2. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Васюківсь-

кий» спеціалізується на тваринництві. На загальних зборах коопера-

тиву було прийняте рішення додатково передбачити в установчих до-

кументах такий напрям господарської діяльності як племінна справа.

Чи може недержавне підприємство займатися даним видом діяльнос-

ті? Які обов’язки суб’єктів племінної справи у тваринництві по органі-

зації та здійсненню зазначеного виду діяльності?

190

Рекомендована література

1. Богдан А. Й. До питання про законодавче регулювання вироб-

ництва молока й молочних продуктів в Україні в контексті вимог за-

конодавства ЄС / А. Богдан // Бюлетень міністерства юстиції України.

– 2009. - № 9. – С. 81-86.

2. Єрмоленко В.Ю. Організаційно-правові засади діяльності під-

розділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних

заходів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.В. Ярмоленко;

Нац. аграр. ун-т. - К., 2007. – 18.Правдюк А.Л. Державна реєстрація

сільськогосподарських тварин і розвиток галузі тваринництва / А.

Правдюк // Економіка АПК. – 2008.–№ 4. – С.98–103.

4. Правдюк А. Л. Деякі питання державної реєстрації та іденти-

фікації сільськогосподарських тварин як виду адміністративного про-

вадження / А. Правдюк // Проблеми правознавства та право охорон-

ної діяльності: зб. наук. праць. – 2007. – № 4. – С. 156–164.

5. Тихий П.В. Щодо поняття права користування тваринним сві-

том. / Тихий П. // Вісник академії правових наук України .- 1998. - №

2(13). – С. 172 – 175.

6. Тихий П.В. Еколого-правове регулювання спеціального вико-

ристання дикої фауни: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 /

П.В. Тихий; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. - Х., 2000. - 20 с.

7. Сендецька С.В. Особливості брендингу продукції на рин-

ку м’яса птиці / С.В. Сендецька // Вісник Національного університету

«Львівська політехніка» : логістика. – 2008. – № 633. – С. 656-661.

8. Ярмоленко Ю.В. Юридична відповідальність за порушен-

ня у галузі ветеринарної медицини: проблемні питання та шляхи удо-

сконалення / Ю. Ярмоленко // Право України. – 2006. – № 3. – С. 69 –

71.

191

Розділ 9

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОСЛИННИЦТВА

1. Правова охорона прав на сорти рослин

Рослинництво — це галузь сільськогосподарського виробницт-

ва, яка ґрунтується на вирощуванні культурних сільськогосподарських

рослин з метою одержання продуктів харчування і сировини для пере-

робної промисловості. Рослинництво поділяється на підгалузі, основ-

ними з яких є: зернове господарство, цукробуряківництво, картопляр-

ство, льонарство, овочівництво, плодівництво, кормовиробництво та

ін.

Виробництво окремих видів продукції рослинництва врегульо-

ване на законодавчому рівні. Прийнято закони України «Про зерно та

ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р., «Про виноград та виногра-

дне вино» від 16 червня 2005 р.

Закони України попри свою значимість у механізмі правового

регулювання все ж закладають лише найзагальніші засади правового

регулювання. Конкретизація законодавчих положень повинна здійс-

нюватися на підзаконному рівні, зокрема за рахунок державних цільо-

вих програм розвитку рослинництва за окремими видами рослин.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про збір на розвиток виногра-

дарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 р. Кабінет Мініс-

трів України затвердив своєю постановою «Порядок справляння збору

та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і

хмелярства» від 15 липня 2005 р. № 587. На розвиток галузі хмелярст-

ва у вигляді 1% відрахувань від реалізації алкогольних напоїв та пива

надходять кошти у сумі 15-16 млн грн. на рік.

Важливим законодавчим актом в системі охорони прав на сорти

рослин є Закон України «Про охорону прав на сорти рослин».

Згідно зі ст. 1 Закону «Про охорону прав на сорти рослин», сорт

рослин визначається як окрема група рослин (клон, лінія, гібрид пер-

шого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних

таксонів, яка, незалежно від того, відповідає вона цілком або ні умо-

вам надання правової охорони:

- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результа-

том діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступе-

нем прояву принаймні однієї з цих ознак;

192

- може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності

для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Закон регулює охорону особистих немайнових і майнових прав

на сорт. Особисте немайнове право на сорт підтверджується Держав-

ним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні,

Державним реєстром прав власників сортів рослин, свідоцтвом про

авторство на сорт рослин і патентом. Майнове право власника сорту

підтверджується Державним реєстром прав власників сортів рослин і

патентом.

Патент — це охоронний документ, що засвідчує авторство на

винахід та виключне право на використання його протягом певного

строку. Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що

означає «класти на огляд».

Єдину державну систему органів охорони прав на сорти рослин

становлять Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держ-

сортслужба) та підпорядковані їй Український інститут експертизи

сортів рослин, Державна інспекція з охорони прав на сорти рослин,

Державний центр Автономної Республіки Крим з державною інспек-

цією з охорони прав на сорти рослин Автономної Республіки Крим,

обласні державні центри експертизи сортів рослин з державними ін-

спекціями з охорони прав на сорти рослин областей, державні сорто-

дослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи, підприємст-

ва. Держсортслужба є урядовим органом державного управління у

складі Мінагрополітики України і діє на основі Положення, затвер-

дженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р.

№ 1182.

В Україні існують три реєстри, за допомогою яких здійснюється

державна реєстрація і правова охорона сортів рослин. Це Реєстр за-

явок (Державний реєстр заявок на сорти рослин), Реєстр патентів

(Державний реєстр прав інтелектуальної власності на сорти рослин) і

Реєстр сортів (Державний реєстр сортів рослин, придатних для по-

ширення в Україні). Усі Реєстри є прошнурованими, пронумеровани-

ми книгами, які ведуться Державною службою з охорони прав на сор-

ти рослин. Відомості, що містяться у реєстрах, крім фіксації на папе-

рових носіях, постійно зберігаються на електронних носіях у порядку,

затвердженому Держсортслужбою.

Реєстр заявок є офіційним документом, призначеним для дер-

жавної реєстрації заявок на сорти рослин. Здійснюється процедура

193

заявок на основі Положення про Державний реєстр заявок на сорти

рослин, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26 лютого 2003

р. № 42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня