33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.

Масова комунікація — це процес розповсюдження соціальної інформації за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення, відео, кіно тощо) на велику аудиторію, спрямований на передачу нових знань і організацію громадського дискурсу. Як особливий вид соціального спілкування масова комунікація здійснюється в масштабах всього суспільства, виступає найважливішою умовою суспільного розвитку і організації. Особливістю масової комунікації є перш за все її соціальна обумовленість, що дає підставу розглядати її у системі соціальних стосунків і як визначений вид даних відношень.

Важливою особливістю процесу масового спілкування є використання машин, технологічних процесів, різних технічних пристосувань, які дають можливість швидко збирати, обробляти, випускати і розповсюджувати інформацію в масовому масштабі на великій території. Великий прогрес техніки мас-медіа має значення не тільки для духовного контакту людей, але і для розвитку економіки. Однією з найбільших проблем соціології масових комунікацій пов'язаний з тим, що зараз, з початком переходу від індустріального до інформаційного суспільства, мас-медіа набувають все більшого впливу. На мій погляд, суспільство з переходом до інформаційної стадії свого розвитку поступово передає регулятивні функції мас-медіа. У нас це проявляється ще дуже і дуже слабо через те, що ми слабо розвинуті. Але аналіз процесів, які відбуваються в країнах Заходу, свідчить про те, що мас-медіа в умовах інформаційного суспільства набувають функції 1) впровадження соціального прогресу, 2) регулювання моральних та правових норм 3) соціального управління. Основне завдання масової інформації — це відбиття дійсності, де грає роль і суб’єкт і об’єкт відбиття. Таким чином, масова комунікація переросте в механізм прийняття рішень, управління та регулювання суспільством.

Важливу роль для мас-медіа відіграє формування громадської думки. Мас-медіа, як правило, вважаються кіно, радіо, телебачення, преса. На сьогоднішній день до цих засобів можна додати Інтернет-медіа, бо за їх допомогою соціальна інформація передається на великі, розташовані у різних місцях аудиторії. Інформаційний глобалізм виявляється, насамперед, у розповсюдженні інтелектуально спрощених, примітивних зразків маскультури. Некритичне сприйняття творів масової культури справляє деморалізуючий вплив на свідомість, породжує людину маси, провідними характеристиками якої є відсутність глибоких інтересів. Реклама стає основою поведінки в різних ситуаціях. Масова культура набуває ознак мозаїчності. Для більшої частини суспільства культура – продукт впливу засобів масової комунікації на соціальне поле, яке вони насичують величезною кількістю повідомлень.

ЗМІ перетворюються на засоби масової маніпуляції, а їх володарі-маніпулятори, створюючи та втілюючи нові ціннісні настанови й орієнтації, формують якісно нову свідомість суспільства. Існує загроза того, що технологічний розвиток призведе до встановлення тоталітарної держави, у якій людина втратить свою індивідуальність, перетворившись на один із гвинтиків величезного механізму.

Сучасна глобалізація характеризується, насамперед, трансформацією суспільних інститутів, зміною усього соціального та культурного середовища. Одним з негативних проявів інформаційно–технічної глобалізації є масоване поширення світоглядних настанов “лібералізму” та політичний пресинг життєдіяльності більшості країн.