- •6. Правове регулювання виробництва інших продуктів тва-
- •70, Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. За
- •1 Доби після знесення. Яйця, які заготовляються суб'єктами господа-
- •3 Мм, а цифр категорії — 5 мм. Категорії дієтичних та столових яєць
- •2. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Васюківсь-
- •2003 Р. За № 220/7541. Відомості про заявку заносяться до Реєстру за-
- •2003 Р. № 686. За сортами родів і видів, які не віднесені до переліку
- •553/7804.
- •3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва
- •2002 Р. Визначає насінництво та розсадництво як галузь рослинництва,
- •594/7915. Атестацію суб'єктів господарювання на право виробництва
- •3) Насінницькі посіви та насадження.
- •4. Правове регулювання захисту сільськогосподарських ро-
- •5. Карантинний режим як прояв особливого режиму захисту
- •23 Липня 2005 р. № 414, зареєстровані у Міністерстві юстиції України
- •29 Вересня 2005 р. За № 1121/11401.
- •6. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин
- •770 (Далі — Перелік). Прекурсорами є речовини, які використовуются
- •1. Курило в.І. До проблеми правового регулювання сортів рос-
- •2. Договори у сфері реалізації сільськогосподарської проду-
- •1999 Р., Законом України від 22 лютого 2000 р. «Про закупівлю това-
- •54. Визнання договору міни різновидом купівлі-продажу відповідає
- •3. Договори у сфері технічного сервісу сільськогосподарсь-
- •4. Договори кредитування та фінансового лізингу за участю
- •153 Встановлена часткова компенсація відсоткової ставки за залуче-
- •5. Договори щодо впровадження досягнень науково-
- •6. Договори оренди в апк
- •10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»
- •1998 Року «Про оренду землі». Договір оренди землі — це угода сто-
- •1. Визначте поняття та види аграрно-правових договорів.
- •2011 Року» від 10 серпня 2004 р. №573, постанова Кабінету Міністрів
- •1158 Та інші. Нажаль, як довела практика, більшість з них носять де-
- •1) Збереження сільської поселенської мережі; здійснення держа-
- •1991 До 2008 років зменшилася на 341 одиницю (із 28845 одиниць у
- •1991 Р. До 28504 одиниць). Відбувається зняття з обліку незаселених
- •2. Правовий режим об'єктів соціальної інфраструктури села
- •14 Лютого 1992 р. № 2115 було передбачено, що об'єкти соціально-
- •3. Правове регулювання житлового будівництва на селі
- •25 Процентів суми пільгового довгострокового державного кредиту
- •1597. Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фон-
- •1089. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та роз-
- •4. Правове регулювання шляхового будівництва в сільській
- •5. Правове регулювання побутового обслуговування жителів
- •2005 Р. № 688. Для сільських населених пунктів з чисельністю жителів
- •2003 Р. № 31 затверджено Програму «Шкільний автобус».
- •1. Що включає в себе поняття соціального розвитку села?
- •50 Конституції України); відшкодування екологічної шкоди (ст. 66
- •22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).
- •2. Правове регулювання водокористування в сільському го-
- •8 Квітня 1996р. № 413.
- •3. Правове регулювання надрокористування в сільському гос-
- •20 Метрів. При цьому використання зазначених місцевих корисних
- •4. Правове регулювання використання тваринного світу в
- •5. Правове регулювання використання рослинного світу в
- •1992 Р. № 459. Такі дозволи видаються в межах лімітів, які встанов-
- •6. Правове регулювання лісокористування в сільському госпо-
- •1999 Р. № 1378, лісорубний квиток видається на рубку деревини і за-
- •6 Липня 1998 р. № 1012.
- •2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт пра-
- •3. Особливості правового режиму земель сільськогосподар-
- •150 Земельного кодексу України, належать землі дослідних полів нау-
- •4. Форми власності на землі сільськогосподарського призна-
- •1991 Року, відбулася демонополізація державної власності на землю.
- •6,5 Млн. Державних актів на право власності на землю власникам зе-
- •20 Червня 2011 року Кабінет Міністрів України схвалив законо-
- •7 Липня 2011 року було прийнято Закон України «Про Держав-
- •1) Передачі земель державної власності в комунальну;
- •8. При приватизації земель державних і комунальних сільського-
- •9. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних
- •10. Членам фермерського господарства передаються безоплат-
- •2. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у
- •3. Правовий інститут меліорації земель у сільському госпо-
- •4. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •5. Правове регулювання поводження з відходами сільського
- •2. У зв'язку із систематичним підтопленням земельних угідь, за-
22 Цивільного кодексу України, особа могла б реально одержати за
звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до
реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, понесених ви-
трат на поліпшення якості земель (із врахуванням ринкової або відно-
122
влювальної вартості).
Майнова відповідальність у вигляді відшкодування втрат сіль-
ськогосподарського та лісогосподарського виробництва є особливим
видом відшкодування збитків, завданих сільськогосподарському та
лісогосподарському виробництву. Такі втрати, згідно зі ст. 207 Земе-
льного кодексу України, становлять втрати сільськогосподарських
угідь, лісових земель та чагарників, а також ті, що завдані обмежен-
ням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуван-
ню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників зем-
лі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якос-
ті угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю гро-
мадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держа-
ви, а також з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових зе-
мель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охо-
ронних, санітарних та інших захисних зон.
