61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).

Паблік рилейшнз (ПР), або робота з громадськістю, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми, на переконання громадськості в необхідності діяльності підприємства, його благодатному впливу на життя суспільства. Виникнення, формування і розвиток паблік рилейшнз як мистецтва і науки про способи й методи досягнення гармонії, взаєморозуміння і визнання діяльності того чи іншого підприємства пов'язані з розумінням того, що успіх бізнесу значною мірою залежить від громадської думки. Робота з громадськістю, як і реклама та інші види комунікації, є інструментом комунікативної політики підприємства і ґрунтується на принципах взаєморозуміння, правдивості, ясності, повної інформованості та співробітництва, єдності слова і діла.

Паблисити - Путаница с этим термином чаще всего возникает потому, что к паблисити обращаются в тех случаях, когда необходимо привлечь внимание к специальным событиям или же к активности, развертывающейся вокруг акций содействия (продвижения). Именно поэтому паблисити часто воспринимают как синоним паблик рилейшнз. Паблисити выполняет сугубо коммуникативную функцию, тогда как паблик рилейшнз включают в себя еще и функцию менеджмента (управления). Говоря точнее, паблисити — это информация из независимого источника, используемая средствами информации потому, что она имеет ценность новости. Это неконтролируемый метод размещения сообщений в средствах информации, поскольку источник сообщения ничего не платит прессе за размещение. Информация, заслуживающая быть новостью, может передаваться по телевидению или размещаться в газетах, а также в специализированных средствах информации — ведомственных журналах, бюллетенях и даже брошюрах и квартальных отчетах, издаваемых корпорациями и ассоциациями для того, чтобы заинтересовывать общественную аудиторию.

Реклама - Существенной является разница между паблик рилейшнз и рекламой. Дело в том, что стратегическая задача рекламы сводится к созданию желания, мотивировки спроса на товары. Стратегическим же призванием паблик рилейшнз является формирование доверия, на основе чего только и может возникнуть положительное отношение к организации как социальному институту. Среди задач рекламы следует назвать: составление рекламных объявлений, обеспечение их определенным текстовым сопровождением и покупка времени на телевидении и радио или площади в газетах и журналах для размещения рекламных сообщений. То есть, хотя реклама и дополняет общую программу паблик рилейшнз, функция ее несколько иная. К тому же, если специалист по паблик рилейшнз не имеет опыта в вопросах рекламы, он может нанять рекламного агента, который будет работать под его руководством, но не наоборот. Словом, реклама в виде оплаченного времени или площади в средствах массовой информации выступает инструментом паблик рилейшнз, часто используемым как дополнение к паблисити, акциям продвижения и пресс-посредничества.

Лоббизм - как система влияния на членов законодательного органа или чиновников государственных учреждений с целью добиться одобрения или неодобрения ими того или иного законопроекта или постановления получил свое название от английского слова lobby, означающего «закрытое помещение для прогулок, коридор, вестибюль, кулуары». Свой особый политический оттенок слово лобби приобрело в США приблизительно в середине прошлого столетия в виде его производных — лоббизм, лоббирование, лоббист. Функция лоббизма как особого политического явления базируется на фундаментальном праве каждого гражданина демократического общества направлять индивидуальные и коллективные обращения (петиции) органам государственной власти и должностным лицам. Это право зафиксировано в конституциях всех демократических государств мира В Конституции Украины (ст. 40) также записано, что «все имеют право направлять индивидуальные или коллективные письменные обращения либо лично обращаться в органы государственной власти, органы местного самоуправления и к должностным и служебным лицам этих органов, которые обязаны рассмотреть обращение и дать обоснованный ответ в установленный законом срок».

Нетрудно заметить, что лоббирование — это своеобразное искусство влиять на других. Но как политическое явление оно намного шире и содержательнее. Лоббирование играет чрезвычайно важную роль в процессе законотворчества, помогая депутатам получать информацию о таких специфических сферах жизни, о которых они не всегда хорошо осведомлены; глубже понять, какие последствия может иметь предложенный законопроект в случае его одобрения; узнать о том, как избиратели воспримут законодательный акт.

Роль лоббиста, стиль его деятельности, подход к делу зависят, как правило, от того, какую организацию он представляет и какая проблема стоит на повестке дня в законодательном органе. Здравый смысл подсказывает, что лоббисту следует придерживаться общепринятых правил общения с людьми. То есть он должен быть вежливым, рассудительным, терпеливым, внимательным, признательным и реалистически мыслящим. Правда, временами ему приходится бывать и жестким, твердым, настойчивым и идейно нацеленным.

Робота з відносинами з інвесторами є відносно новим процесом не тільки для компаній, але також і для урядів, особливо для урядів країн, що розвиваються. Головним доказом цього є те, що більшість агентств зі сприяння інвестиціям, у тих країнах де вони є, були створені у останні десять років.

Часто підприємства, які шукають інвесторів, намагаються надати інформацію, яка на їх думку є важливою і потенційно може справити враження, але яка може бути невідповідною або неточною з точки зору інвестора, і може відштовхнути потенційних інвесторів замість того, щоб привабити їх.

До того, як інвестори приймуть рішення щодо вкладання власних ресурсів у якесь підприємство, проводиться широке дослідження для того, щоб краще оцінити можливості, які пропонує підприємство. Власники капіталу бажають знати все про стратегії зростання підприємства і основні ініціативи, які зараз виконуються для того, щоб втілити ці стратегії у реальність. Вони хочуть зрозуміти сильні та слабкі сторони, конкурентні переваги і конкурентне становище. Нарешті, вони хочуть знати, чи є менеджери ефективними, чи мають вони достатньо знань цього бізнесу, та чи вмотивовані вони.

Зовнішнє середовище підприємства також важливе. Інвестори навряд чи зроблять інвестиції у акції, облігації, комерційні папери або інші цінні папери, які випустила корпорація або уряд, якщо вони не будуть повністю впевнені у тому, що може трапитись з проектом цієї корпорації або уряду у майбутньому. Власники капіталу мають побоювання щодо політичної та економічної стабільності, існуючих бар'єрів для ввозу іноземного капіталу, а також щодо того, чи буде ставлення як до іноземних, так і до місцевих компаній однаково справедливим.

Окрім того, вони хочуть знати, що було зроблено і робиться для покращення регулювання ринку. Наприклад, інвестори бажають знати про існування організацій, які регулюють конкуренцію і захищають споживача. Аналіз усіх даних є необхідним для кращого розуміння майбутньої ефективності компанії, а також економічної ефективності країни, де вона розташована. Тільки після того, як буде завершено дослідження, інвестор вирішить, чи надавати ресурси, чи ні.

Кожному інвестору потрібно оцінити прибутковість інвестування у запропонований проект і оцінити співвідношення потенційних доходів і ризиків, і найкращий спосіб для цього - це аналіз бізнес-плану інвестиційного проекту. Отже, інвестиційні пропозиції та інформація, яка надається інвесторам, мусять включати професійно підготовлений бізнес-план і будь-яку відповідну аналітичну інформацію, яка може відноситись до поточної та майбутньої ефективності компанії.