- •Адміністративне право
- •Адміністративний акт
- •Адміністративні суди
- •Адміністративно-територіальна одиниця
- •Апарат обласної державної адміністрації
- •Бюджетна система
- •Відповідальність державного службовця
- •Відповідальність у державному управлінні
- •Голова місцевої державної адміністрації
- •Горизонтальні зв'язки
- •Громадський контроль
- •Деліктологія державних службовців
- •Державне регулювання
- •Державний друкований засіб масової інформації
- •1) Одна з форм здійснення державної влади, забезпечення додержання законів та інших нормативних актів, що видаються органами держави; 2) система державних органів перевірки.
- •Державно-управлінські відносини
- •Дипломатична служба
- •Документообіг
- •Електронний документ
- •Ефективність державного управління
- •Законодавча ініціатива
- •Збереження документів
- •Зв'язки з громадськістю
- •Змішані (різнорідні) нормативно-правові акти
- •Індивідуальні нормативно-правові акти
- •Інформаційні послуги
- •5) Завершення (високий статус, визнання професіоналізму та компетентності, вшанування заслуг, відчуття необхідності передати свої знання та досвід іншим).
- •Київська міська державна адміністрація
- •Колегія місцевої державної адміністрації
- •Колегія центрального органу виконавчої влади
- •Конкурентна політика
- •Контроль у державному
- •Концепція бюрократії
- •Логічні наукові методи
- •Методологія державного управління
- •Механізми державного управління
- •Модель врума-їтона-яго
- •Монетаристська модель
- •Науковий метод державного управління
- •Нормативно-правовий
- •Організаційна форма управлінської діяльності
- •Організаційно-технічні вимоги до актів
- •Перевищення влади
- •Переміщення по службі
- •Повноваження державного службовця
- •Поділ державної влади
- •Політичне управління
- •Попередній (превентивний) контроль
- •Правове регулювання
- •Правовий статус органу виконавчої влади
- •Предмет науки державного управління
- •Прем'єр-міністр україни
- •Прийняття управлінського рішення
- •Професійний розвиток
- •Професіоналізм управлінської діяльності
- •Регіональна політика
- •Резолюція недовіри
- •Розпорядчий документ
- •Розпорядчо-юридичні
- •Система документації
- •Ситуаційне управління
- •Соціальне управління
- •Спільні акти управління
- •Стиль управління
- •Стратегічне управління
- •Структура організації
- •Структурний підрозділ
- •Управлінська еліта
- •Управлінська послуга
- •Управлінське рішення
- •Управлінські відносини
- •Управлінські патології
- •Урядова правотворчість
- •Урядовий орган державного управління
- •Функціональний тип організаційної структури
Функціональний тип організаційної структури
— форма управлінської структури, що базується на розподілі функцій державного управління між структурними підрозділами (керівниками), з підпорядкуванням їм усіх нижчих за рангом підрозділів. Ф.т.о.с. передбачає підпорядкування одного працівника (підрозділу) кільком вищим керівникам, які здійснюють свої функції. Внутрішня структура підрозділів, як правило, будується за лінійним принципом. Диференціація функцій управління є основою переходу до функціональної структури управління. Функціональна структура була розроблена У.Тейлором на початку XX ст. і сьогодні є характерною для найвищих рівнів державного управління.
ФУНКЦІЯ ВИКОНАННЯ ЗАКОНІВ — організація виконання актів законодавчої влади та інших нормативних актів, яка становить сутність усієї діяльності органів виконавчої влади. У багатьох конституціях Ф.в.з.
визначається як основна мета урядової діяльності (п. 1 ст. 116 Конституції України, ст. 52 Конституції Польщі, ст. 35 Конституції Угорщини).
ФУНКЦІЯ КОНТРОЛЮ —
спрямування процесу управління на встановлення ідеальної моделі коригування поведінки підконтрольного об'єкта. Головною метою Ф.к. є блокування відхилень діяльності суб'єкта управління від заданої управлінської програми, а при виявленні аномалій — приведення управлінської системи в стійкий стан за допомогою всіх наявних регуляторів. Основа Ф.к. — це система цінностей у сферах моралі, права, релігії, естетики, які віддзеркалюють інтереси певної соціальної спільноти. За ознакою об'єктів контрольної діяльності контроль буває зовнішнім (див. Зовнішній контроль) і внутрішнім (адміністративним) (див. Внутрішній контроль). За часовими параметрами контроль буває: попередній (див. Попередній (превентивний) контроль), поточний (див. Поточний контроль) і кінцевий (див. Кінцевий (підсумковий) контроль).
X
ХАРТІЯ (від грец. chartes — аркуш папірусу) — грамота, назва ряду документів, зокрема міжнародно-правових, що мають важливе суспільно-політичне значення, і містять визначені стандарти,
обов'язкові для її підписантів (напр., Європейська Хартія про місцеве самоврядування, Хартія про особливе партнерство між Україною та організацією Північно-атлантичного Договору).
ц
ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ (від лат. centralis — серединний) — форма організації державного управління, за якої більшість владних повноважень зосереджена в єдиному центрі, а управлінська система являє собою вертикальну структуру, побудовану на засадах субординації (див. Субординація).
ЦЕНТРАЛІЗМ — принцип організаційної побудови системи державного управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів виконавчої влади центральним, при цьому вся система управляється з одного центру.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЗАСВІДЧУВАЛЬНИЙ ОРГАН —
центральний орган виконавчої влади, який забезпечує у межах своїх повноважень створення умов для функціонування засвід-чувальних центрів органів державної влади та центрів сертифікації ключів. В Україні функції Ц.з.о. покладено на Міністерство транспорту та зв'язку.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ —
орган виконавчої влади, що здійснює міжгалузеву координацію та контроль, діяльність якого спрямовується Кабінетом Міністрів України, якому він підпорядкований. Сьогодні в Україні функціонують такі Ц.о.в.в.с.с: Адміністрація Державної прикордонної служби, Антимонопольний комітет України, Вища атестаційна комісія України, Головне управління державної служби України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Державна служба експортного контролю України, Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення, Державна судова адміністрація України, Державний департамент України з питань виконання покарань, Державний комітет статистики, Державний комітет Украї-
ни з питань регуляторної політики та підприємництва, Державний комітет фінансового моніторингу, Національна комісія регулювання електроенергетики України, Національне космічне агентство України, Пенсійний фонд України, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Фонд державного майна України. Порядок створення, реорганізації, ліквідації, призначення на посаду та звільнення з посади керівників і їх заступників, функціонального призначення, прав та обов'язків, взаємовідносин з іншими державними органами, відповідальності, підконтрольності та підзвітності, скасування чи зупинення актів цієї групи органів є однаковим з державними комітетами (див. Державний комітет). Хоча в цій групі центральних органів виконавчої влади є два органи, у яких порядок призначення та звільнення з посад їхніх керівників мають свої особливості, визначені у п. 14 ст. 106 Конституції України. Йдеться про голів Антимонопольного комітету та Фонду державного майна, призначення та звільнення з посад яких відбувається за згодою Верховної Ради України.
ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ — група підвідомчих Кабінету Міністрів України органів виконавчої влади, які здійснюють оператив-
не і повсякденне державне управління в окремих галузях (секторах) народного господарства, щодо яких ключові установчі та кадрові питання вирішуються Президентом України відповідно до його конституційно визначених повноважень. Ц.о.в.в. характеризуються тим, що: а) система Ц.о.в.в. встановлюється указами Президента; б) глава держави призначає на посади та припиняє повноваження керівників Ц.о.в.в.; в) у системі Ц.о.в.в. лише керівники міністерств є членами Кабінету Міністрів і мають статус політичних діячів. Ц.о.в.в. в Україні являють собою певну систему, що складається з трьох груп: 1) міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів (див. Міністерства України); 2) державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України (див. Державний комітет); 3) центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (див. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом). Кількість та перелік Ц.о.в.в. України законодавчо не закріплені, що характерно для більшості демократичних країн, адже об'єктивно існуючі завдання держави, що визначають її функції, вирішальним чином впливають на організаційну
структуру Ц.о.в.в., яка, відповідно до функціональних трансформацій, є змінною. Саме тому в Україні їх кількість, перелік, завдання та функції встановлюються указами глави держави.
Сьогодні система Ц.о.в.в. України налічує 17 міністерств, 23 державні комітети та 17 Ц.о.в.в. зі спеціальним статусом. Організаційна структура Ц.о.в.в. є універсальною і складається з керівництва, функціональних підрозділів та забезпечувальних структурних підрозділів. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Ц.о.в.в., та для колективного і вільного обговорення найважливіших напрямів діяльності в цих органах утворюється дорадчий орган — колегія (див. Колегія центрального органу виконавчої влади). З метою забезпечення координації діяльності міністерств, інших Ц.о.в.в. утворюються постійно діючі консульта-тивно-дорадчі органи (напр., Рада з питань реклами). Такі органи утворюються Кабінетом Міністрів України.
ЦИВІЛЬНА СЛУЖБА —
служба в органах виконавчої влади, їх апараті, яку проходять державні службовці, що не мають спеціальних звань і здійснюють звичайну управлінську (адміністративну) діяльність. До Ц.с. також відноситься служба в:
Секретаріаті Президента України; Раді національної безпеки і оборони України; Апараті Верховної Ради; Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Апараті Рахункової палати України; Центральній виборчій комісії; Національній раді з питань телебачення і радіомовлення України; Вищій раді юстиції України; апараті органів прокуратури; апараті судових органів. Зазначений вид державної служби є предметом регулювання Закону України "Про державну службу". Ц.с. є двох моделей: а) кар'єрна (див. Кар'єрна модель державної служби); б) посадова (див. Посадова модель державної служби).
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — вид
юридичної відповідальності у державному управлінні, яка полягає у передбачених законодавством засобах примусового впливу на порушника цивільних прав і обов'язків шляхом застосування до нього цивільно-правових санкцій, які тягнуть за собою невигідні майнові наслідки, що проявляються в позбавленні його певних прав або покладенні на нього додаткових обов'язків. Відповідальність за шкоду, завдану діями посадової особи в галузі виконавчо-розпорядчої діяльності, полягає в обов'язковому від-
шкодуванні збитків, спричинених неправильними службовими діями (бездіяльністю) посадових осіб у сфері державного управління, органом державної влади від імені, за дорученням якого посадова особа вчиняє службові дії в межах наданої компетенції. Цей обов'язок відповідальності органу державної влади за дії свого представника випливає з того, що посадова особа, державний службовець наділені часткою компетенції даного органу (владне повноваження), тому останній має здійснювати контрольну функцію за діями своїх працівників та забезпечувати їх матеріальне стимулювання.
ЦИРКУЛЯР — (від лат. circula-ris — круговий) — відомчий нормативно-правовий акт, що містить певні приписи підвідомчим органам, установам, організаціям або підлеглим службовцям.
ЦІЛІ ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ — основна парадигмаль-на засада функціонування органу виконавчої влади, що визначається завданнями (створення правових, організаційних та інших необхідних складових розвитку відповідного сектора чи функціональної сфери державного управління), які виникають з потреб об'єкта управління. Ц.о.в.в. класифікуються як стратегічні, тактичні та оперативні. Основою перших є конституційні та законодавчі положення. Характерною ознакою тактичних цілей є конкретизація і деталізація стратегічних цілей в часі (коли виконувати) та просторі (хто і що виконує). Оперативні цілі визначають зміст і характер повсякденної діяльності структурних підрозділів органу виконавчої влади та його службовців. Ц.о.в.в. поділяються на довгострокові та короткострокові.
ш
ШКАЛА ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ — методика оцінки результатів службової діяльності персоналу, що базується на двох підходах: а) порівняння з іншими працівниками: методика звичайної ієрархії (виробляється ієрархія працівників від найкращого до найгіршого виконавця згідно з вибраним критерієм оцінки); методика розподілу за групами (керівник упроваджує працівника в певну групу залежно від результатів його діяльності. Кількість якісних груп може коливатися від трьох до шести); б) порівняння зі встановленими стандартами: шкала оцінки показників (Graphic Rating Methods); шкала спостереження поведінки (Behavioral Observation Scales); управління згідно з цілями (Management By Objectives).
