56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.

Спеціаліст з вищою освітою будь-якого профілю житиме і працюватиме не в технічному світі, серед технологічних ліній, машин, приладів і таке інше, а у світі соціальному, у нескінченій мережі людських стосунків, вчинків, які наповнені моральним змістом, підкорені певним ідеалам, нормам, цінностям.

Він тим чи іншим чином братиме участь у функціонуванні та відтворенні економічних, політичних та інших соціальних інститутів.

Він буде безпорадним у сучасному суспільстві, якщо ми не озброїмо його системою знань про соціальній всесвіт, про духовні глибини і можливості людини, про її культурні надбання, про тенденції глобальних соціальних, культурних та політичних змін. Він буде недостатньо підготовленим до суспільного життя, якщо не знатиме, як функціонує держава і вся система політичних інститутів, які він має права, свободи і обов’язки як громадянин країни.

Він має бути підготовленим до врахування і використання в майбутній професійній діяльності людського фактору.

Спеціаліст, який працюватиме в секторах інформаційної економіки, повинен, як це не дивно звучить, бути до певної міри і філософом, і соціологом, і культурологом, мати підготовку з соціальної та інженерної психології, конфліктології, управління персоналом і таке інше.

Тобто треба підкреслити, що викладання соціально-гуманітарних дисциплін перестає бути спрямованим тільки на розвиток загальної культури спеціаліста, але й набуває якості важливого, необхідного компоненту його суто професійної підготовки.

Проникнення соціогуманітарного знання в навчальний процес дозволяє створювати науково обгрунтовані моделі випускника вищої школи, здійснювати науковий аналіз потреби в кадрах, створити систему зворотнього зв’язку “вуз-виробництво”, удосконалювати методи, засоби навчання, управління і самоврядування вузом.

Соціально-гуманітарні науки дають знання складних суперечливих процесів розвитку суспільства і тим самим сприяють зростанню соціальної зрілості людей, формуванню їхнього соціального мислення.

Надзвичайно важливим є вплив, який чинить вища школа на світоглядні орієнтації молоді, на її мораль, систему духовних цінностей, на ставлення до суспільства і держави.

Вища школа формує не тільки творче сприйняття світу, але й орієнтує студентів на вищі моральні цінності: уважне, доброзичливе ставлення до людини, спроможність до співпереживання, доброту і шляхетність, і водночас самовідданість у досягненні високих цілей, непримиренне ставлення до кривди, до порушення моральних норм.

Є загальний ідеологічний знаменник, без відстоювання якого ми ніколи не виведемо Україну на шлях добробуту і процвітання, не приєднаємося до сім’ї високорозвинених і стабільних країн. Є загальні цінності, які мають бути орієнтиром всіх наших практичних зусиль. Це, насамперед, любов до України, до нашої рідної землі, до нашої історії, до наших національних святинь, повага до держави. Це відстоювання загальнолюдських принципів взаємовідносин між людьми, повага до народів світу, орієнтація на співробітництво і гармонійну взаємодію з ними.