Розділ 2. Математичні методи в психології

31. Поняття шкали. Якісні й кількісні шкали.

32. Шкали найменувань.

33. Порядкова шкала.

34. Шкала інтервалів.

35. Стандартні рівноінтервальні шкали.

36. Шкали відношень.

37. Геометричні й гармонійні середні.

38. Квантилі: квартилі, квінтилі, децилі, центилі (перцентилі, процентилі). Півміжквартильний розмах.

39. Коефіцієнти Юла, Пірсона, Чупрова, спряженості, КраМета

40. Коефіцієнти рангової кореляції Кенделла і Спірмена.

41. Коефіцієнт множинної кореляції.

42. Коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.

43. Критерії відмінностей.

44. Критерій Розенбаума.

45. Критерій Манна–Уітні.

46. Критерій Крускала–Уолліса.

47. Критерій тенденцій Джонкіра.

48. Критерії змін.

49. Критерій знаків.

50. Критерій Вілкоксона.

51. Критерій Фрідмана.

52. Критерій тенденцій Пейджа.

53. Узгодження розподілів.

54. Критерій Пірсона.

55. Критерій Колмогорова–Смирнова.

56. Багатофункціональні статистичні критерії

57. Кутове перетворення Фішера.

58. Біноміальний критерій.

59. Рангова кореляція

60. Критерій перевірки значущості коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.

61. Критерій перевірки значущості коефіцієнта рангової кореляції Кенделла.

62. Критерій перевірки значущості коефіцієнта множинної рангової кореляції.

63. Поріг, абсолютний поріг, різницевий поріг.

64. Метод мінімальних змін.

65. Метод середньої похибки.

66. Метод констант. Психометрична функція.

67. Визначення абсолютного порогу в методі констант: лінійна інтерполяція, нормальна інтерполяція

68. Методи виявлення сигналів

69. Метод “так–ні”. Графічне подання моделі виявлення сигналу. Знаходження значення критерію.

70. Крива РХ.Міра чутливості спостерігача до сигналу. Відношення правдоподібності.

71. Метод оцінки впевненості. Одержання координат точок РХ.

72. Бальні оцінки.

73. Графічні шкали: неперервна, паралельні.

74. Числове шкалювання.

75. Проблеми побудови шкал бальних оцінок.

76. Метод попарних порівнянь. Розв’язування V варіанту закону Терстоуна для повної і неповної матриць. величини з заданим і вільним модулем.

77. Факторний аналіз: основні етапи. Перевірочний аналіз.

78. Кластерний аналіз. Зважена евклідова відстань. Алгоритми кластерного аналізу

79. Дискримінантний аналіз. Дискримінантні змінні, дискримінантні функції.

80. Дисперсійний аналіз: однофакторний, двофакторний.

81. Довірчий інтервал для математичного сподівання нормального розподілу при відомому середньому квадратичному відхиленні.

82. Довірчий інтервал для математичного сподівання нормального розподілу при невідомому середньому квадратичному відхиленні.

83. Довірчий інтервал для середнього квадратичного відхилення нормального розподілу за вибірковими даними.

84. Довірчі інтервали для параметрів довільних розподілів.

85. Розрахунок обсягу вибірки.

Вікова психологія

Навчальна дисципліна “Вікова психологія” є однією з базових дисциплін психолого–педагогічної підготовки студентів, які навчаються за спеціальністю “Психологія”. Предметом вивчення дисципліни є виникнення та розвиток психічних явищ на різних стадіях онтогенезу, психологічні особливості різних вікових груп.

Мета навчальної дисципліни – розкрити зміст та закономірності психічного розвитку людини на різних вікових етапах її життя.

У результаті вивчення дисципліни “Вікова психологія” студенти повинні:

знати:

• теоретичні підходи до онтогенезу та основні закономірності вікових змін психіки людини;

• особливості анатомо–фізіологічного, психічного та особистісного розвитку людини на різних вікових етапах її життя;

• центральні психологічні новоутворення кожного вікового періоду;

• сутність вікових криз особистості та шляхи їхнього подолання;

• психологічні особливості та специфіку діагностичної роботи з особами різного віку.

уміти:

• розрізняти вікові та індивідуальні особливості психіки;

• надавати практичні рекомендації щодо подолання вікових криз особистості з урахуванням вікових відмінностей психіки;

• добирати психологічні методи та методики дослідження, враховуючи вік досліджуваного.