- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
При якісному дослідженні всі дані зберігаються у вигляді транскриптів. Вони містяться у 3-х екземплярах: первинному, який є незмінним і зберігається в первинному вигляді (чи то інтерв’ю, чи то анкетне опитування, чи то фокус група тощо); вторинному вигляді, який обробляється, ділиться на шматки для отримання істинної інформації, видаляються помилки та дані вводяться в комп’ютер. Комп’ютерний вид – це третій вид збереження даних якісного дослідження. Таким образом, хранение полевой информации включает выбор формы компьютеризации или другого способа долговременного ее использования. Здесь разумно придерживаться следующих правил.
Первое правило: Первичная информация должна предельно адекватно воспроизводить текст интервью. Поэтому она фиксируется на аудио- (иногда — видео-) пленку. Стенография не желательна.
Второе правило: Первичная информация содержит краткий комментарий исследователя, его живые, непосредственные впечатления, вопросы для дальнейшего уточнения. Их можно записать на ту же пленку после окончания интервью.
Третье правило: Информация должна быть представлена в форме, пригодной для длительной аналитической работы, а именно — в виде текста транскрипта речевой информации. На бумаге или лучше всего — в компьютерной записи.
Четвертое правило: Транскрипт сохраняет все дословные высказывания респондента и характер его речи без какого-либо редактирования. Специфика качественной информации состоит в том, что ее источник (респондент) может принадлежать к совсем иной культуре. В транскрипте фиксируются паузы» интонации, а также эмоциональные междометия. Соответствующие инструкции по кодировке должны быть даны тому, кто делает транскрипт еще до его написания. Кроме того, полезно предусмотреть и общую систему кодирования текстов по имени респондента, дате и месту проведения интервью и т. д. При составлении транскрипта оставляют большие поля для первичных и последующих комментариев исследователя. Такие заметки обычно называются "мемос" (памятки). Все заметки, как эмоциональные, так и первые аналитические предположения, фиксируются на полях.
Пятое правило: Хорошо бы сделать как можно больше копий текстового материала для последующей "работы ножницами" — соединение частей текста по соответствующим темам, датам, событиям.
Занесение текстов интервью или наблюдений в компьютер и их одновременное кодирование по тематическим блокам информации является, наиболее удобным способом хранения, особенно в случае большого количества источников информации
35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
Факторний аналіз(ФА) – група методів аналізу кореляцій безпосередньо виміряних змінних. Якщо є дві скорельовані ознаки – ця кореляція не пояснюється як причино – наслідкова(коефіцієнт Гурмана), то можна висунути припущення про існування 3-ї ознаки(прихованої) такої, яку можна спостерігати чи виміряти – це фактор, що визначається наявністю кореляції. Застосування ФА передбачає скорочення кількості показників(змінних) та визначення структури взаємозв’язків між показниками(змінними), тобто класифікацію показників, інтерпретацію факторів. Тут розглядається виокремлення з множини вимірюваних характеристик об’єкта нових чинників, які адекватніше відображають його властивості. При аналізі якісні відмінності між факторами визначаються кількісними особливостями ознак, що входять до них. Чим менший внесок ознаки у формування фактора, тим менше він значущий для вивчення спостережуваного явища.
Основана мета аналізу полягає, щоб виявити приховані спільні фактори, що пояснюють зв’язки між спостережуваними ознаками(параметрами) об’єкта. Кількість досліджуваних ознак може бути великою, а взаємозв’язки складними. Аналіз слугує для перевірки гіпотези про те, що існує невелика кількість чинників, які впливають на вимірювані параметри. Ці чинники(нові ознаки) не можна виміряти безпосередньо, вони є лінійними комбінаціями поверхневих, вбирають в себе більшу частину заг. мінливості спостережуваних ознак і тому передають осн. частину інформації, отриманої в початкових спостереженнях. Такі виявлені фактори наз. загальними, бо вони впливають на всі ознаки, а не на одну ознаку чи її групу. Якщо вплив факторів проявляється в кількісних виміряних ознаках, останні можуть виявляти тісний зв’язок між собою(корельованість), тому заг кількість факторів може бути значно меншою, ніж кількість вимірюваних ознак, яку дослідник обирає довільно.
Отже, головними цілями ФА є:1.Скорочення кількісних ознак(редукція даних);2. визначення структури взаємозв’язків між змінними, тобто їх класифікація.
Ітерація являє собою повний цикл розробки, від вимог під час аналізу до реалізації та тестування. Ітерація – це завершений етап, в результаті якого випускається версія (для внутрішнього або для зовнішнього користування) продукту, що реалізує частину запланованих функцій. Після отримана версія від ітерації до ітерації нарощується до отримання завершеного продукту. Під час кожної ітерації виконуються особливі робочі процеси, хоча в різних фазах головний упор робиться на різних роботах. Ітерація — це повторюване переобчислення формул на робочому аркуші, поки не буде дотримана конкретна числова умова. Якщо формула посилається на одну з власних клітинок, потрібно визначити, скільки разів формула має переобчислюватися. Циклічні посилання можуть переобчислюватися нескінченно. Проте можна контролювати максимальне число ітерацій (повторів) та кількість прийнятних змін.