80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства

Починаючи з 60-х років XX ст., ще однією проблемою навколо якої точаться серйозні суперечки в суспільній науці, стала проблема цілісності світу. Як наслідок, виникла нова дискусія між прихильниками глобалізаційного та цивілізаційного підходів. У межах цієї дискусії відбувалось остаточне становлення цивілізаційної теорії, якій її опоненти — глобалісти — традиційно закидали локалізм і партикуляризм. Прихильники цивілізаційної теорії, навпаки, стверджували, що неврахування істотних відмінностей між людськими цивілізаціями призводить до примітивного та спотвореного розуміння світу. Водночас треба зауважити, що цивілізаційна теорія не є єдиною, а зміст її теоретичних концепцій залежить від розуміння їх авторами поняття цивілізація.Це поняття увів у науковий обіг Мірабо, який ужив його в трактаті "Друг людини". Тоді це поняття означало щабель розвитку культури, стадію розвитку людського суспільства, протилежну дикунству та варварству. В європоцентричному світі XVIII—XIX ст. цивілізованими вважались власне європейці, як суспільство, що динамічно розвивалось, а взаємини між людьми базувались на раціональному мисленні особи (яка визнавалась найвищою цінністю) та доброчинності. Загалом превалююче у науці розуміння поняття "цивілізація" зводить його до низки соціокультурних особливостей, якими характеризуються людські спільноти.А. Тойнбі у праці "Дослідження історії", категорично заперечив ідею про єдність цивілізації. Реально світ складається з відносно великої кількості самодостатніх цивілізацій, між якими досить мало спільного. Спочатку А. Тойнбі виділяв 21 цивілізацію, але пізніше зменшив їх кількість до 13. Поруч із ними існує величезна кількість примітивних суспільств, які "живуть порівняно недовго, вони розселяються на обмеженому географічному просторі й об'єднують не так багато людських створінь".

Кожна цивілізація розвивається самостійно та проходить при цьому стадії: виникнення, зростання, надламу та розкладу. Процеси розвитку цивілізацій не відбуваються паралельно, що є основною причиною нерівномірності світового розвитку та уза-лежнення і підкорення одних народів іншими.

81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).

Уільям Бек пропонує категорію транснаціонального соціального простору. Глобалізація, за Беком, означає «непов’язані кордонами повсякденні дії в різноманітних вимірах економіки, інформатики, екології, техніки, транскультурних конфліктів і громадянського суспільства…» Отже, наявною є така ж сама, як у Робертсона, схема: макроструктурування світу у вигляді універсальних інституційних «змін» і локалізація глобальності у формі «повсякденних дій» .Поняття транснаціонального соціального простору дозволяє Беку поєднати під спільною назвою «глобалізація» процеси в сферах політики, економіки, культури, екології тощо, які, на його думку, володіють власною внутрішньою логікою. В політичній сфері глобалізація означає «розмивання» суверенітету національної держави в результаті дій транснаціональних структур і утворених ними організаційних мереж. В економіці глобалізація означає наступ денаціоналізованого, дезорганізованого капіталізму, ключовими носіями ідеології якого є ТНК, що поступово виходять з-під національно-державного контролю, активно залучаючись до оперативного поля світових ринків. У культурі глобалізація означає глокалізацію, тобто взаємопроникнення локальних культур у транснаціональних просторах, якими є західні мегаполіси.Теза про наявність власної логіки глобалізації в кожній зі сфер суспільства виправдовує використання Беком під час опису/пояснення тенденцій у тих моделях, що були розроблені іншими теоретиками: З. Батманом («слабка держава»), С. Лашем і Дж. Уррі («дезорганізований капіталізм»), Р. Робертсоном («глокалізація»). Ця ж теза дозволяє Беку запропонувати власну модель глобалізації, використовуючи практичні результати розвитку екологічної складової світової системи. Він пристосовує розроблену раніше теорію суспільного ризику до структури аналізу процесів глобалізації. Результатом стала модель світового суспільства ризику.