Додаткова література

1. Мурашин О. До питання про поняття правового акта // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12.

2. Рогач О. Кодекс в системі законодавчих актів України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5.

3. Ромашов Р.А. Проблема соотношения понятий “право” и “закон” в контексте исторического и юридико–лингвистического анализа: (открытая лекция) / НАН України Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Офіс координатора програм Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні та ін. – К.: Сімф.: Логос, 2007. – 23 с.

4. Таманага Б. Верховенство права: історія, політика, теорія / А. Іщенко. – К.: Видавничий дім “КМ академія”, 2007. – 208 с.

5. Фулей Т. Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права: деякі теоретичні аспекти // Право України. – 2003. – № 7.

6. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с. – Бібліогр.: с. 312.

7. Загальна теорія держави і права: Підруч. для студ. юр. вищ. навч. закл. / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; За ред. д–ра юр. наук, проф., акад. АПрН України М.В. Цвіка, д–ра юр. наук, проф., акад. АПрН України О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.

8. Зайчук О.В., Заєць А.П., Журавський В.С., Копиленко О.Л., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс: Підруч. / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко – Вид. 2–е, перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 688c.

9. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Основні поняття та категорії права: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Істина, 2001. – 144 с. – Бібліогр.: с. 131–132.

10. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. – Вид. 10–е, доп. – Львів: Край. 2008. – 224 с.

Семінарське заняття 2 – 1 година

1. Поняття, функції та види правотворчості.

2. Реалізація норм права: поняття та способи.

3. Правові відносини.

4. Основи правової поведінки та юридичної відповідальності.

Теми реферативних повідомлень

1. Відомча правотворчість.

2. Особливості юридичної особи як суб’єкта правовідносин.

3. Підстави звільнення від юридичної відповідальності.

4. Особливості конституційно–правової відповідальності в Україні.

Методичні рекомендації

До першого питання. Показати співвідношення правоутворення та правотворчості. Розкрити, що правотворчість може розглядатися в широкому та вузькому розумінні, перерахувати основні принципи правотворчості та її види. Для цього необхідно звернути увагу на поняття: державна правотворчість, санкціонована правотворчість, народна правотворчість.

Основними функціями правотворчості є: первинного регулювання суспільних відносин, відновлення правового матеріалу та ліквідації прогалин у праві. Розкрийте їх зміст.

Правотворча діяльність здійснюється за стадіями. Науковці пропонують різні класифікації. Наведіть найбільш повну, з вашої точки зору, та охарактеризуйте їх. Поясність чим відрізняється правотворчий процес від законотворчого.

До другого питання. Дайте визначення реалізації норм права та розкрийте її основні способи (дотримання, виконання, використання та застосування).

Покажіть відмінності застосування права, як однієї з форм державної діяльності, від інших. Так, наприклад, виконання, використання та дотримання відрізняються від застосування рядом характерних ознак за метою, характером діяльності та ін. Застосування права складний процес, який має свій початок та закінчення, тому він складається з декількох логічно між собою пов'язаних стадій, у кожній з яких вирішуються конкретні організаційні та дослідницькі задачі по реалізації права. Найбільш розповсюдженою є точка зору про три основні стадії застосування норм права. Кожну з цих стадій необхідно охарактеризувати з наведенням практичного прикладу.

Особливу увагу зверніть на останню стадію правозастосування – винесення правозастосовчого акту, який є офіційною формою вираження правозастосовчої діяльності. Перерахуйте основні ознаки, що його характеризують. Наведіть чотири вимоги правильного правозастосування та охарактеризуйте їх: законність, обґрунтованість, доцільність та справедливість.

До третього питання. Виходячи з того, що правові відносини є специфічними суспільними відносинами, учасники яких виступають як носії прав і обов’язків (встановлених нормами права), необхідно розкрити ознаки правовідносин та їх види, навести приклади, відмітити їх значення.

Розглядаючи склад правовідносин, який включає зміст правовідносин, суб’єкти та об’єкти права, зверніть увагу на поняття юридичного та матеріального змісту правовідносин (суб’єктивним правам та юридичним обов’язкам).

Для висвітлення поняття та видів юридичних фактів необхідно виходити з того, що сам юридичний факт є конкретною життєвою обставиною, з яким правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Види юридичних фактів за своєю класифікацією поділяються за певними характерними ознаками (за вольовим критерієм, в залежності від правових наслідків, за характером дії і т.д.).

До четвертого питання. Правова поведінка є соціально–значущою, передбаченою нормами права, контролюємою свідомістю і волею індивідуальних чи колективних суб’єктів. Правовій поведінці притаманні певні характерні ознаки та склад, в яких відображається її об’єктивний та суб’єктивний зміст (соціальне значення, регламентованість правам, здатність потягти юридичні наслідки та ін.). Види правової поведінки (правомірна і протиправна) характеризуються, як відповідність або протирічність діючим правовим нормам.

Правомірна поведінка розглядається як суспільно необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів особи та суспільства. Така поведінка полягає в здійсненні норм права та її безумовній підтримці державою у гарантуванні та охороні. Склад правомірної поведінки являється її фактичною моделлю, а її види класифікуються за певними ознаками (як складові юридичних фактів, як форма реалізації норм права, як зміст правовідносин і т.д.).

Протиправна поведінка є протилежністю правомірної, такою поведінкою, яка по суті протирічить діючим правовим нормам і виступає як антипод правомірної поведінки. Протиправна поведінка поділяється на правове відхилення, зловживання правом та правопорушення. Важливе місце при вивченні протиправної поведінки займає питання складу правопорушення. Фактично склад правопорушення відтворює її картину, як сукупність закріплених нормами права об’єктивних і суб’єктивних ознак. При розгляді видів правопорушення необхідно звернути увагу на критерії, за якими злочин відрізняється від проступку та їх класифікації.

Література: [1-9]