31. Основні завдання кількісних методів у соціології.

Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, вимірювання, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз, дискрептивна статистика, квантифікація, прогнозування тощо.

Кількісні методи використовуються в двох основних напрямках: а) для обробки результатів спостережень і експериментів; б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації різних процесів.

Завдання кількісних методів:

1. Компактний опис отриманої в ході соц. дос-нь інформації(побудова варіац. рядів, розрах. параметрів розподілу, статистичне групування в табл. тощо);

2. Вимірювання зв’язків між ознаками явища, що досліджуються. Тут викор.: а)безпосереднє вимірювання на основі кореляц. чи дискрепт. аналізі; б) описання виду залежності(регрес. аналіз та мат. моделювання);

3. Виявлення латентних(прихованих чинників), що демонструють взаємозв’язок дослідж. набору параметрів соц. явища(факторний чи латентний аналіз);

4. Класифікація ознак і об’єктів;побудова типологій(планерний або таксономічний аналіз);

5. Перевірка гіпотез статист. методами і оцінка значущості розрахункових значень статист. показників та параметрів розподілу;

6. Прогнозування шляхом виявлення осн. тенденцій розвитку соц. об’єктів + допоміжні завдання;

7. Забезпечення надійності і достовірності вихідної інформації(планування вибірки з викор. розпізнавання образів дискрептивного аналізу);

8. Емпіричне обґрунтування спец. соц. теорій(побудова моделей).

32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.

Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді, коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв. Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв’язки між ними. До них відносяться: шкалування, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз та інші методи.

Кількісна(позитивна) методологія визначає кількісні методи, вважаючи їх достовірними і доказовими. Підґрунтям виступають статистичний апарат, теорія ймовірностей. Правомірність використання якісних методів в межах кількісного підходу визначають, але в одномірних цілях.

Якісні дослідження – дозволяють отримати глибинну описову інформацію про особливості поведінки респондентів, розкрити мотивацію їх поведінки, відповідаючи на запитання «як?» та «чому?». Аналіз даних в такому дослідженні повністю засновується на висловлюваннях респондентів та проводиться з використанням спеціальних методів аналізу текстів. Реалізація якісної дослідницької стратегії дає інформацію про наявні поведінкові реакції, мотиви, переваги та недоліки. Специфікою проведення фокус-групових дискусій є можливість вивчення групової динаміки, що дозволяє виявити не тільки власні погляди та реакції респондентів, але й реконструювати процес прийняття рішення, наявність орієнтації на погляди та установки інших людей. Якісний аналіз, у широкому розумінні, означає такий характер здійснення соціологічних досліджень, при якому основний акцент робиться на теоретичних ресурсах соц-ї, індивід. досвіді, спостереженні й інтуїції, традиційних засобах філософського і логічного аналізу категорій і понять, історичних зіставленнях, використання особливих і офіційних дослідників. Причина акцентуальності якісних методів – низька наукова теоретична результативність кількісних методів. Інтерпретативна парадигма: зрозумілість, розумність з точки зору різних об’єктів.

Якісне дослідження – це тип дослідження, в якому форми поведінки, дій, що ми їх спостерігаємо, співвідносяться з поведінкою, логікою, стратегією об’єкта вивчення, включаючи значення, які надаються цими діями. Специфіка якісного дослідження в тому, що воно націлене на виявлення повторних норм людської взаємодії, їх розуміння і сенсу з точки зору об’єкту дослідження.

Іншими словами, якщо кількісна соціологія переважно направлена на вивчення проблем соціальної взаємодії між структурами, соціальними інститутами і організаціями(наприклад, медицина і система освіти як соціальні інститути), то якісна соціологія займається суб’єктивним аспектом реальної практики цих відносин.