55. Проблеми постіндустріальної економіки України.

Постіндустріальний спосіб розвитку забезпечує належний рівень та високу якість життя людини, зараховуючи сюди високу якість навколишнього середовища, шляхом коеволюційно зорієнтованого використання відновлювальних природних ресурсів та примножуваного людського потенціалу, передусім інтелектуальної та творчої складових цього потенціалу, та рішуче, докорінно відрізняється від історично передуючого йому індустріального способу створення життєвих благ, який будується на експлуатації невідновлювальних природних ресурсів, супроводжується виснаженням цих ресурсів та веде, враховуючи глобальний масштаб процесів, до катастрофічної руйнації усього оточуючого середовища та неминучого знищення планетарного людства! На жаль, стратегія постіндустріального розвитку України (враховуючи політичні, економічні, соціальні та інші складові такого розвитку) сьогодні відсутня.

Успадкована концепція індустріальної модернізації носить вкрай обмежений характер.

Нові програми розвитку країни фактично позбавлені постіндустріальних напрямків.

Розробка повномасштабної стратегії постіндустріалізації України потребує кількох підготовчих кроків:

експертного обговорення конкретних проблем постіндустріального розвитку;

систематизації усіх вітчизняних розробок (шляхом проведення «Конгресу постіндустріальних сил України» або кількох таких Конгресів);

ретельного вивчення закордонного досвіду постіндустріального розвитку, особливо досвіду розбудови високоукладних галузей економіки (шляхом організації відповідних робочих візитів на рівні Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України разом із автентичними фахівцями вітчизняних високоукладних галузей);

підсумкових парламентських слухань щодо усієї постіндустріальної проблематики.

Завершальний крок – власне законодавче затвердження «Загальнодержавної стратегії постіндустріалізації України» (умовна назва) . Крім вітчизняних розробок різних складових постіндустріальної проблематики, ретельно розроблена стратегія мусить враховувати закордонні досягнення. Сьогодні на порядку денному стоїть здійснення невідкладних антикризових заходів, які повинні оздоровити економіку й істотно пом'якшити гостроту соціальних наслідків економічної кризи, викликаної некваліфікованими діями уряду.

Перехід до етапу пізньоіндустріальної економіки загального добробуту

Ривок до висот нової (постіндустріальної) економіки

Забезпечити випереджальний розвиток сегментів нової (постіндустріальної) економіки – економіки знань.

Створити механізми і стимули нарощування експортної експансії та забезпечення глобальної конкурентоспроможності постіндустріальних технологій. Сприяти комерціалізації результатів науково-дослідних і конструкторських розробок. Підкріпити можливості прискореного і багаторазового зростання реальних доходів населення, закладені в інноваційно-технологічному (пізньоіндустріальному) ривку, високоефективними соціальними технологіями. Проводити гуманітарну політику, що запобігає деградації суспільства, втраті духовних орієнтирів. Всебічно сприяти формуванню основ громадянського суспільства. Створити умови, стимули і механізми пріоритетної концентрації фінансів у сегментах пізньоіндустріальної економіки. Розробити та реалізувати середньострокові й довгострокові проекти і програми структурних зрушень на користь пізньоіндустріальних і постіндустріальних галузей і виробництв.