5) Завершення (високий статус, визнання професіоналізму та ком­петентності, вшанування заслуг, відчуття необхідності передати свої знання та досвід іншим).

КАР'ЄРНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ — систе­ма державної служби, парадиг­мою якої є перебування держав­них службовців на державній службі протягом усієї професійної кар'єри, на якій вони здійснюють поступове просування службови­ми сходинами в бік підвищення, збільшуючи відповідно сферу від­повідальності. Підставою для вступу на держслужбу є диплом вищого навчального закладу і/або відповідні іспити. На початку кар'єри встановлюється випробу­вальний термін або навчання. В основі просування по службі лежить встановлена законодав­ством система рангів. К.м.д.с. обмежує можливості вступу на держслужбу в середині кар'єри і характеризується чітко вираже­ним кар'єрним ростом. Найбільш чіткі ознаки К.м.д.с. простежу­ються у Франції, Чехії, Японії, Кореї, Іспанії.

КАР'ЄРНІ СЛУЖБОВЦІ —

службовці, які обіймають посади на основі конкурсного відбору.

КАТЕГОРІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ — основні, най­більш істотні та фундаментальні

поняття, що відображають най­більш суттєві, закономірні управ­лінські зв'язки та відносини, які є основою будівництва нової галузі науки державного управ­ління, визначають рівень управ­лінської думки, будучи логічни­ми складовими пізнання системи державного управління в істо­ричному аспекті. Умовно всі К.д.у. можна систематизувати так: 1) загальні категорії, що роз­кривають процес державного управління: завдання державно­го управління (див. Завдання державного управління), функції державного управління (див. Функції державного управління), повноваження органу виконавчої влади (див. Повноваження орга­ну виконавчої влади), суб'єкти та об'єкти державного управлін­ня (див. Суб'єкт управління, Об'єкт управління), управлінські (державно-управлінські) відно­сини (див. Державно-управлінсь­кі відносини), прямі та зворотні управлінські зв'язки (див. Пря­мий управлінський зв'язок, Зво­ротний управлінський зв'язок), управлінські (державно-управ­лінські) рішення (див. Управ­лінське рішення), відповідаль­ність у сфері державного управ­ління (див. Відповідальність у державному управлінні), прохо­дження державної служби (див. Проходження державної служ­би); 2) категорії систематизуючо­го характеру: виконавча влада

(див. Виконавча влада), апарат державного управління (система органів виконавчої влади) (див. Апарат державного управління), орган виконавчої влади (див. Орган виконавчої влади), струк­турний підрозділ, організаційна структура (див. Організаційна структура), державна служба (див. Державна служба), службо­ва кар'єра (див. Службова кар'є­ра), державна посада (див. Дер­жавна посада), політичний діяч (див. Політичний діяч (політик), посадова особа (див. Посадова особа), службова особа (див. Служ­бові особи), державний службо­вець (див. Державний службо­вець), правові акти управління (див. Правові акти управління); 3) категорії, що розкривають спе­цифіку управлінської діяльності: механізми державного управлін­ня (див. Механізми державного управління), управлінські техно­логії (див. Управлінська техноло­гія), методи державного управлін­ня (див. Методи державного упра­вління), форми управлінської діяльності (див. Форма упра­влінської діяльності), принципи державного управління (див. Принципи державного управлін­ня), принципи державної служби (див. Принципи державної служ­би), культура управління (див. Культура управління), етика дер­жавного службовця (див. Етика державного службовця).

КАТЕГОРІЯ ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ —

класифікаційний підхід визна­чення місця посади в управлін­ській ієрархії, згідно з яким посади систематизуються відпо­відно до організаційно-правового рівня органу, який приймає на роботу держслужбовця, обсягу і характеру компетенції на кон­кретній посаді, ролі і місця поса­ди в структурі державного орга­ну. Закон України "Про держав­ну службу" встановив сім катего­рій посад державних службовців, згідно з якими державним служ­бовцям присвоюються відповідні ранги (див. Ранг посади). Відне­сення існуючих в Україні посад державних службовців, а також віднесення до відповідної катего­рії нових посад державних служ­бовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погоджен­ням з відповідним державним органом.

КЕЙСІАНСЬКА МОДЕЛЬ —

активістський підхід, сформова­ний у працях Джона Кейнса, полягає у розширенні ролі урядів за межі суто економічної політи­ки у соціальну сферу. К.м. дер­жавного втручання в економіку виникла з необхідності реагуван­ня уряду на умови "великої депресії" 30-х років, коли тради­ційний підхід у стилі "laissez-fai­re" (невтручання) виявився непридатним для виходу із гли-

бин всесвітньої економічної кризи. Кейнсіанські ідеї того часу стали єдиною життєздатною альтернативою для капіталістич­ної системи і панували аж до 80-х років. К.м. обґрунтовує політику регулювання через процентну ставку, яка змінюється завдяки зростанню (скороченню) пропо­зиції грошей. Збільшення пропо­зиції називається політикою "дешевих" грошей, скорочення пропозиції — політикою "доро­гих" грошей.

КЕРІВНИК ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ — посадо­ва особа, яка, виходячи з харак­теру та змісту повноважень, очо­лює цей орган, розпоряджається його ресурсами, приймає рішен­ня про їх використання і несе персональну відповідальність за його роботу.

КЕРІВНИЦТВО — 1) керівний склад органу влади, до якого вхо­дять керівник органу та його заступники; 2) інструктивний документ, який містить правила виконання чогось, настанови і норми поведінки в певній сфері роботи.