Колегія місцевої державної адміністрації

— дорадчий орган, що утворюєть­ся в місцевій державній адміні­страції, для погодженого вирі­шення питань, що належать до їх

компетенції, та для колективного і вільного обговорення найважли­віших напрямів діяльності. Рішення про утворення К.м.д.а. приймається головою держадмі­ністрації, ним же визначається кількісний склад згідно з Типо­вим регламентом місцевої дер­жавної адміністрації, затвердже­ним Кабінетом Міністрів Украї­ни. До складу К.м.д.а. входять: голова місцевої держадміністра­ції (голова колегії), його перший заступник та заступники голови (за посадою), керівник апарату, керівники інших структурних підрозділів держадміністрації. У разі потреби — керівники терито­ріальних органів центральних органів виконавчої влади, голови місцевих держадміністрацій нижчого рівня, посадові особи органів місцевого самоврядуван­ня (за згодою). Члени К.м.д.а. затверджуються та звільняються від обов'язків головою держадмі­ністрації. Організаційною фор­мою роботи К.м.д.а. є засідання, які проводяться, як правило, один раз на місяць, позапланові

— у міру потреби. Її рішення про­водяться у життя, як правило, розпорядженнями голови місце­вої держадміністрації.

Колегія центрального органу виконавчої влади

—   дорадчий орган, що утворю­ється в центральному органі виконавчої влади, для погодже-

ного вирішення питань, що нале­жать до їх компетенції, та для колективного і вільного обгово­рення найважливіших напрямів діяльності. Рішення про утворен­ня К.ц.о.в.в. приймається її керівником, а кількісний склад визначається Кабінетом Міні­стрів України. До складу К.ц.о.в.в. входять: керівник (голова колегії), перший заступ­ник та заступники керівника (за посадою), інші керівні працівни­ки зазначеного органу. У разі потреби — керівники інших цен­тральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, керів­ники його територіальних орга­нів, народні депутати України, представники інших органів дер­жавної влади (за згодою). У випадках, передбачених поло­женнями про відповідні цен­тральні органи виконавчої влади, до складу колегій можуть входити представники громад­ських організацій, творчих спі­лок, підприємств, наукових уста­нов та інших організацій. Члени К.ц.о.в.в. затверджуються та звільняються від обов'язків Кабі­нетом Міністрів України за поданням керівника центрально­го органу виконавчої влади. Організаційною формою роботи К.ц.о.в.в. є засідання, які прово­дяться, як правило, один раз н

місяць, позапланові — у міру потреби. її рішення проводяться у життя, як правило, наказами керівника центрального органу виконавчої влади.

КОЛЕКТИВНІ АКТИ УПРАВЛІННЯ — акти, що прий­маються колегіальним органом на спеціальному засіданні за резуль­татами проведеного голосування (див. Постанова, Рішення).

КОМІТЕТ (франц. comite, від лат. committo — доручаю) — дер­жавний колегіальний орган, що утворюється для вжиття спе­ціальних заходів або керівництва певним сектором чи галуззю дер­жавного управління (у СРСР — Державний Комітет Оборони, державні комітети України, комітети Верховної Ради Украї­ни) (див. Державний комітет).

КОМІТЕТ ЕКСПЕРТІВ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ — експертно-ана­літичний орган у системі Організа­ції Об'єднаних Націй, до якого входять 24 експерти з різних регіо­нів планети, які призначаються на чотири роки за пропозицією Гене­рального Секретаря ООН. До його функцій належить розробка про­позицій у сфері державного управ­ління та фінансів, що є основою рішень, які схвалюються Еконо­мічною і Соціальною Радою ООН.

КОМПЕТЕНЦІЯ (від лат. сот-petentio, від competo — взаємно прагну, відповідаю, підходжу) — сукупність предметів відання та повноважень (прав і обов'язків) (див. Повноваження органу виконавчої влади, Обов'язки), які надаються суб'єкту управління (органу або посадовій особі) для виконання відповідних завдань і функцій, та визначають його місце в апараті державного управ­ління. К. державно-владним шляхом встановлює обсяг і зміст діяльності суб'єкта державного управління з одночасним розме­жуванням його функцій з функ­ціями інших суб'єктів як по вер­тикалі, так і по горизонталі управ­лінської системи. Законодавче та підзаконне нормативно-правове оформлення функцій у відповід­них компетеційних актах визна­чає міру кожного органу в загальному розподілі праці. К. через закріплення у відповідних правових актах завдань і необхідних для їх виконання повноважень дає можливість установити місце кожного органу в загальній структурі системи виконавчої влади, створити осно­ви їх правової відповідальності.

КОМПЕТЕНЦІЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ — вста­новлена нормами Конституції та законів України сукупність прав, обов'язків і предметів відання органів виконавчої влади та їх

посадових, службових осіб, які забезпечують здійснення функ­цій і завдань виконавчої гілки влади.

КОМПЛЕКСНИЙ НАУКОВИЙ ПІДХІД — загальний метод дос­лідження державного управлін­ня, який, виходячи зі складності та неоднозначності у методоло­гічному плані феномену виконав­чої влади, дає можливість вийти за межі суто адміністративно-управлінської сфери і застосува­ти методи інших суспільно-гума­нітарних наук та наукових знань — політології, юридичної науки, менеджменту, історії, соціології, філософії, психології тощо. Це сприяє більш повному дослі­дженню предмета науки та суттє­вому підкріпленню методів управ­лінської науки арсеналом і результатами досліджень згада­них наук.