ШКОЛА ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН — підхід до управління й мотивації, що наголошує
на соціальних факторах результативності групової діяльності: стабільність становища, престиж, належність до групи та участь у її справах працівників, які зумовлені складною внутрішньою структурою робочого колективу (система неформальних зв'язків). Ш.л.в., засновниками якої вважають двох учених — Мері Паркер Фоллет (1868-1933) та Елтона Мейо (1880-1949), базувалася на розумінні того, що навіть чітко відпрацьовані виробничі операції та висока оплата праці не завжди приводять до адекватного зростання продуктивності праці без відповідного задоволення соціальних потреб. Науково-практична цінність даного підходу полягає в тому, що мотивація виходить за межі суто економічного стимулювання праці, базуючись на соціально-психологічних чинниках групової взаємодії.
ЧАСТКОВА ПІДПОРЯДКОВАНІСТЬ (підлеглість) — вид організаційних відносин, за яких суб'єкт державного управління володіє лише окремими важелями керуючого впливу щодо об'єкта державного управління.
ЧИНОВНИК — особа, яка перебуває в державно-службових відносинах на засадах присяги з
юридичною особою публічного управління і здійснює за дорученням останньої управлінські функції відповідно до наданої компетенції.
ЧИНОВНИЦЬКИЙ УРЯД —
одна з назв урядів, створених на непартійній основі (див. Безпартійний уряд).
щ
ЩОРІЧНА ОЦІНКА — процедура проведення у період між атестаціями оцінювання виконання державними службовцями
покладених на них обов'язків і завдань з метою здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців шляхом перевір-
ки якості їхньої діяльності відповідно до посадових інструкцій, особистих планів роботи. Щ.о. — один із важливих компонентів управління персоналом, що сприяє поліпшенню добору і розстановки кадрів, розвитку ініціативи і творчої активності держ-службовців, визначенню їх потенціалу, потреб у підвищенні
кваліфікації та особистому розвитку; плануванню кар'єри, вдосконаленню процесу планування та організації діяльності як державного службовця, так і державного органу в цілому, виявленню організаційних проблем та оперативному реагуванню на них, аналізу посадових інструкцій. Щ.о. проводиться безпосередньо керівниками (керівниками структурних підрозділів) у січні — лютому місяці за підсумками минулого року. Порядок проведення Щ.о. в окремому державному органі визначається керівником відповідного органу з урахуванням загального порядку та особливостей кожного державного органу і затверджується наказом або іншим розпорядчим документом. Щ.о. проводиться відповідно до критеріїв та показників якості роботи державних службовців, які поділяються на загальні (див. Загальні критерії та показники якості роботи дер-
жавного службовця) та спеціальні (див. Спеціальні критерії якості роботи державного службовця). Зазначені критерії та показники пов'язуються з конкретною діяльністю та очікуваними результатами. Процедура проведення Щ.о. складається з таких етапів: а) підготовчий період; б) оцінювання; в) співбесіда та підписання результатів обговорення; г) затвердження керівником вищого рівня результатів оцінювання; ґ) заключний етап. Результати Щ.о. враховуються при атестації державних службовців, розгляді питань просування по службі, присвоєнні чергового рангу, встановленні передбачених законодавством грошової винагороди, надбавок, премій або змін їх розміру, при вирішенні питання щодо продовження терміну перебування на державній службі, формуванні кадрового резерву та інших питань проходження державної служби.
Адміністративна відповідальність), цивільно-правова (див. Цивільно-правова відповідальність), кримінальна (див. Кримінальна відповідальність). Ст. 38 Закону "Про державну службу" встановлює, що особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.
До державних службовців застосовуються такі види Ю.в.: матеріальна (статті 130, 133 Кодексу законів про працю України); дисциплінарна (ст. 14 Закону України "Про державну службу"); адміністративна і кримінальна (ст. 16 Закону "Про державну службу", закон "Про боротьбу з корупцією"), а також про звільнення з державної служби за порушення Присяги державного службовця (п. 6 ст. ЗО Закону "Про державну службу").
ЮРИДИЧНА СЛУЖБА —
структурний підрозділ органу державної влади, основним завданням якого є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів органами державної влади, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і
функціональних обов'язків.
Основним завданням Ю.с. є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів органами виконавчої влади, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.
Ю.с. здійснює такі функції: 1) організовує і бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, захисті законних інтересів органу виконавчої влади; 2) забезпечує правильне застосування законодавства в органі влади, інформує керівника про необхідність вжиття заходів щодо скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства; 3) разом з відповідними структурними
підрозділами узагальнює практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд керівництва для вирішення питання стосовно необхідності підготовки проекту акта законодавства та внесення його в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти; 4) перевіряє відповідність законодавству проектів нормативно-правових актів, які подаються на підпис
ю
ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (юридичний — від лат. juridicus — судовий) — вид соціальної відповідальності у державному управлінні, що полягає у відповідальності за протиправні винні діяння органів влади або інших суб'єктів управління, вчинення правопорушень і за порушення конкретних норм правових актів, здій-
снюється в певних процесуальних формах уповноваженими органами (посадовими особами) державної влади. Ю.в. забезпечується державним та локальним примусом за невиконання вимог, передбачених нормами права. У державному управлінні існують такі види Ю.в.: дисциплінарна (див. Дисциплінарна відповідальність), адміністративна (див.
228
керівництва, візує їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів; 5) вносить пропозиції щодо подання нормативного акта до Міністерства юстиції України для державної реєстрації, якщо цей акт зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян або має міжвідомчий характер; 6) сприяє правильному застосуванню законодавства про працю, запобіганню безгосподарності, непродуктивним витратам, бере участь у проведенні аналізу причин їх виникнення і у підготовці документів про відшкодування збитків; 7) аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних і контролюючих органів, результати претензійної роботи, дані статистичної звітності, що характеризують стан законності в управлінській діяльності; 8) бере участь у розгляді матеріалів за наслідками перевірок, ревізій, інвентаризацій, дає правові висновки за фактами виявлення правопорушень; 9) здійснює методичне керівництво правовою роботою, бере участь в організації і проведенні семінарів, інших занять з правових питань із службовцями, у підвищенні правових знань керівників і спеціалістів. З метою підвищення рівня правового забезпечення діяльності органів державної влади та інших державних органів, поліпшення якості підготовки проектів нормативно-право-
вих актів, стимулювання залучення до зазначеної діяльності висококваліфікованих фахівців Указом Президента України від 11 грудня 2001 р. "Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів" підвищено статус і роль Ю.с. та соціально-матеріальне забезпечення працівників цих структурних підрозділів. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. "Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади" центральні органи виконавчої влади зобов'язано забезпечити належний рівень правової роботи у відповідних сферах державного управління, у тому числі методичного керівництва правовою роботою на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління, вжити заходів до впровадження ефективних форм і методів діяльності Ю.с. та до реалізації рекомендацій органів юстиції. У тих центральних органах виконавчої влади, де відсутні Ю.с, забезпечити виконання вимог законодавства щодо їх утворення.
