6. Фауністичне право як підгалузь екологічного права

Фауністичне право є підгалуззю екологічного права, що стано-

вить сукупність правових норм, якими регулюються суспільні відно-

сини в галузі використання та відтворення об'єктів тваринного світу.

Окремі науковці дискутують щодо становлення фауністичного права

32

як особливої галузі права, проте єдиного, несуперечливого підходу до

зазначеного питання немає.

Предметом фауністичного права є суспільні відносини з вико-

ристання, відтворення, захисту та охорони тваринного світу як об'єкта

правового регулювання, що базуються на відносинах власності на тва-

ринний світ та похідних від них — відносинах управління та охорони

фонду диких тварин. Управління фондом тваринного світу має суттє-

ву специфіку, обумовлену особливим об'єктом, і відособлене у само-

стійну сферу, що відмежована від управління землею, водами, лісами,

надрами.

Відносини з використання власності, управління та охорони

тваринного світу регулюються значною кількістю норм права, розмі-

щених у різних нормативних актах, законах, постановах, положеннях,

інструкціях. Тому фауністичне право доцільно розглядати і як галузь

законодавства, оскільки її формування базується на функціях держави

у регулюванні фауністичних відносин. Фауністичне законодавство

формується завдяки нормам міжнародно-правових актів, зокрема

Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення,

головним чином як середовище існування водоплавних птахів та Кон-

венції про охорону біологічного різноманіття.

Фауністичне законодавство України складають: а) положення

законів України «Про охорону навколишнього природного середови-

ща», «Про тваринний світ». Земельного, Водного, Лісового кодексів

України, які визначають комплексні питання використання і охорони

середовища перебування тваринного світу (використання земельних

ділянок лісового фонду, земельних ділянок водного фонду, для потреб

рибальства тощо) як особливого об'єкта природи. Саме в цьому визна-

чається співвідношення природоресурсового та природоохоронного

права з фауністичним правом; б) відбувається інтеграція фауністично-

го права як надгалузі права до цих комплексних галузей права: закони

України «Про природно-заповідний фонд України», «Про виключну

(морську) економічну зону України» та законодавства про континен-

тальний шельф, якими визначається особливий режим тваринного сві-

ту в межах цих територій та об'єктів; в) постанова Верховної Ради

України від 29 жовтня 1992 р. «Про Червону книгу України», до якої

заносяться рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення в

33

природних умовах на території України види тварин, які підлягають

особливій охороні; г) постанови Кабінету Міністрів України, прийняті

в межах повноважень цього центрального органу державної вико-

навчої влади на виконання фауністичного законодавства, накази, ме-

тодики, інструкції тощо, які приймають у межах своїх повноважень

спеціально уповноважені на те державні органи управління і контро-

лю в сфері регулювання використання, відтворення та охорони тва-

ринного світу; е) локальні нормативні акти органів місцевого само-

врядування, прийняті ними в межах повноважень у галузі ви-

користання, відтворення та охорони тваринного світу.

Окремі норми фауністичного законодавства містяться у кримі-

нальному, адміністративному, цивільному законодавстві в частині

притягнення винних осіб у цій галузі до відповідальності.