3. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання в

АПК

Законодавчою базою створення, діяльності та припинення дія-

льності фермерських господарств є Конституція України, Земельний

кодекс України, Закон України «Про фермерське господарство» та

інші нормативно-правові акти України. Головною метою створення

фермерського господарства є забезпечення добробуту селянської сім’ї

на основі трудової участі її членів у виробничій і комерційній діяль-

ності та одержання доходу (прибутку). Його соціально-економічне

значення визначається участю у формуванні продовольчого фонду

країни шляхом реалізації продукції державі та на місцевому ринку.

Фермерська діяльність як вид підприємництва здійснюється за

такими принципами:

 вільний вибір діяльності;

 залучення на добровільних засадах до здійснення фермерської

діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян, у тому числі

на умовах оренди;

 повна самостійність у формуванні програми діяльності, виборі

постачальників ресурсів і споживачів вироблюваної продукції, вста-

новлення цін відповідно до чинного законодавства;

 вільне наймання працівників;

 залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, при-

родних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або

не обмежене законодавством;

 вільне розпорядження прибутком (доходом), що залишається

після внесення платежів, установлених законодавством;

 самостійне здійснення фермерським господарством зовніш-

ньоекономічної діяльності, використання ним належної йому частки

валютної виручки на свій розсуд;

 майнова та інша відповідальність за результати господарської

діяльності.

Згідно з чинним законодавством фермерське господарство є

формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридич-

ної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподар-

84

ську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою

отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення

фермерського господарства.

Фермерське господарство здійснює свою діяльність на основі

Статуту. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя,

їх батьки, діти, яким виповнилось 14 років, та інші родичі, які

об’єднались для роботи в цьому господарстві. Можливе також ство-

рення фермерського господарства і однією особою. Особи, які пра-

цюють в фермерських господарствах за трудовим договором (контра-

ктом) не можуть бути його членами.

Фермерське господарство саме визначає напрямок своєї діяль-

ності, обсяги виробництва і форми реалізації продукції, необхідні

умови по забезпеченню ефективного використання землі, збереженню

і поліпшенню її родючості.

Якщо у діяльності фермерського господарства використовується

наймана праця, її оплачують по попередньо укладеному договору.

Причому розрахунок із залученими працівниками не залежить від під-

сумків роботи господарства. Основною умовою створення фермерсь-

ких господарств повинен бути принцип добровільності.

У багатоукладній економіці України фермери займають певну

нішу і поряд із сільськогосподарськими підприємствами і господарст-

вами населення (особистими селянськими господарствами) відносять-

ся до основних форм сільськогосподарських товаровиробників.

В склад майна фермерського господарства входять: будівлі і

споруди, матеріальні цінності, цінні папери, вироблена в господарстві

продукція, одержані доходи, права на користування землею, водою,

будівлями, спорудами, а також інше майно і майнові права. Майнові

права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства,

передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно чинного законодавства України землі фермерського гос-

подарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на

праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б)

земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського

господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що

використовується фермерським господарством на умовах оренди. Во-

лодіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами

85

фермерського господарства за взаємною домовленістю.

В залежності від типу організації виробництва фермерські гос-

подарства поділяються на такі категорії:

 сімейні (один двір), власники яких разом із своїми сім’ями за-

ймаються господарською діяльністю, вкладають необхідні засоби і

виконують всі виробничі операції;

 сумісні, утворені із декількох сімей рідних або шляхом

об’єднання власності двох і більше осіб.

Основними видами діяльності фермерського господарства є ви-

робництво і переробка сільськогосподарської продукції, транспорту-

вання (перевезення), зберігання, реалізація сільськогосподарської

продукції власного виробництва, а також сільський туризм (агроту-

ризм).