9001/9004: 2000 І система управління ризиками насср на підприємс-

твах харчової промисловості».

Відповідно до Заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій

Україна — ЄС, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів

України від 26 квітня 2007 р. № 238-р на рибопереробних, молокопе-

реробних і м'ясопереробних підприємствах протягом року було пе-

редбачено впровадження системи безпеки (НАССР) за програмою ЄС

(проект «Захист прав споживачів»). На превеликий жаль, ці заходи не

були виконані. Так, на сьогодні в Україні система НАССР запрова-

джена лише на 37 молокопереробних і трьох м'ясопереробних підпри-

ємствах. Однією з вимог до запровадження НАССР, яка становить

суттєву фінансову перешкоду, є наявність умов для проведення моні-

торингу, зокрема виробничих приміщень, відповідного обладнання,

137

методів досліджень, персоналу тощо. Позитивним моментом є те, що

до 1 вересня 2009 р. в Україні була впроваджена і сертифікована сис-

тема НАССР на всіх експортних потужностях з виробництва і поста-

чання рослинних олій. Нарешті напрямів виробництва продуктів хар-

чування ця система не одержала належного розповсюдження.

2. Правове регулювання запровадження у виробництво сіль-

ськогосподарської продукції генетично модифікованих організмів

До стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності,

визначених ст. 7 Закону України «Про пріоритетні напрями іннова-

ційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 р., включено й висо-

котехнологічний розвиток сільського господарства і переробної про-

мисловості. На жаль, ця норма не містить навіть приблизного переліку

складових цього напряму розвитку сільськогосподарської сфери. При

цьому одним із середньострокових пріоритетних напрямів інновацій-

ної діяльності, визначених п. 4 ст. 8 зазначеного Закону, є розвиток

генно-інженерних технологій, генетично модифікованих культур та

організмів. Це означає, що створення та запровадження генетично мо-

дифікованих організмів (ГМО) є потенційно привабливим з боку дер-

жавної політики інноваційного розвитку. При цьому використання

трансгенів має прямий зв'язок з виробництвом якісної і безпечної

сільськогосподарської продукції, адже «тиражування» результатів

генної інженерії можливе наразі лише за допомогою сільськогоспо-

дарського виробництва.

Щодо застосування генетично модифікованих організмів як у

науковій, так і у періодичній літературі склалася досить неоднозначна

оцінка, яка загалом зводиться до переважаючої думки про існування

потенційної загрози здоров'ю людини та генофонду нації в цілому.

Генна інженерія - одна з найперспективніших галузей науки. Це

інструмент, за допомогою якого можна в рівній мірі і полегшити жит-

тя людини, і зруйнувати екологічну рівновагу. Потрапивши до рук

«злого генія» або просто недбалої людини, ГМО може стати біологіч-

ною зброєю (імплантувати в ДНК пшениці гени, відповідальні за ви-

роблення токсинів або наркотичних речовин - справа абсолютно ре-

альна). Тому всі дослідження в цій галузі повинні проводитися під

строгим державним контролем.

Провідний співробітник лабораторії генетики Інституту свинар-

ства ім. А. В. Квасніцкого УААН К. Почерняєв зауважив, що «не так

138

давно був створений горох, в який додали ген квасолі. Для людини і

квасоля, і горох однаково корисні. А ось для комах, які пристосували-

ся до поїдання виключно гороху, білок квасолі виявився смертельним,

вони просто не могли його переварити. І той і інший білок безпечний,

але, взаємодіючи вже в самому горосі, якимсь чином набули алерген-

них властивостей і для людини. Такі речі неможливо попередити, але

можливо перевірити на етапі лабораторних випробувань і не випусти-

ти ГМО у відкрите середовище».

На жаль, дуже часто при виведенні нових сортів на ринок виріша-

льне значення має не наука і екосвідомість, а бажання отримати шви-

дкий прибуток.

Ставлення до ГМО як до ризикованої технології виробництва

сільськогосподарської продукції найяскравіше можна проілюструвати

словами М. І. Вавилова: «Краще проявити надмірну обережність те-

пер, ніж піддати знищенню те, що тисячами й мільйонами років ство-

рювалося природою».

Серйозність проблеми з ГМО підкреслюють положення ст. 7 За-

кону України «Про основи національної безпеки України» від 19 чер-

вня 2003 р., де серед загроз національним інтересам і національній

безпеці України у екологічній сфері визначається неконтрольоване

ввезення в Україну трансгенних рослин, екологічно необгрунтоване

використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та по-

хідних продуктів, а також посилення впливу шкідливих генетичних

ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених

організмів та біотехнологій.

Крім того, чинне законодавство містить прямі заборонні припи-

си щодо використання генетично модифікованих організмів. Так, За-

коном України «Про дитяче харчування» від 14 вересня 2006 р. у ч. 6

ст. 8 та ч. 6 ст. 9 прямо заборонено використання сировини, що міс-

тить генетично модифіковані організми, для виробництва продуктів

дитячого харчування, а ч. З ст. 10 забороняє обіг таких продуктів.

Остання норма, безперечно, стосується імпортованої продукції.

За даними ЗМІ, у продукції відомих компаній, за дослідження-

ми, проведеними Сгееn Реасе, використовуються ГМ-інгредієнти: Nestle

(шоколад, кава, дитяче харчування), Соса-соlа (напої «Спрайт»,

«Фанта», «Кока-кола»), Danon (йогурти, кефір, дитяче харчування),

Unilever (дитяче харчування, майонези, соуси та ін.), Маrs (шоколад

Снікерс, Твікс, Мілкі Вей). Між тим, на телебаченні здійснюється по-

139

стійна реклама цих продуктів, зокрема дитячого харчування, яке є за-

бороненим.

Зазначені положення деталізує Порядок надання статусу спеціа-

льної зони з виробництва сировини, що використовується для вигото-

влення продуктів дитячого та дієтичного харчування, затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1195,

у п. 4 якого заборонено вирощувати і використовувати генетично мо-

дифіковані організми рослинного та тваринного походження у спеціа-

льних зонах.

Одним із засобів застереження населення, а в цілому й непрямо-

го моніторингу використання трансгенів є запровадження написів на

етикетках продуктів харчування про наявність ГМО. В Україні було

здійснено спробу врегулювання питання про інформування спожива-

чів щодо наявності у продукції ГМО. У ч. 5 ст. 15 Закону України

«Про захист прав споживачів» у редакції Закону від 1 грудня 2005 р.

встановлено, що інформація про продукцію повинна містити позначку

про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Від-

повідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання обігу

харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми

та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р. № 985, прийнятої на роз-

виток вищенаведених положень, ввезення та реалізація харчових про-

дуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроор-

ганізми в кількості більш як 0,9%, повинні були здійснюватися лише

за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу

таких продуктів. Заборонялося також ввезення, виробництво та реалі-

зація харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, що

містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми. По-

станова набирала чинності з 1 листопада 2007 р. Але вже 21 листопада