Ці втрати виражаються в скороченні (безповоротній втраті)
площ використовуваних сільськогосподарських угідь або погіршенні
їх якості (зниження родючості грунтів) під впливом діяльності під-
приємств, установ та організацій. Вони відшкодовуються з метою збе-
реження рівня сільськогосподарського виробництва відновленням
площ сільськогосподарських угідь.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь-
кого виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності
перебувають зазначенні угіддя; важливим є те, що рілля, багаторічні
насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під
чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва
в сільському й лісовому господарствах та вибувають із господарсько-
го обігу, чи погіршується їх якість або встановлюється обмежений ре-
жим їх використання за цільовим призначенням.
Втрати відшкодовують особи, яким надаються сільськогоспо-
дарські угіддя для несільськогосподарського використання або ті, чия
діяльність призводить до обмеження прав власників землі й землеко-
ристувачів, зокрема орендарів, або до погіршення якості земель вна-
слідок негативного впливу, заподіяного діяльністю підприємств, уста-
нов і організацій, а також підприємствами, установами й організація-
ми, навколо об'єктів яких встановлюються охоронні, санітарні й захи-
123
сні зони з виключенням з обороту сільськогосподарських угідь або
переведенням їх до менш цінних угідь. Цими особами є ті громадяни і
організації, на користь яких встановлюються обмеження землекорис-
тування, охоронні й захисні зони. Підприємства, установи та організа-
ції, навколо об'єктів яких встановлені охоронні, санітарні й захисні
зони, відшкодовують також втрати сільськогосподарського виробниц-
тва в разі погіршення якості земель внаслідок їхньої діяльності за ме-
жами цих зон.
Законодавство визначає випадки звільнення юридичних і фізич-
них осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогос-
подарського виробництва. Від такого відшкодування звільняються
громадяни та юридичні особи в разі використання земельних ділянок:
для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охо-
рони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, для соціального за-
безпечення, державних об'єктів дорожного будівництва, культових
споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, про-
тиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво та
обслуговування житлових будинків і господарських будівель, для
розміщення внутрішньогосподарських об'єктів сільськогосподарсь-
ких, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій
та установ, видобування торфу за умови повернення земельних діля-
нок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти й
території природно-заповідного фонду. Не підлягають відшкодуванню
також втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробни-
цтва, якщо названі особи здійснюють внутрішньогосподарське будів-
ництво.
У разі повернення сільськогосподарських і лісових угідь, нада-
них у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, із ме-
ншою цінністю розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь-
кого виробництва визначається як різниця між розмірами втрат цих
угідь. Якщо сільськогосподарські й лісові угіддя надаються на умовах
освоєння нових земель або поліпшення існуючих угідь, відшкодуван-
ня втрат сільськогосподарського виробництва провадиться з ураху-
ванням витрат на виконання цих робіт. Втрати сільськогосподарського
і лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільсько-
господарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням
124
сільського й лісового господарства, юридичні і фізичні особи відшко-
довують у 2-місячний термін після затвердження в установленому по-
рядку проекту відведення їм земельних ділянок, а в разі поетапного
освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим
способом — мірою їх фактичного надання.
Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробниц-
тва підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки
відповідних місцевих рад — Автономної Республіки Крим, обласних
рад, районних рад, міських, сільських, селищних рад у розмірах, ви-
значених ст. 209 Земельного кодексу України.
Кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільсько-
господарського й лісогосподарського виробництва, використовуються
виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогоспо-
дарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель згід-
но з розробленими програмами та проектами землеустрою. Втрачати
ці кошти на інші цілі не дозволяється.
Майнова відповідальність за збитки, заподіяні виробничим і ма-
теріальним ресурсам сільськогосподарських товаровиробників, має
місце тоді, коли майну заподіють збиток правопорушеннями, відпові-
дальність за які не передбачено в нормах аграрного законодавства. У
цьому разі винні особи повинні відшкодовувати шкоду за нормами
цивільного законодавства. При цьому шкода, заподіяна особі або її
майну, а також та, що заподіяна організації, підлягає відшкодуванню в
повному обсязі тією особою, яка її заподіяла. Шкода, заподіяна пра-
вомірними діями, підлягає відшкодуванню згідно з ч. 4 ст. 1166 Циві-
льного кодексу України лише у випадках, передбачених Кодексом й
іншими законами. Організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з
підвищеною небезпекою (транспортні організації, промислові підпри-
ємства, будівництва, власники автомобілів та ін.), відповідно до п. 5
ст. 1187 Цивільного кодексу України зобов'язані відшкодувати шкоду,
заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що
шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої
особи.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'я-
зань, тобто за порушення договірної дисципліни, сторони несуть май-
нову відповідальність, яка визначається умовами конкретного догово-
125
ру. За загальним правилом, сторона, яка порушила зобов'язання за до-
говором, повинна відшкодувати іншій стороні завдані збитки відпові-
дно до правил, що містяться в самому договорі, про відповідальність
за порушення його умов. Відсутність таких положень у договорі не
звільняє винну сторону від відповідальності.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з
порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико-
нання). За ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який по-
рушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збит-
ки. Визначаючи поняття збитків, слід виходити зі змісту ст. 22 Циві-
льного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених п.