ЮРИДИЧНА ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ — допоміжна функція державного управління, яка полягає у забезпеченні відповідності управлінських рішень, розпорядчих документів органів
виконавчої влади чинному законодавству, правовим нормам. Юридична служба чи службовці, які виконують Ю.ф.у., не беруть безпосередньої участі в прийнятті рішень, а надають рішенню форми, що відповідає законодавству та чинним адміністративним нормам. Якщо рішення приймається у формі якогось документа, то йдеться про підготовку проекту цього документа. Тому функції юридичних служб слід вважати надзвичайно важливими — здійснюючи консультативну роль, вони можуть запропонувати ті чи інші зміни, які суттєво впливатимуть на управлінське рішення. Правові служби можуть також запропонувати зміни певних норм закону з метою встановлення їх відповідності управлінським рішенням. Безперечно, що і в першому, і в другому випадках роль юридичних служб залишається суто дорадчою: остаточне рішення за будь-яких обставин належить не юристові — прийняття рішення здійснює керівник відповідного рівня компетенції, який може врахувати поради юриста, а може їх проігнорувати. Для уникнення таких ситуацій найкраще залучати юридичні служби на початковій стадії роботи над управлінським рішенням.
ЮРИДИЧНИЙ АКТ — документ, що видається державним органом і містить загальнонорма-
тивні чи індивідуальні приписи. Ю.а. є волевиявленням, вираженням волі. Реалізована в Ю.а. воля спрямована на правові наслідки
— вона розрахована на юридичний ефект. Коли йдеться про юридичний ефект правових актів органів виконавчої влади взагалі й актів управління зокрема, мається на увазі вплив на відповідні відносини у вигляді встановлення (змін, відмін) правових норм чи у вигляді встановлення (змін, припинення) конкретних правовідносин. Ю.а. є закони, укази глави держави, постанови уряду, міжнародно-правові документи тощо. Під визначення Ю.а. підпадають також документи, які є способом волевиявлення, вираження волі, складені у передбаченому законом порядку і породжують певні правові наслідки.
ЮРИСДИКЦІЯ (лат. jurisdic-tio — ведення судочинства, судовий розгляд громадських справ, від jus (juris) право + dictio
— говорю, проголошую) — коло питань, що належить до відання органу державної влади.
Алфавітний покажчик статей
А
Автономія 6
Адаптивна (органічна) структура 6
Адміністративна відповідальність 7
Адміністративна посада 8
Адміністративна послуга 9
Адміністративна процедура 9
Адміністративна реформа 10
Адміністративна юстиція 11
Адміністративне право 11
Адміністративний акт 12
Адміністративний контроль 12
Адміністративний менеджмент 12
Адміністративний орган 12
Адміністративні методи управління 12
Адміністративні суди 13
Адміністративно-командні методи управління 13
Адміністративно-територіальна одиниця 13
Адміністративно-територіальний устрій 14
Адміністратор 14
Адміністрація 14
Адміністрація Президента України 15
Адміністрування 16
Акронім Гулика POSDCORB 16
Акти управління 16
Апарат Верховної Ради України 17
Апарат державного управління 17
Апарат парламенту 18
Апарат обласної державної адміністрації 18
Апарат Ради національної безпеки і оборони України 19
Апеляційна палата 19
Архів, архівний підрозділ, архівний відділ 19
Атестація державних службовців 20
Аудит 20
Б
Безпартійний уряд 20
Біхевіористський науковий підхід 21
Бюджет 21
Бюджет державний Бюджетна децентралізація Бюджетна класифікація Бюджетна система України Бюджетна функція Бюджетне фінансування Бюджетний процес Бюрократ Бюрократизм Бюрократична структура Бюрократія
В
21
22 22 22 22 22 23 23 23 23 24
24 24
25 25 25 26 26 26 26 26 26 27 27 27 28 28 28 29 29 ЗО ЗО ЗО ЗО 31 31 32 32 32
Вертикальні зв'язки
Вивчення громадської думки
Виконавська дисципліна
Виконавці
Виконавча влада
Виконавчий комітет
Вислуга років
Відділ
Відкрита система державної служби
Відмова у довірі
Відомчі нормативні акти
Відповідальність державного службовця
Відповідальність органів виконавчої влади
Відповідальність у державному управлінні
Відставка державного службовця
Відсторонення від виконання повноважень за посадою
Віце-прем'єр-міністри України
Влада
Влада державна
Влада політична
Внутрішнє погодження нормативного акта
Внутрішні зв'язки
Внутрішній контроль
Внутрішньоапаратні функції державної служби
Внутрішня політика
Вотум довіри
Вотум недовіри
Вотум недовіри конструктивний
232
г
Галузеве міністерство 33
Галузеві управлінські відносини 33
Глава держави 33
Голова виконавчої влади 33
Голова місцевої державної адміністрації 34
Голова уряду 34
Головне управління державної служби України 35
Горизонтальні зв'язки 35
Громадська рада при Кабінеті Міністірв України 35 Громадська рада при центральному, місцевому органі
виконавчої влади 36
Громадське обговорення 36
Громадський контроль 37
Громадські ради 37
Грошово-кредитна та фінансова політика 38
Груповий метод прийняття управлінських рішень 38
г-»'-»'*—д
Декларація 39
Деконцентрація 39
Декрет 40
Делеговане законодавство 40
Делеговані повноваження 41
Делегування 41
Деліктологія державних службовців 41
День Уряду України 41
Департамент 42
Депресивні території 42
Дерегуляція послуг 42
Держава 43
Державна кадрова політика 43
Державна посада 43
Державна рада 44
Державна регуляторна політика 44
Державна реєстарація нормативно-правових актів 44
Державна служба 46
Державна цільова програма 47
Державне прогнозування 48
Державне регулювання 48
Державне регулювання регіонального розвитку
Державне управління
Державний апарат
Державний друкований засіб масової інформації
Державний комітет
Державний контроль (нагляд)
Державний механізм
Державний міністр
Державний секретар
Державний секретар Кабінету Міністрів України
Державний секретар міністерства
Державний секретар України
Державний службовець
Державні послуги
Державні соціальні стандарти
Державні фінанси
Державно-владні повноваження
Державно-управлінські відносини
Децентралізація
