1. Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища

Соціа́льна психоло́гія - розділ, галузь психології, яка займається вивченням закономірностей діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах. Основні проблеми СП: закономірності спілкування та взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок. Загалом, СП - наука про взаємозв'язок соціального і психічного, їхню взаємодію та взаємозалежність, їхній взаємовплив на рівні окремої людини чи спільноти; про соціально-психологічні явища, які виникають у процесі соціальної взаємодії і характеризують індивіда та групу.

Процес уточнення предмета СП можна уявити як хронологічне виокремлення певних періодів: 1. накопичення С-П знань у сфері суспільних і природничих наук (давні часи - сер XIX ст.); 2. виокремлення СП із соціології і психології та перетворення на самостійну галузь знання (2-га пол XIX-поч XX ст.); 3. оформлення СП як самостійної науки з усіма атрибутами, характерними для неї (20-ті рр XX ст.). Предмет СП - вивчення закономірностей і механізмів виникнення, функціонування і уяву реальності, яка формується у процесі суб’єктивних соціальних відносин і соціальних спільностей.

У визначення предмету СП є багато проблем: Шеріф: «СП є наукове вивченн ядосвіду і поведінки індивіда у зв’язку з впливом на нього соц стимулу. Д. Маєрс: «СП – це наука про те, як люди думають одне про одного». А.Олпорт: «зрозуміти і пояснити, який вплив здійснює на думки, почуття і поведінку індивідів реальна, уявна або передбачувана присутність інших». Звідси 3 спільні пункти: одиниця аналізу – індивід; предмет вивчення визначається як вплив на індивіда інших індивідів; предмет вивчається у відповідності з правилами особливого способу пізнання. 2 основні дискусії з визн предмету СП: 1. 20-ті рр. – детермінація психічного; 2. 50-60-ті–соціального. Звідси СП розглядається як наука з двоїстою природою: з одного боку - психол властивості людей, які виявл у взаємодії з ін, з другого – особливості СП процесів і феноменів, які породжують ці психол властивості. Г.Андреєва: «предмет СП – закономірності поведінки і діяльності людей, які обумовлені включеністю їх в групи, а такоє психологічні характеристики цих груп».Отже, оскільки предметом СП є С-П реальність, яка складається в процесі її суб'єктивного відображення людиною, то цей предмето не може бути чимось сталим.

С-П явища - феномени, що виникають у результаті взаємодії суб’єктів комунального процесу (окремих індивідів і спільностей) у певних умовах, відтворюють С-П реальність, спонукають і регулюють поведінку, сприяють організації різних форм діяльності та спілкування, здійснюють обмін інформацією і переживаннями. Основними С-П явищями є: спільність, спосіб життя, стереотип, спілкування, конфлікт, настрій тощо. Виникають і поширюються вони внаслідок дії навмисно створюваних (чутки, різноманітні об’єднання тощо) і тих, що виникли і розвинулися стихійно (мода та ін.) механізмів, універсальними механізмами С-П явищ є наслідування, навіювання, зараження, переконання тощо. С-П явища класифіцирують за змістом (нормальні і деформовані), ступенем стійкості (динамічні – наприклад, різні види спілкування; динаміко-статистичні – наприклад, настрої; статистичні – наприклад, традиції, звичаї) та ін. На суч етапі можна виокр такі форми, в яких існ С-П явища: житейська (буденна), зразки мистецтва, літ-ри, наука,мислительна парадигма, психотехніки.