- •Адміністративне право
- •Адміністративний акт
- •Адміністративні суди
- •Адміністративно-територіальна одиниця
- •Апарат обласної державної адміністрації
- •Бюджетна система
- •Відповідальність державного службовця
- •Відповідальність у державному управлінні
- •Голова місцевої державної адміністрації
- •Горизонтальні зв'язки
- •Громадський контроль
- •Деліктологія державних службовців
- •Державне регулювання
- •Державний друкований засіб масової інформації
- •1) Одна з форм здійснення державної влади, забезпечення додержання законів та інших нормативних актів, що видаються органами держави; 2) система державних органів перевірки.
- •Державно-управлінські відносини
- •Дипломатична служба
- •Документообіг
- •Електронний документ
- •Ефективність державного управління
- •Законодавча ініціатива
- •Збереження документів
- •Зв'язки з громадськістю
- •Змішані (різнорідні) нормативно-правові акти
- •Індивідуальні нормативно-правові акти
- •Інформаційні послуги
- •5) Завершення (високий статус, визнання професіоналізму та компетентності, вшанування заслуг, відчуття необхідності передати свої знання та досвід іншим).
- •Київська міська державна адміністрація
- •Колегія місцевої державної адміністрації
- •Колегія центрального органу виконавчої влади
- •Конкурентна політика
- •Контроль у державному
- •Концепція бюрократії
- •Логічні наукові методи
- •Методологія державного управління
- •Механізми державного управління
- •Модель врума-їтона-яго
- •Монетаристська модель
- •Науковий метод державного управління
- •Нормативно-правовий
- •Організаційна форма управлінської діяльності
- •Організаційно-технічні вимоги до актів
- •Перевищення влади
- •Переміщення по службі
- •Повноваження державного службовця
- •Поділ державної влади
- •Політичне управління
- •Попередній (превентивний) контроль
- •Правове регулювання
- •Правовий статус органу виконавчої влади
- •Предмет науки державного управління
- •Прем'єр-міністр україни
- •Прийняття управлінського рішення
- •Професійний розвиток
- •Професіоналізм управлінської діяльності
- •Регіональна політика
- •Резолюція недовіри
- •Розпорядчий документ
- •Розпорядчо-юридичні
- •Система документації
- •Ситуаційне управління
- •Соціальне управління
- •Спільні акти управління
- •Стиль управління
- •Стратегічне управління
- •Структура організації
- •Структурний підрозділ
- •Управлінська еліта
- •Управлінська послуга
- •Управлінське рішення
- •Управлінські відносини
- •Управлінські патології
- •Урядова правотворчість
- •Урядовий орган державного управління
- •Функціональний тип організаційної структури
Предмет науки державного управління
— організація, форми і закономірності функціонування системи органів виконавчої влади.
ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ — державний орган, утворений відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України. П.П.У.А.Р.К. діє на основі Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим". П.П.У.А.Р.К. утворюється главою держави і безпосередньо йому підпорядковується. Основними функціями даного органу є: вивчення стану виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законів, указів і розпоряджень Президента,
актів Кабінету Міністрів України; сприяння додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню
міжнаціональної злагоди,
соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим; аналіз нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх відповідності Конституції та законам України; підготовка на розгляд Президентові України аналітичних матеріалів з питань соціально-економічних і політичних процесів у республіці; сприяння главі держави у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим; аналіз практики діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяння їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнення відомостей про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформування Президента з цих питань. Загальне керівництво діяльністю П.П.У.А.Р.К. здійснює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, який призначається і звільняється з посади Президентом України та несе персональну відповідальність за виконання покладених на цей державний орган завдань.
ПРЕДСТАВНИЦЬКА БЮРОКРАТІЯ — концепція, згідно з якою соціальний склад державної служби повинен максимально можливо віддзеркалювати склад населення держави в цілому, з відповідним представництвом у ній окремих, недостатньо репрезентованих соціальних груп (жінок, молоді, національних меншин та ін.).
