- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
Одной из задач, возникающих при одномерном анализе социологических данных, является сопоставление значения определенной переменной для конкретного респондента со средним значением этой переменной в какой-то социальной группе. Например, если результаты опроса показали, что некий респондент за последний месяц потратил 2 грн. на покупку хлеба, и не зная средней величины затрат на покупку данного вида товаров в том регионе, где проживает респон-дент, мы не можем сказать, много или мало денег потратил респондент на хлеб. Величина 2 грн может быть осознана и проинтерпретирована только в сравнении с затратами других респондентов. Для того чтобы сразу оценить относительную величину того или иного количественного показателя для конкретного респондента, используется метод стандартизации исходных данных. Существует несколько различных подходов к стандартизации данных, но самый распространенный — это так называемая Z-стандартизация. Вычисление стандартизованной величины Z xi для значения переменной х для i-го респондента проводится по формуле : Zxi=xi’/S, где xi — значение переменной для i-го респондента; x’— среднее значение переменной x; S — стандартное отклонение для переменной x.
Значение показателя Zxi для i-го респондента более информативно с точки зрения задачи относительного положения данного респондента, чем значение исходной переменной xi. Действительно, из формулы следует, что если для i-го респондента Z Xi положительно, данный респондент имеет значение переменной x i большее, чем средний опрошенный респондент. Таким образом, знак Z xi сразу говорит нам о положении респондента (по переменной x) относительно других опрошенных.
После того как мы выяснили, большее или меньшее значение по переменной x имеет данный респондент по сравнению с другими опрошенными, необходимо узнать, насколько это значение больше или меньше, чем у других респондентов. Из свойств стандартного нормального распределения следует, что 68% Z xi должны лежать в интервале от –1 до 1, а 95% — в интервале от –2 до 2. Таким образом, если по модулю значение Zxi меньше единицы, мы можем сказать, что значение переменной x для данного респондента вполне типично. Если значение Zxi по модулю находится от 1 до 2, можно говорить, что данный респондент по рассматриваемому показателю значительно отличается отсреднего респондента. Наконец, если Zxi по модулю превосходит 2, можно утверждать, что данный респондент резко отличается от среднего.
В блоке команд Descriptives statistics есть команда, с помощью которой можно провести Z-стандартизацию для отобранных перемен ых. Это команда Descriptives . Команда Descriptives в значительной степени дублирует функмерных статистических характеристик (мер средней тенденции и мер разброса) для выбранных переменных. Важной задачей, которую решает команда Descriptives, является вычисление Z-стандартизованных значений.
50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
Научная информация - это логически организованная информация, получаемая в процессе научного познания и отображающая явления и законы природы, общества и мышления.Функционирование любого научного периодического издания имело и имеет своей основной целью – информировать читателя; диалог исследователей – задача немаловажная, но второстепенная.
Вопрос о содержании научных журналов стоит сегодня как никогда остро. Прежде всего, это связано с увеличением количества научной информации. Возрастает число научных публикаций, следовательно, стремительно увеличивается круг соответствующих периодических изданий. Научный журнал – это журнал, во-первых, содержащий статьи и материалы о теоре-тических и прикладных исследованиях, а во-вторых, предназначенный науч-ным работникам. Научный журнал, периодическое издание, являющееся источником на-учной информации и средством научной коммуникации.
Если говорить о характере подачи информации в рамках научной статьи, то в последнее время существует тенденция сжатого (тезисного) изложения проведенных исследований. Современные тенденции подачи научной информации связаны с некоторыми техническими причинами, особенностя-ми оформления научных статей. Научная статья – это статья, содержащая результат теоретического и (или) экспериментального исследования и пред-назначенная для научного издания.
Обилие научной информации привело к тому, что поток научных материалов не успевают публиковать современные периодические изда-ния. Поэтому ученые стали писать научные статьи в сжатой форме, акцентируя внимание только на основных выводах своего исследования.
Исследовательская работа должна быть логически выстроенной и лаконичной и состоять из нескольких блоков: 1 – вступление; 2 – научная гипотеза; 3 – основное содержание (аргументация, объяснение терминов и поня-тий, доказательства) 4 – итоги и выводы, 5 – перспективы развития.
Автор научного материала в периодическом издании, как правило, пре-следует цель донести итоги своей работы до других ученых и специалистов, работающих в данной области, и получить соответствующие отзывы.
Вместе с тем, автор научной статьи стремится не только обобщить накопленный материал, поделиться итогами своих исследований, но и «отчитаться» о проделанной работе.
Рассматривая научные статьи как таковые, нельзя забывать об их об-щей направленности в рамках конкретного периодического издания. Вся со-вокупность научных изданий делится по профессиональным категориям. Самым общим разграничением можно назвать деление научных журналов на гуманитарные и естественно-научные. Научные журналы с гуманитарной на-правленностью содержат в основном текстовые материалы. В то время как естественно-научные периодические издания имеют ряд специфичных форм подачи научной информации (таблицы, формулы, диаграммы, рисунки, графики и т.п.).
Подводя итог сказанному, можно сказать, что современную тенденцию изложения и подачи научной информации можно охарактеризовать как попытку исследователей свести до минимума повествование, оставив при этом лишь основные постулаты и выводы. Так, автор представляет читателю сжатый вариант проведенного исследования, освобождая его от описательных моментов и давая возможность ознакомиться с как можно большим количеством публикаций всего издания.