Дивізіональна структура
Дипломатична служба
Директива
Дискреційні повноваження
Дисциплінарна відповідальність
Діловодство
Добір персоналу
Довіра парламенту
Дозвільні органи
Документ
Документообіг організації
Документування
Допоміжні функції управління
Доручення голови держави
Дотація
Дуалізм виконавчої влади
Е Економічна раціональність Економічне стимулювання Економічні методи управління Економічні функції управління
Експертиза цінності документів 60
Електронний документ 60
Електронний документообіг 60
"Електронний уряд" 60
Електронний цифровий підпис 61
Етатизм 61
Етика державного службовця 61
Етика державного управління 62
Ефективність державного управління 62
Ефективність державної служби 62
Єдиний веб-портал органів виконавчої влади 62
Єдиноначальні органи 63
Єдиноначальність 63
Єдність системи державної служби 63
О
Завдання державного управління 63 Загальні критерії якості роботи державного службовця 64
Загальні наукові методи 64
Загальні підзаконні нормативні акти 64
Загальні правила поведінки державного службовця 64
Загальні принципи використання методів управління 65
Загальні принципи державної служби 65
Загальні принципи управління 65
Загальні функції державної служби 65
Загальні функції управління 66
Загальноорганізаційне регламентування 66
Загальносистемні функції державної служби 66
Законність 67
Законодавча ініціатива 67
Законопроектна діяльність 68
Закрита система державної служби 68
Заохочення 69
Заява 69
Збереження документів 69
Збірник 69
Звернення громадян 69
Зворотний управлінський зв'язок 70
Зв'язки з громадськістю 70
Зловживання владою (службовим становищем) 70
Злочини у сфері службової діяльності
Зміна актів
Змістовні теорії мотивації
Змішані (різнорідні) нормативно-правові акти
Зовнішнє погодження нормативного акта
Зовнішній контроль
Зовнішня політика уряду
Зупинення дії незаконних актів
Ієрархічність
Ієрархічність системи державної служби
Ієрархія
Імідж
Імпічмент
Інвеститура уряду
Індивідуальна політична відповідальність
Індивідуальна посадова інструкція
Індивідуальне службове зростання
Індивідуальний метод прийняття рішень
Індивідуальні нормативно-правові акти
Індикативне планування
Інститут державних секретарів
Інституційний науковий підхід
Інструкція
Інтеграція
Інтернет
Інтерпеляція
Інформаційне забезпечення систем управління
Інформаційні документи
Інформаційні послуги
Інформаційні служби
Історичний науковий підхід
К
Кабінет міністрів Кабінет Міністрів України Кадрова політика Кадрова робота Кадрова служба Кадрове планування Кадровий резерв
Кар'єра 82
Кар'єрна модель державної служби 83
Кар'єрні службовці 83
Категорії державного управління 83
Категорія посад державних службовців 84
Кейнсіанська модель 84
Керівник органу державної влади 85
Керівництво 85
Київська міська державна адміністрація 85
Кібернетика 85
Кінцевий (підсумковий) контроль 86
Класифікації документів 86
Класифікація органів виконавчої влади 86
Класифікація посад державних службовців 87
Клопотання 87
Коаліційний уряд 87
Колегіальні органи виконавчої влади 88
Колегіальність 88
Колегія місцевої державної адміністрації 88
Колегія центрального органу виконавчої влади 89
Колективні акти управління 90
Комітет 90
Комітет експертів з питань державного управління 90
Компетенція 90
Компетенція виконавчої влади 90
Комплексний науковий підхід 91
Конкурентна політика 91
Конкурс 91
Конституційна відповідальність 92
Конституційний контроль 92
Консультант 93 Консультативна рада з питань співробітництва
Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України 93
Консультації з громадськістю 94
Контрасигнатура (контрасигнація) 95
Контроль виконання 95
Контрольна служба 96
Контроль у державному управлінні 96
Конфлікт інтересів 97
Концепція 97
Концепція бюрократії 97
Концепція людських відносин 97 Координаційна рада з питань державної служби
при Президентові України 97
Координація 97
Корпоративне право держави 98
Корупція 98
Кошторис доходів і видатків 98
Кримінальна відповідальність 99
Культура управління 99
Культурологічний науковий підхід 99
Ланка управління 99
Лінійний керівник 100
Лінійний тип організаційної структури 100
Лінійні повноваження 100 Лінійно-функціональний тип організаційної структури 100
Ліцензування 100
Логічні наукові методи 100
м
Магістр державного управління 101 Матеріально-технічна форма управлінської діяльності 101
Матричний тип структури 101
Межа адміністративно-територіальної одиниці 101
Менеджмент 102
Метод аналізу і синтезу 102
Метод державного управління 102
Методи емпіричних досліджень 103
Методика 103
Методи прийняття управлінських рішень 103
Методи соціологічних досліджень 104
Методи управління персоналом 104
Метод індивідуально-правового впливу 104
Методологія державного управління 105
Метод порівняльного аналізу 106
Метод структурного аналізу 106
Механізми держави 106
Механізми державного управління 107
Механізм стримувань і противаг 107
Мистецтво управління 107
238
Міжгалузеві державно-управлінські відносини 107
Міжрегіональні державно-управлінські відносини 107
Міжтериторіальні органи виконавчої влади 107
Міністерства України 108
Міністерство 108
Міністр 109
Міністр без портфеля 110
Міністр Кабінету Міністрів України 110 Міністр України у зв'язках з Верховною Радою України 111
Місія організації 111
Місцева державна адміністрація 111
Місцеві бюджети 112
Місцеві підзаконі нормативні акти 112
Моделі державної служби 112
Модель Врума-їтона-Яго 112
Монетаристська модель 113
Моніторинг виконання актів 114
Моральна відповідальність 114
Моральне стимулювання 114
Морально-етичні методи управління 114
Морально-психологічний клімат 114
Мотивація 115
н
Набуття чинності нормативно-правовим актом 115
Нагляд 116
Наказ 116
Нарада 116
Наука державного управління 116
Науковий метод державного управління 117
Науково-технічна (наукова) рада міністерства 118
Національна шкала кредитних рейтингів 118
Національні інформаційні ресурси 118