ПРЕЗИДЕНТ (від лат. ргае-sidens — той, що сидить спереду) — одноособовий глава держави, який обирається громадянами або парламентом, у більшості країн з республіканською формою державного правління. Вперше інститут президентства був запроваджений у СІЛА як результат прагнення громадян до встановлення сильної, разом з тим демократичної державної влади. П. обирається шляхом прямих (Україна, Польща, Росія, Франція) або непрямих (СІЛА) виборів. У парламентських республіках — парламентом (ФРН, Італія, Чехія). Особливістю правового статусу П. є невідповідальність, незмінюваність і нейтральність. Невідповідальність виявляється у тому, що П. не несе ні політичної, ні юридичної відповідальності за свою діяльність главою держави (притягнення П. до юридичної відповідальності у порядку імпічменту можливе у випадку
скоєння ним злочину). Незмінюваність означає, що П. законним шляхом не може бути усунутий з посади до закінчення терміну повноважень (за винятком імпічменту). Нейтральність П. полягає в тому, що він є виразником загальнонаціональних інтересів і повинен стояти поза політичною боротьбою, виконуючи функції арбітра нації. П. формально наділяється широкими повноваженнями у сфері законодавчої, виконавчої і судової влади, обсяг яких залежить від форми державного правління. У президентських республіках П. отримує свій мандат від виборчого корпусу, а тому наділений значними владними повноваженнями. Він одночасно є главою держави і головою виконавчої влади, проте, не має права законодавчої ініціативи і розпуску парламенту, що обумовлено жорстким поділом державної влади. У парламентських республіках П. обирається парламентом, а тому його повноваження значно звужені. Він є тільки главою держави, а реальна виконавча влада належить сформованому парламентом уряду, який очолює прем'єр-міністр. У республіках зі змішаною формою прав-ління П. наділений такими реальними повноваженнями, які дають йому можливість керувати урядом, має право законодавчої ініціативи і розпуску парламенту за певних підстав
ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ — вид контролю у сфері державного управління, який полягає у: а) своєчасному відстеженні невідповідностей і недоліків у діяльності органів виконавчої влади; б) підготовці матеріалів та пропозицій главі держави щодо усунення різного роду негативних тенденцій в управлінській діяльності; в) виявленні чинників, що їх породжують; г) вживанні заходів щодо попередження і недопущення негативних явищ у майбутньому. Виконання цих функцій згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів і доручень Президента України" покладено на Головне контрольне управління Адміністрації Президента України, фахівці якого постійно відстежу-ють стан виконання всіх актів і доручень глави держави, що містять конкретні завдання органам виконавчої влади.
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ —
глава держави Україна, який виступає від її імені. П.У. є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Інститут президен-тури був запроваджений в Україні на основі Закону "Про Президента Української РСР" від 5 липня
1991 р. та внесення відповідних змін і доповнень до чинної на той час Конституції Української РСР. Уперше вибори П.У. відбулися 1 грудня 1991 р., на яких переміг Леонід Кравчук. Наступні вибори, з урахуванням суспільно-політичної ситуації, пройшли у 1994 p., коли П.У. обрано Леоніда Кучму. У 2004 році П.У. став Віктор Ющенко. Відповідно до Закону України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 р. П.У. обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Та сама особа не може бути П.У. більше ніж два строки підряд. П.У. структурно не входить до жодної гілки влади, навпаки, стоїть над ними, володіючи значними ком-петенційними преференціями (насамперед кадровими) щодо виконавчої гілки влади. Однак, не будучи формально головою виконавчої влади, він як глава держави наділений значними владними повноваженнями, у тому числі й у сфері організації діяльності органів виконавчої влади. Так, згідно з відповідними пунктами ст. 106 Конституції, яка визначає повноваження Президента України, він: призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його від-
ставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України голову Антимонопольного комітету України, голову Фонду державного майна України, голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. При здійсненні повноважень щодо реорганізації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади глава держави може їх реорганізовувати, не змінюючи назви цих органів та основного цільового призначення, що випливає з назви. П.У. має безпосереднє відношення до діяльності Кабінету Міністрів, оскільки Уряд відповідальний перед главою держави, який наділений правом одноособового скасування актів Кабінету Міністрів.
Таким чином, окрім повнова-безпосередньо випливають із статусу поста глави дер-
жави — представництво держави у міжнародних відносинах, головнокомандування Збройними Силами, здійснення нагородження, присвоєння вищих військових звань, помилування тощо, — П.У. наділений широкими повноваженнями у сфері формування і спрямування діяльності органів виконавчої влади. У цьому і полягає особливість його офіційного (правового) статусу, визначеного Конституцією України.
ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР (франц. premier — перший, лат. minister
— слуга, букв. — перший міністр) — 1) назва посади голови уряду у більшості країн із парламентською і змішаною формами державного правління; 2) голова уряду, посадова особа, яка очолює уряд, кабінет міністрів, раду міністрів.