- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
Любые данные, полученные на основании выборочного обследования, имеют вероятностный характер. В ходе исследования определяется не конкретное значение, а интервал, в котором определяемое значение находится. Именно размер этого интервала характеризует точность результатов, качество информации.
Вероятность, с которой можно утверждать, что ошибка выборки (различие в значениях соответствующих характеристик выборки и генеральной совокупности) не превысит некоторую заданную величину, называют доверительной вероятностью. Пределы, в которых с доверительной вероятностью может находиться значение характеристики генеральной совокупности, называют доверительным интервалом. Как правило, рассчитывается интервал для вероятности 95%.
Принято считать, что точность результатов зависит от объема выборки. С точки зрения специалистов МИК ГОРТИС, объем выборки есть необходимое, но недостаточное условие обеспечения качества результатов исследования. Точность и достоверность результатов зависят, прежде всего, от состава (структуры) выборки, который определяется способом ее формирования. Способ формирования — гораздо более значимая характеристика выборки, чем объем.
На практике большинство исследовательских организаций, социологических центров рассчитывают “приблизительную ошибку выборки” по формуле:
±t где t = “2” для ДИ-95%, “3” для ДИ-99% или “1” для ДИ-67%; р - значение характеристики (в долях), q=(1-p), n - объем выборки, N - размер генеральной совокупности.
Использование алгоритма расчета приблизительной ошибки приводит к расширению границ интервала. Для оперативных расчетов эта формула очень удобна - вторым сомножителем подкорневого произведения можно пренебречь, т.к. он практически равен 1. Для приблизительного расчета максимальной ошибки выборки (± %%) необходимо просто извлечь корень из отношения [0.25/n] (n - планируемое число респондентов), удвоить результат (ДИ-95%) и домножить на 100%.
Формулы для определения объема выборки при собственно случайном бесповторном отборе, при условии, что
предметом изучения является среднее значение признака или доля признака, соответствено:,
Где:
z – коэффициент доверия ( z =1,96 для 95% надежности),
n – объем выборки,
s2 - выборочная дисперсия,
N – объем генеральной совокупности,
p - доля признака в выборочной совокупности.
Для нахождения объема выборки необходимо знать выборочное значение дисперсии признака. Для биномиального распределения S2=pq , где p - доля признака, q=(1-p). Произведение pq максимально, когда p=0.5.
Для 95% вероятности объем выборки примерно равен отношению 1 к квадрату максимально допустимого отклонения по долям, т.е. если с вероятность 95% максимально допустимая ошибка менее 3% (0.03), то выборка рассчитывается как 1/0.0009 = 1111 человек.
Способи кодування даних якісних досліджень.
Первичное кодирование — объединение единиц анализа текста в более общую категорию или класс с кратким емким названием. Это объединение содержания текстовой информации в один класс или обобщенную категорию под кодовым названием. Оно необходимо для сопоставления разных сведений (свидетельств), полученных от одного респондента в рамках одного «случая».
Другую тактику аналитического описания предлагает А. Страус. Он рассматривает процесс кодирования более дробно — как многоступенчатую процедуру приближения к концептам и теоретизированию и различает в нем несколько смысловых этапов: открытое, осевое и выборочное кодирование, которые соответствуют нескольким этапам прочтения текста.
На этапе открытого кодирования исследователь как бы маркирует все темы, имеющиеся в тексте, как категории, находящиеся на очень низком уровне абстракции. Они вытекают из общих исследовательских вопросов и первого погружения в текст. После первичного кодирования он составляет общий список выявленных тем, что служит ориентацией и стимулом к дальнейшей конкретизации. Такой список наиболее полно отражает всю широту собранной информации и может содержать темы, выходящие за рамки данного исследования (они могут бы использованы в будущих проектах).
Осевое кодирование является вторым «проходом» через данные. На начальном этапе темы сосуществовали разрозненно и о связи между ними исследователь не задумывался. При осевом кодировании он концентрируется на самих кодах и их возможном уточнении применительно к определенному контексту. Он движется в направлении организации идей или устанавливает ось ключевых категорий. Выясняются причины и последствия событий, условия и виды взаимодействия, стратегии и процессы. Возникает вопрос: можно ли комбинировать и выстраивать категории в определенной последовательности и соотнести с основной темой моего интереса?
Осевое кодирование стимулирует размышления о связях между темами и категориями, рождает новые вопросы. Благодаря этому усиливается связь между свидетельствами и концепциями, категории уточняются, переформулируются или, наоборот, отбрасываются и заменяются новыми. Устанавливается логическое отношение между центральной темой исследования и ее подтверждениями, разбросанными по разным отрывкам первичного текста.
Выборочное кодирование является последним «проходом» по тексту, когда уже становится ясна центральная тема и ее формулировка, как она вырисовывается из полученных материалов. Выборочно отыскиваются подтемы или эпизоды, которые наиболее ярко иллюстрируют основную тему, одновременно осуществляется сравнение или противопоставление разных отрывков текста. Выделяется основное направление и отдельные подтемы будущего анализа.
При открытом кодировании мы определим набор тематических кодов.
При осевом кодировании, сужая фокус поиска на определенной проблеме.
При третьем «проходе» кодирование формулируется в более осмысленную, с точки зрения будущего анализа, центральную тему. Здесь уже проглядывают будущие аспекты анализа (подтемы).