Ненормативний акт 119 Ненормативно-правова форма управлінської діяльності 119
Неформальна організація 120
Неформальна структура колективу 120
Неформальний контроль 120
Нова управлінська ідеологія 120
Номенклатура 120
Номенклатура справ 120
Нормативні методи управління 121
Нормативно-правова форма управлінської діяльності 121
Нормативно-правовий акт 121
Нормопроектувальна техніка 122
Нормотворча діяльність 122
Нормотворча ініціатива 122
Нормотворча пропозиція 122
Нормотворча функція 122
Об'єкт кадрової політики 123 Об'єкт науки державного управління Об'єктно-предметне поле досліджень науки
державного управління 123
Об'єкт управління 123
Обласна державна адміністрація 124
Область 124
Обмеження щодо державних службовців 125
Обов'язки 125
Обов'язкова спеціальна перевірка 125
Однопартійний уряд 126
Ознаки державного управління 126
Омбудсмен 126
Орган виконавчої влади 127
Орган державного управління 127
Органи виконавчої влади 128 Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим 128
Органи галузевої компетенції 129
Органи державної влади 129
Органи загальної компетенції 129
Органи спеціальної компетенції 130
Органи функціональної компетенції 130
Організаційна (корпоративна) культура 130
Організаційна наука 130
Організаційна структура 130
Організаційна структура державного управління 130
Організаційна соціалізація 131
Організаційна форма управлінської діяльності 131
Організаційна функція управління 132
Організаційно-технічні вимоги до актів управління 132 Організаційно-функціональна структура державного управління 132
240
Організаційно-функціональні принципи державної служби 132
Організація 132
Організація влади 132
Організація процесу кар'єри 133
Основні функції державної служби 133
Основні функції управління 133
Особистий прийом громадян 133
Офіційне друковане видання 134
Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів 134
Офіційні друковані органи 135
Оцінювання показників діяльності 136
п
Парламентська відповідальність уряду 137
Парламентський контроль 137
Парламентський спосіб утворення уряду 137
Перевищення влади (посадових повноважень) 138
Переконання 138
Переміщення по службі 138
Перший віце-прем'єр-міністр України 138 Перші заступники міністрів у зв'язках з Верховною
Радою України 139
Питання про довіру 140
Підзаконні нормативно-правові акти 140 Підзвітність і підконтрольність органів виконавчої влади 140
Підпорядкованість 141
Планування 141
Планування кар'єри 141
Повна підпорядкованість 141
Повноваження державного службовця 142
Повноваження органу виконавчої влади 142
Податкова політика 142
Подвійне підпорядкування 142
Поділ державної влади 142
Позакар'єрні службовці 143
Позаконкурсний прийом на державну службу 143
Позапарламентський спосіб утворення уряду 144
Політико-адміністративні функції управління 144
Політична відповідальність 144
Політична відповідальність уряду 145
Політична нейтральність державної служби 145
Політичне управління 146
Політичний діяч (політик) 147
Політичні посади 147
Положення 147
Помічник 148
Попередній (превентивний) контроль 148
Порушення службової дисципліни 149
Порядок 149
Посада 149
Посади патронатної служби 150
Посадова інструкція 150
Посадова модель державної служби 150
Посадова особа 151
Посадове регламентування 151
Посадовий проступок 151
Посадові обов'язки 152
Постанова 152
Поточне планування професійного навчання кадрів 152
Поточний контроль 152
Правила 152
Правова експертиза нормативно-правових актів 153
Правова форма акта управління 153
Правове регламентування 153
Правове регулювання 154
Правовий статус державного службовця 154
Правовий статус органу виконавчої влади 154
Правові акти управління 155
Правові методи управління 155
Предмет науки державного управління 156 Представництво Президента України
в Автономній Республіці Крим 156
Представницька бюрократія 157
Президент 157
Президентський контроль 158
Президент України 158
Прем'єр-міністр 159
Прем'єр-міністр України 159
Прес-секретар 161
Прийняття управлінського рішення 161
Примус 161
242
Принципи державного управління 161
Принципи державної служби 162
Припинення дії актів управління 162
Присяга державних службовців 162
Прогнозування 163
Програма 163
Програмно-цільова структура 163
Прокурорський нагляд 164
Промульгація 164
Пропозиція 164
Протокол 164
Професійна етика 165
Професійна компетентність 165
Професійна служба 165
Професійне навчання 165
Професійний розвиток 166
Професійно-кваліфікаційна характеристика 166
Професіоналізм управлінської діяльності 166
Проходження державної служби 166
Процес 167
Процес державного управління 167
Процес прийняття управлінського рішення 167
Процесуальні теорії мотивації 167
Пряме підпорядкування 167
Прямий управлінський зв'язок 168
Психологічна концепція 168
Психологічні методи управління 168
Психолого-акмеологічна служба 168
Публічна адміністрація 168
Публічна служба 169
Публічне громадське обговорення 169
Публічні послуги 170
Публічні функції 170
Публічність 170
Р
Рада міністрів Автономної Республіки Крим 170
Радник 172
Район 172
Районна державна адміністрація 172
Ранги державних службовців 173
Ранг особи 174
Ранг посади 174
Рахункова палата 174
Ревізія 175
Регіон 175
Регіональна політика 175
Регіональне управління 176
Регламент 176
Регламентарна влада 177
Регламентаційні методи управління 177
Регуляторний акт 178
Реєстр корпоративних прав держави 178
Резолюція 178
Резолюція недовіри (осуду) 178
Реорганізація органу виконавчої влади 179
Реординаційні відносини 179
Реординація 179
Рівень управління 179
Рівність доступу до державної служби 179
Рішення 180
Розвиток кар'єри 180
Розпорядження 180
Розпорядчий документ 181
Розпорядчі методи управління 181
Розпорядчо-управлінська функція 181
Розпорядчо-юридичні дії 182
Ротація кадрів 182
Самостійного мандата теорія 182
Секретаріат Президента України 183
Сектор 184
Семінар 184
Система документації 184
Система органів виконавчої влади України 184
Система особистих заслуг 185
