Управлінська еліта

(франц. elite — краще, добірне, від лат. eligere вибирати) — різно­вид політичної еліти, що стано­вить вищу категорію управлінсь­ких кадрів, які наділені високим соціальним статусом та відповід­ними повноваженнями у сфері державного управління, що забез-печуюють їх реальною можливі­стю істотно впливати на інститути публічної влади, прийняття дер­жавно-управлінських рішень, соціально-економічні процеси та розподіл благ у суспільстві. У.є. не є однорідним утворенням — вона складається із загальнона­ціональної, регіональної та галу­зевої. Ідеї, задуми та рішення У.є. впроваджуються у життя за посе­редництвом адміністративного апарату, який їх реалізує.

УПРАВЛІНСЬКА ІНФОРМАЦІЯ — частина соціальної інформації, яка виді-

лена з її загального масиву за кри­теріями придатності для викори­стання в управлінській діяльності (управлінському процесі, управ­лінських відносинах), у формі задокументованих чи публічно оголошених відомостей про події та явища, що відбуваються у сус­пільстві. У.і. повинна відповідати вимогам актуальності, достовір­ності та автентичності.

УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ — певний мінімум знань і навичок, які повинні входити до складу базо­вого інтелектуального комплексу державних службовців: знання з права, політології, економіки, адміністрування,           фінансів,

кадрового менеджменту, еколо­гії, соціальних та гуманітарних наук; уміння вільно орієнтувати­ся в соціально-політичному про­сторі, відбирати, аналізувати та узагальнювати інформацію; воло­діння аналітичним мисленням, розумінням сучасних проблем менеджменту, технологією адмі­ністративної роботи, здатністю продукувати нові ідеї, приймати управлінські рішення, застосову­вати соціальні технології.

Управлінська послуга

— результат функціональної діяльності уповноваженого дер­жавою суб'єкта управління, спря­мованої на вироблення і реаліза­цію державної політики у відпо-

відній галузі, сфері державного управління, регулювання сектора економіки чи соціального життя (напр. соціальні управлінські послуги — призначення субсидій, пенсій, соціальних виплат; куль­турно-освітні послуги).

УПРАВЛІНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ — система (сукуп­ність) використовуваних засобів, процедур, способів, послідовних дій, прийомів, операцій суб'єкта управління, що базується на поєднанні наукового знання, потреб об'єкта управління, можливостей управлінської діяльності, спрямована на досяг­нення цілей (завдань) державно­го управління (наприклад, тех­нології прийняття управлін­ських рішень, мотиваційні тех­нології, кадрові технології).

Управлінське рішення

— 1) акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що характе­ризує конкретну управлінську ситуацію, підготовлений на основі варіантного аналізу і прийнятої у встановленому порядку оцінки, що має директивне значення, який містить постановку цілей і обґрунтування засобів їх реаліза­ції та організовує практичну діяльність суб'єктів і об'єктів управління, спрямовану на досяг­нення вказаних цілей; 2) резуль­тат системної діяльності людей і продукт когнітивної (опосередко-

ваної пізнавальними факторами) емоційної, вольової, мотиваційної природи — синтезу психічних процесів, які мають вихідну регу­лятивну спрямованість; 3) вольо­вий акт особи, що його приймає, оформлений у вигляді правового акта (нормативного чи індивіду­ального).