8. При приватизації земель державних і комунальних сільського-

сподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки

передаються:

а) працівникам цих підприємств, установ та організацій з визна-

ченням кожному з них земельної частки (паю);

б) особам які проживають в даній місцевості з визначенням ко-

жному з них земельної частки (паю);

в) сільським, селищним радам;

г) громадянам України, евакуйованим з зони відчуження.

9. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних

сільськогосподарських підприємств, установ та організацій прийма-

ють:

а) органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядуван-

ня;

б) органи виконавчої влади відповідно до їхніх повноважень за

клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій;

в) органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядуван-

ня відповідно до їхніх повноважень за клопотанням керівників цих

підприємств, установ та організацій;

г) загальні збори працівників цих підприємств, установ та орга-

нізацій.

10. Членам фермерського господарства передаються безоплат-

но у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у

розмірі:

а) середньої земельної частки;

б) 2 га;

286

в) земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підпри-

ємства, розташованого на території відповідної ради;

г)визначеному органом місцевого самоврядування, на території

якого знаходиться земельна ділянка.

Завдання 5. Складіть анотації для зазначених наукових статей:

1. Беженар Г.М. Земельні правовідносини у фермерських госпо-

дарствах // Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць.

– К., 2002. – С. 253 – 254.

2. Єрмілова Г.М. Правове регулювання використання земель

сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільсько-

господарського виробництва // Вісник Одеського інституту внутрі-

шніх справ. – 2003. – № 3. – С. 98 – 104.

3. Євстігнєєв А.С. Функції вимог екологічної безпеки, що забез-

печуються в процесі приватизації земель в Україні // Юридична Укра-

їна. – 2008. – №. 1 (61). – С. 39-45.

Завдання 6. Розв’яжіть задачі:

1. В березні 2003 року міська рада надала в оренду фермеру Су-

ховому земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка

знаходиться за межами міста. В квітні 2003 року прокуратурою було

проведено перевірку додержання міською радою вимог чинного земе-

льного законодавства при прийнятті рішень за результатом якої було

внесено протест на вище вказане рішення. В чому полягає недодер-

жання вимог чинного земельного законодавства міською радою? Об-

грунтуйте відповідь.

2. В 2004 році працівники ТОВ «Зоря» звернулись до обласної

державної адміністрації із клопотанням про приватизацію земель, що

знаходяться в користуванні товариства. Обласною державною адміні-

страцією працівникам ТОВ «Зоря» було відмовлено в задоволенні

клопотання?

З яких підстав обласною державною адміністрацією було відмо-

влено працівникам ТОВ «Зоря» в задоволенні клопотання?

287

Рекомендована література

1. Беженар Г.М. Фермерські господарства України: шляхи вста-

новлення та розвитку // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ.

– 2002. – № 2. – С. 175 – 179.

2. Беженар Г.М. Земельні правовідносини у фермерських госпо-

дарствах // Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць.

– К., 2002. – С. 253 – 254.

3. Єрмілова Г.М. Правове регулювання використання земель

сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільсько-

господарського виробництва // Вісник Одеського інституту внутрі-

шніх справ. – 2003. – № 3. – С. 98 – 104.

4. Євстігнєєв А.С. Функції вимог екологічної безпеки, що забез-

печуються в процесі приватизації земель в Україні / А.С. Євстігнєєв //

Юридична Україна. – 2008. – №. 1 (61). –С. 39-45.

5. Загурський О. М. Розвиток земельних відносин в ринковій

економіці України: моногр. / О. М. Загурський. – Біла Церква: Білоце-

рківський нац. аграр. ун-т, 2008. – 109 с. ( 4,5 друк. арк.).

6. Загурський О. М. Становлення ринкових форм обігу земель-

них ресурсів в Україні / О. М. Загурський // Актуальні проблеми еко-

номіки. – 2005. – № 9 (51). – С. 11-20.

7. Кудінов В.О. Правове регулювання охорони земель: стан та

перспективи / В. О. Кудінов // Підприємництво, господарство і право.

