25. Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.

Основними засобами обробки даних є персональні ЕОМ, номенклатура та технічно-експлуатаційні характеристики яких повсякчас розширюються й вдосконалюються. Використання обчислювальної техніки забезпечує декілька режимів розв'язання задач: пакетний, діалоговий, обробку даних у мережах і реального часу. Пакетний режим застосовується при розв'язанні маркетингових задач, в яких є формалізований опис алгоритму, а процес розв'язання не потребує участі спеціаліста Цей режим використовується у разі оперативного збирання даних про хід технологічних процесів виробництва, стан об'єкта, що управляється, які автоматично фіксуються у базі даних. Характерною особливістю використання сучасних засобів обчислювальної техніки є перехід до мережної обробки даних. Ця технологія забезпечує ефективне колективне використання обчислювальних та інформаційних ресурсів, поліпшення комунікацій, процесів обміну інформацією, створює умови для функціонування розподілених систем обробки даних. Нова інформаційна технологія являє собою сукупність засобів і методів автоматизації інформаційних процесів, заснованих на використанні сучасної електронно-обчислювальної техніки та засобів зв'язку. Широко застосовувана в даний час в усіх розвинутих країнах ця технологія робить суттєвий вплив на утримання та динаміку соціальних і економічних процесів.

Незалежно від того, який метод аналізу застосовують, опрацювання даних починається з попереднього впорядковування інформації, головним чином за допомогою статистичного групування та побудови статистичних таблиць.

З самого початку обробки соціологічна інформація міститься в анкетах. Потім відбувається кодування анкет, введення в комп’ютер, розподіл таблиць, графіків тощо, оцінки та форми залежностей між ключовими характеристиками, коли шукається кореляційний зв’язок. Перевіряється на наявність помилок, видаляють помилки при потребі. В кінці відбувається первинна та вторинна обробка інформації.

25. Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.

Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв. Якісний аналіз означає такий характер здійснення соціальних досліджень, при якому основний акцент робиться на теоретичних ресурсах соціології, індивідуальному досвіді, спостереженні й інтуїції, традиційних засобах філософії й логічному аналізу категорій і понять, історичних зіставленнях тощо. Тобто, в якісній методиці акцентується увага не на кількості проведених досліджень, а на їх якості, а особливо якості отриманої інформації. Розквіт якісної методології пов’язаний з розвитком Чікагської школи в 20-30-ті рр.( У.Томас і Ф, Знанецький, Р. Парк, тощо). Якісну парадигму іноді називають гуманістичною соціологією, а також інтерпритативною чи розуміючою. Її можна назвати також мікросоціологією або “фрагментарною”, так як при такому підході увага концентрується на мікроаналізі конкретних взаємодій(інтеракцій).

На відміну від структуралізму, в якісній методології індивіди розуміються як агенти соціальної дії. Тому, якісну соціологію називають, також, суб’єктивною. За словами М.Вебера про те, що соціолог – якісник виявляє, які значення придає суб’єкт своїй дії. Ці значення інтерпретуються дослідником і пояснюються для конструювання типових моделей людської поведінки.

Символічний інтеракціоналізм вніс в якісну соціологію уявлення про мову, як основу для інтерпретації змісту соціальної комунікації. Згідно цього підходу інтеракції в суспільстві забезпечуються за допомогою мови, через обмін жестами, символами. В феноменологічній традиції ці думки розвинуті до уявлення про те, що зрозуміти мотиви поведінки людини можливо лише через уяву про його біографічну ситуацію, за словами Щюца, його “життєвого світу”. Люди суб’єктивно конструюють соціальну реальність, вносять в кожну соціальну систему свої мотиви і моделі поведінки. Етнометодологія спирається на дослідження значення поведінки шляхом емпіричного спостереження за життям кожної людини. І це використовується як джерело пізнання практики кожного для окремих соціальних груп.

Таким чином, загальна стратегія якісного підходу міститься у відкритому, пошуковому, неструктурованому характері аналізу проблемної ситуації. Увага дослідника направлена на укріплення, розгляд окремих суб’єктів в поєднанні їх об’єктивного і суб’єктивного соціального досвіду. Тому, використання якісних методів виявляється пріоритетом, якщо в центрі уваги дослідника знаходиться вивчення об’єктивних і суб’єктивних факторів. Якісна методика дозволяє також вивчити нові явища чи процеси, які не мають масового розповсюдження, особливо в умовах різких соціальних змін.