4. Правове регулювання хімізації сільського господарства

Хімізація сільського господарства є чи не найбільшою його еко-

логічною проблемою. І це не випадково, адже саме застосування хімі-

чних засобів у сільському господарстві заподіює велику шкоду до-

вкіллю під час ведення сільського господарства. Саме хімізація ство-

рює загрозу для здоров'я людини. Сьогодні ринкові умови і вибір по-

купця — на боці екологічно чистої продукції. Аграрне й екологічне

законодавство регулюють хімізацію сільського господарства, що має

стати запорукою екологічно обґрунтованого його ведення в Україні.

Хімізацію сільського господарства можна визначити як застосу-

вання хімічних препаратів у сільському господарстві. Існує два на-

прями такого застосування: а) для нищення тварин, бур'янів і мікроор-

ганізмів, що є шкідниками сільського господарства і б) для здійснення

297

хімічної меліорації земель, тобто для удобрювання ґрунтів.

Важливими нормативними актами, які регулюють хімізацію

сільського господарства, є закони України «Про захист рослин», «Про

карантин рослин», «Про пестициди і агрохімікати».

З точки зору аграрного права всі засоби хімізації сільського гос-

подарства, незалежно від назви, поділяються на дві групи: пестициди і

агрохімікати.

Згідно із Законом України «Про пестициди і агрохімікати», пес-

тициди — це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімі-

чного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуля-

ції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльнос-

ті яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди мате-

ріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової

рослинності, засмічувальних видів риб. Агрохімікати ж визначаються

Законом як органічні, мінеральні й бактеріальні добрива, хімічні мелі-

оранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються

для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарсь-

ких культур і поліпшення якості рослинницької продукції. Простіше

кажучи, пестициди — всі ті хімікати, що застосовуються для знищен-

ня шкідників, а агрохімікати — добрива, що використовуються для

хімічної меліорації грунтів.

Відповідно до ст. 4 Закону, пестициди й агрохімікати повинні

мати високу біологічну ефективність і відповідати вимогам екологіч-

ної безпеки. Закон забороняє ввозити на митну територію України,

виробляти, реалізовувати, застосовувати та рекламувати пестициди та

агрохімікати до їх державної реєстрації.

Пестициди та агрохімікати реєструються терміном до 5 років.

Але в разі надходження нових даних про небезпеку препаратів, Мінп-

рироди може достроково заборонити їх використання. Обов'язковій

державній реєстрації підлягають також технічні засоби застосування

пестицидів і агрохімікатів.

При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється ком-

плекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної

ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічно-

го обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділян-

ки (поля) й стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин,

прогнозу розвитку шкідників і хвороб. Переліки хімічних препаратів,

дозволених для продажу населенню й до застосування авіаційним

298

способом, мають бути затверджені Мінприроди за погодженням з

МОЗ.

Сільськогосподарські підприємства, установи й організації зо-

бов'язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімі-

катів і надавати інформацію органам Держкомстату в порядку пері-

одичної державної статистичної звітності. Слід мати на увазі, що ця

вимога стосується лише юридичних осіб і не поширюється на суб'єк-

тів аграрного права — фізичних осіб.

Стаття 13 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» ви-

значає, що пестициди й агрохімікати, які становлять підвищену еколо-

гічну небезпеку, застосовуються лише за спеціальним дозволом Мінп-

рироди і МОЗ.

Особливі вимоги ставляться законодавством до умов виробниц-

тва продукції дитячого харчування. Сільськогосподарська сировина

для виготовлення продукції дитячого й дієтичного харчування має

вироблятися у спеціальних сировинних зонах. У спеціальних сиро-

винних зонах забороняється використання пестицидів. Застосування

агрохімікатів провадиться за спеціальними технологіями, що забезпе-

чують отримання продукції, яка відповідає санітарно-гігієнічним ви-

могам щодо дитячого та дієтичного харчування.