Система стримувань і противаг 185
Система управління 186
Системний науковий підхід 186
Ситуаційне управління 186
Ситуаційний науковий метод 187
244
Скалярний процес 187
Скарга 187
Скасування нормативно-правового акта 187
Служба Прем'єр-міністра України 187
Службова кар'єра 188
Службове розслідування 188
Службові особи 189
Службовці 189
Солідарна (колективна) відповідальність уряду 190
Соціальне нормування 190
Соціальне планування 190
Соціальне прогнозування 191
Соціальне управління 191
Соціальний контроль 191
Соціальні методи управління 191
Соціальні послуги 192
Соціальні функції управління 192
Соціально-психологічна компетентність 192
Соціально-психологічні методи управління 192
Соціологічний науковий підхід 193
Спеціалізована служба 193
Спеціалізовані принципи управління 193
Спеціалісти 194
Спеціальні критерії якості роботи 194 Спеціальні принципи використання методів управління 194
Співбесіда 194
Спільні акти управління 195
Справа 195
Стабільність державної служби 195
Стадії бюджетного процесу 195 Стадії проходження проекту нормативно-правового акта 196
Стадії управлінської діяльності 196
Стадія 196
Стажування 196
Стандарт 197
Стандартизація 197
Статут 197
Стиль керівництва 198
Стиль управління 198
Стратегічне планування 198
Стратегічне планування професійного навчання кадрів 198
Стратегічне управління 199
Стратегічний план 199
Стратегія 199
Структура організації 199
Структурне регламентування 199
Структурний підрозділ 199
Структурні принципи управління 200
Структурно-функціональний науковий метод 200
Суб'єкт владних повноважень 200
Суб'єкти громадського обговорення 200
Суб'єкт кадрової політики 201
Суб'єкт управління 201
Субординація 201
Субсидіарність 201
Судовий контроль 201
Тектологія 202
Теорія прийняття управлінських рішень 202 Територіальний орган центрального органу виконавчої влади 203
Територіальні державно-управлінські відносини 203 Територіально-галузеві державно-управлінські відносини 203
Тип ділової кар'єри 203
Типова посадова інструкція 204
"Тіньовий кабінет" 204
Традиційний науковий підхід 204
v
Указ 205
Уніфікація 205
Уніфікація складу документів 205
Уніфікація форм документів 205
Уніфікованість державної служби 205 Уповноважений Президента України з питань
адміністративної реформи 205
Управління (самостійний відділ) 206
Управління персоналом 206
Управлінська еліта 206
Управлінська інформація 206
Управлінська компетентність 207
Управлінська послуга 207
246
Управлінська технологія 207
Управлінське рішення 207
Управлінські відносини 208
Управлінські документи 208
Управлінські кадри 208
Управлінські патології 209
Управлінські процедури 209
Уряд 210
Урядова правотворчість 212
Урядовий комітет 212
Урядовий орган державного управління 213
Урядові ритми 214
Ф
Фінансова система 215
Фінансовий контроль 215
Формальна організація 216
Формальний контроль 216
Форма управлінської діяльності 216
Формування Кабінету Міністрів України 217
Функції виконавчої влади 218
Функції державного управління 218
Функції державної служби 219
Функції Кабінету Міністрів України 219
Функції органу виконавчої влади 220
Функціональна департаменталізація 220
Функціональна структура державного управління 221
Функціональне міністерство 221
Функціональне регламентування 221
Функціональний науковий підхід 221
Функціональний тип організаційної структури 222
Функція виконання законів 222
Функція контролю 222
Хартія 223
ц
Централізація 223
Централізм 223
Центральний засвідчувальний орган 223 Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом 223
Центральні органи виконавчої влади 224
|
|
|
|
|
|
Цивільна служба |
|
225 |
|
|
Цивільно-правова відповідальність |
225 |
|
|
|
Циркуляр |
|
226 |
|
|
Цілі органу виконавчої влади |
ч |
226 |
|
|
Часткова підпорядкованість |
226 |
|
|
|
Чиновник |
|
226 |
|
|
Чиновницький уряд |
ш |
226 |
|
|
Шкала оцінки діяльності |
227 |
|
|
|
Школа державного управління |
|
227 |
|
|
Школа людських відносин |
Щ ю |
227 |
|
|
Щорічна оцінка |
227 |
|
|
|
Юридична відповідальність |
228 |
|
|
|
Юридична служба |
|
229 |
|
|
Юридична функція управління |
|
230 |
|
|
Юридичний акт |
|
231 |
|
|
Юрисдикція |
|
|
|
Список використаної літератури
1.Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. — К.: Наукова думка, 1979. — 150 с. 2.Авер'янов В., Андрійко О. Дискусійні питання законодавчого регулювання державної служби в Україні // Вісник державної служби України.— 2005.— № 3.— С.8. З.Андрушко А. Конкурсні начала прийому на державну службу //
Вісник УАДУ. — 2001. — № 2. — 4.1. — С 395-403. 4.Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. — К.: Атіка, 2002. — 386 с 5.Василенко И. А. Административно-государственное управление как наука // Социологические исследования. — 1993.— № 8.— С. 88-95. б.Гаевський Б.А., Ребкало В.А., Туленков М.В. Політичне управління: Навчальний посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 2001. — 160 с. 7.Глущак СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. — К., 2000. — С.30-33. 8.Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. Н.Р.Нижник. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. — 164 с 9.Державне управління: Навчальний посібник / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник. — К.: Знанання-Прес, 2003. — 343 с 10. Державне управління: Словник-довідник / За заг. ред. В.М.Баку-
менка. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. — 228 с 11.Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. — К.: Вид-во "Соцінформ", 1999. — 87с. 12.Дубенко С. Курс державної служби як складова підготовки державних службовців // Вісник УАДУ. — 1996. — № 1. — С.119. 13.Етика поведінки державних службовців. — К.: Асоціація державних службовців, 1999. — 44 с 14.Егоршин А. П. Управление персоналом. — Н. Новгород: НИМБ,
1997.—607 с. 15.Занятость, безработица, служба занятости: Толков, слов, терминов и понятий. — М.: Нива России, 1996. — 228 с.