— 2009. — № 11. — С. 104—107.

8. Похиленко І. С. Поняття фермерського господарства як органі-

заційно-правової форми суб’єктів малого підприємництва / І. С. Похи-

ленко // Підприємництва, господарство і право. – 2007 . – № 11. – С.

56–58.

9. Похиленко І. С. Поняття виробничого кооперативу як органі-

заційно-правової форми суб’єктів малого підприємництва / І. С. Похи-

ленко // Підприємництва, господарство і право. – 2008. – № 3. – С. 89–

92.

10. Федоpов М.М. Рефоpмування земельних i майнових відносин

власності // Посiбник по реформуванню сільськогосподарських та пе-

реробних підприємств. - К.: ВIПОЛ, 1997. С.17-25; 28-30.

288

Розділ 14

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В

СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1. Загальна характеристика законодавства про охорону до-

вкілля в сільському господарстві

Розвиток АПК неможливий без екологізації всього суспільного

розвитку. Навколишнє середовище є необхідною умовою і складовим

елементом процесу відтворення матеріальних цінностей, воно одно-

часно виконує функції сировинних ресурсів і життєвого простору.

Відтворюючи навколишнє середовище, суспільство відтворює і свої

продуктивні сили.

Поступовий перехід на систему економічного зростання на під-

ставі екологічного балансування передбачає дотримання цілої низки

вимог. Одна з них полягає в адекватності сучасних економічних пере-

творень новій екологічній культурі. Передусім це торкається застосу-

вання економічних важелів управління в системі «природа-

суспільство-людина».

Вважається вже аксіомою, що добробут людей залежить не

тільки від споживчого кошика, а й багато в чому від стану довкілля,

екологічної якості продукції, товарів і послуг, тобто від екологічних

благ. При цьому технолого-економічні проблеми забруднення навко-

лишнього середовища взаємообумовлені вирішенням соціально-

економічних проблем. Так, критерієм якості навколишнього середо-

вища поряд з іншими можна вважати і ступінь екологічного ризику,

під який підпадають люди та інші живі істоти внаслідок застосування

забруднюючих технологій. Стан навколишнього середовища безпосе-

редньо впливає на якість життя. Співставлення економічного і еколо-

гічного комфорту, як складових життєвого рівня, свідчить, що якість

навколишнього середовища вже виступає як пріоритетне споживче

благо. Це теоретичне положення нової природоохоронної культури

передбачає практичну реалізацію прав людини на безпечне довкілля,

прав майбутніх поколінь на володіння природно-ресурсним потенціа-

лом для створення власного добробуту.

Об'єктивно сільське господарство є найбільш природомісткою

цариною суспільного виробництва, адже його ведення неможливе без

використання грунтів та інших природних ресурсів.

Із веденням сільського господарства пов'язана ціла низка еколо-

289

гічних проблем. Глобальний характер має продовольча проблема, по-

заяк за підрахунками фахівців, використання людством біосфери вже

перетнуло критичну межу її спроможності прогодувати людство. Над-

звичайно гострими є проблеми виснаження ґрунтів та інших природ-

них ресурсів, їх забруднення, ущільнення засобами сільськогосподар-

ської техніки; проблема використання сільскогосподарських відходів,

застосування новітніх біотехнологій у сільському господарстві: йдеть-

ся, зокрема, про технології генетичної модифікації і клонування, ген-

ної інженерії та ін.

За своєю правовою природою правовий інститут охорони до-

вкілля в сільському господарстві є складним інститутом одночасно

аграрного й екологічного права як комплексних галузей права. Це, так

би мовити, точка їх перетину. Окремо слід говорити про таке явище,

як екологізація аграрного права. Процес екологізації, тобто наповнен-

ня екологічним змістом правових приписів охопив практично всі галу-

зі вітчизняного права. Еколого-правові норми і приписи ми можемо

відшукати у цивільному, кримінальному, адміністративному та інших

галузях права.