16.Калюжний А.А. Інформаційне забезпечення виконавчої влади // Виконавча влада в Україні: Навч. посіб. — К.: Вид-во УАДУ,
2002. — С.109.
17.Карданская Н.Л. Принятие управленческого решения: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 407 с.
18.Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Монографія. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. — 188с.
19.Коваленко А. Органи державної виконавчої влади: проблеми класифікації // Людина і політика. — 2002. — № 6. — С.13-21.
20.Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с
21.Козюра І.В., Лебединська О.Ю. Місцеве самоврядування в Україні (становлення та еволюція): Навч. посіб. — Ужгород: Патент,
2003. — 224 с.
22.Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги — новий інститут адміністративного права // Нова влада: Збірник аналітичних матеріалів. — К.: Факт, 2000. — Т.2. — С.4-17.
23.Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 736 с
24.Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Учебное пособие. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
25.Кондик П. Рекомендації з підготовки актів Кабінету Міністрів України // Юридичний журнал. — 2004. — № 11. — С.31.
26.Короткий політологічний словник / За ред. С.Г.Рябова, 3.1.Тимошенко. - К.: РОВО "Укрвузполіграф", 1991. — 96 с.
27.Коцемир В. Професійно-кваліфікаційна характеристика, посадова інструкція як основа роботи з державними службовцями // Вісник УАДУ. — 2001. — № 2. — Ч.І. — С.376-383.
28.Лендьел М.О. Сучасні методики управління персоналом: Теоретичні та практичні аспекти. — Ужгород, 1998. — 50 с
29.Лисицький В. Електронний уряд України // Урядовий кур'єр. — 2002. — 15січн. — С.6.
30. Лоза О.В. Діловодство та документування управлінської діяльності: Навч. посібник. — К.: Ви-дво УАДУ, 1997. — 68 с
31. Луговий В. Адміністративна реформа в Україні і політична культура // Вісник УАДУ. — 1998. — № 2. — С 7-Ю.
32.Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика. Навчальний посібник. — К.: Атіка, 2003. — 160 с ЗЗ.Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник.
— Вид. 2-ге, доп. та перероб. — К.: Атіка, 2003. — 576 с. 34.Михасюк LP., Мальський М.З. Регіональна економічна політика:
Навч. посіб. — Л.: Укр. технології, 2001. — С.6.
Зб.Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів українською мовою. — К.: Техніка, 1992. — 400 с
36.Научные основы государственного управления в СССР. — М.: Наука, 1968. — 440 с.
37.Нижник Н., Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р.Нижник. — К.: Вид-во УАДУ, 1998. — 160 с.
38.Нижник Н. Проблеми змісту державно-управлінських відносин та фактори його соціальної обумовленості в Україні // Вісник УАДУ. — 1996. — № 2. — С 103.
39.Смоленський О., Присенко М., Гриненко В., Мельниченко О. Концептуальні основи формування професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців // Вісник державної служби України. — 1998. — № 2.— С.62-68.
40.Одінцова Г. Управління діловою кар'єрою державних службовців // Збірник наукових праць УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князева. — К.: Вид-во УАДУ, 2000. — Вип. 2. — В 4 ч. — Ч.І.
— С.186-192.
41.0рбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. — К.:
Академвидав, 2003. — 568 с 42.Организация работы с документами: Учебник / Под ред.
В.А.Кудряева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М,
2001. — 592 с. 43.Павленко P.M. Парламентська відповідальність уряду: світовий
та український досвід. — К.: Вид. дім "KM Академія", 2002. —
253 с. 44.Пецкар М.О. Управління персоналом в органах місцевого самоврядування // Довідник для депутатів та голів рад. — Ужгород:
УжДУ, 1996. — С 26-64. 45.Політичний словник / За ред. В.К.Врублевського, Л.М.Кравчука,
А.В.Кудрицького. — 4-е вид., перероб. і доп. — К.: Голов, ред.
УРЕ, 1987. — 876 с. 46.Політологія / За ред. О.І.Семківа. — Львів: Світ, 1993. — 576 с. 47.Популярна юридична енциклопеція / Кол. авт.: В.К.Гіжевський,
В.В.Головченко... В.С.Ковальський (кер.) та ін. — К.: Юрінком
Інтер, 2003. — 528 с.
48.Пригожий А.И. Организационные управленческие патологии // Общественные науки и современность. — 1998. — №3. — С. 16-23.
49.Принципи Європейської Хартії місцевого самоврядування: Навчальний посібник / Пітцик М., Кравченко В., Моньйо Е.С., Фон-тенБ.,ЧерніковВ. таін. — К., 2000. — 136 с.
50.Словник іншомовних слів: Вид. друге, випр. і доп. / За ред О.С.Мельничука. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1985. — 970 с
51.Совершенствование аппарата государственного управления: Конституционный аспект / Под общ. ред. В.В.Цветкова. — К.: Наукова думка, 1982. — 376 с.
52.Соснін О. Національні інформаційні ресурси в сучасних умовах: проблемні питання вітчизняного законодавства // Право України.
— 2003. —№10. — С.125.
53.Стефанюк В. Правові акти управління // Право України. — 2003.
— №7. — С.3-9.
54.Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія та практика.
— Тернопіль: Карт-бланш, 1997. — 456 с
55.Управління людськими ресурсами в державних організаціях: Лекційно-практ. курс. — Ужгород: ЦДМУ, 1995. — С.50.
56.Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз. — К.: Програма Л, 1995. — 136 с
57.ШляхтунП.П. Парламентаризм: Словник-довідник. — К.: Парламентське вид-во, 2003. — 151 с
58.Щекин Г.В. Социальная теория и кадровая политика: Монография. — К.: МАУП, 2000. — 576 с.
59.Юридический энциклопедический словарь / Ред. кол. М.Богуславский, М.Козирь, Г.Миньковский и др. — М., 1984. — С. 68.
60.Harlow R.F. Building a public relations definition // Public relations review. — 1976. — № 4. — P. 36.