Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на ГОСЫ!!!!!.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
1.12 Mб
Скачать
  1. Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.

Вести мову про громадянське суспільство в сучасному розумінні можливо лише з моменту появи громадянина як самостійного, усвідомлюючого себе таким, індивідуального члена суспільства, наділеного певним комплексом прав і свобод, розвиненою правосвідомістю і здатністю відстювати свої права і свободи. Без свободи волі окремого індивіда громадянське суспільство неможливе. Оскільки основоположна цінність громадянського суспільства – окремо взята особистість, то його головними складовими є всі ті інститути, організації, групи і т.д., які покликані сприяти всесторонній реалізації особистості, її можливостей, інтересів, цілей, устремлінь. Ці інститути, організації, інші структури слугують для окремого індивіда інструментами здійснення його цілей. Таким чином, громадянське суспільство – це вільне, демократичне правове суспільство, зорієнтоване на конкретну людину, яке створює атмосферу поваги до правових традицій і законів, забезпечує свободу творчої і підприємницької діяльності, створює можливості досягнення благополуччя індивідів та реалізації прав людини і громадянина, виробляє механізми обмеження і контролю за діяльністю держави. В умовах розвиненого громадянського суспільства особистість у взаємостосунках між людиною, суспільством і державою стає найважливішою цінністю і основою політичної, правової, економічної, ідеологічної тощо сфер. Громадянське суспільство включає крім інститутів, які функціонують у цих сферах, всю вироблену в них продукцію, як матеріального, так і нематеріального характеру. Тому громадянське суспільство утворюють також культурні, релігійні та інші традиції, звичаї, світоглядні уявлення, стереотипи поведінки, морально-етичні норми, цінності тощо. Воно включає систему соціальних зв’язків, у якій формуються і реалізуються економічні, професійні, культурні, релігійні та інші інтереси людей.

  1. Шляхи розвитку людства: загальна схема.

Як правило, виділяють два шляхи розвитку людства – формаційний та цивілізаційний. Формаційна теорія грунтується на розумінні суспільства як соціально- економічної цілісності, тобто вирішальна роль відводиться економічному фактору. Розробка поняття "суспільно-економічна формація" належить К.Марксу. Саме він вперше висунув ідею матеріалістичного розуміння історії, що значним чином вплинуло на подальший розвиток соціологічної науки. Суспільно-економічні формації - це конкретно-історичні типи суспільства, послідовні "сходинки" історичної еволюції, що обумовлені певним способом виробництва і специфічною формою виробничих відносин, насамперед - формою відносин власності. Згідно з формаційним підходом, спосіб виробництва детермінує усю різноманітність суспільних відносин і зв'язків. Основними елементами суспільно-економічної формації є базис і надбудова. Сукупність виробничих відносин, яка складає економічний лад суспільства, називається базисом. Від базису залежать всі інші суспільні відносини. Він визначає характер і зміст надбудови - ідеологічних, політичних, правових відносин і ідей, організацій і установ, через які ці відносини здійснюються. Суспільно-економічна формація розглядається як загальна характеристика основних типів суспільства. Первіснообщинне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне суспільство - такі ступені розвитку соціуму. Світовий історичний процес розуміється як лінійне сходження від однієї формації до іншої. Потребам більш досконалого осмислення сучасного суспільства відповідає цивілізаційний підхід, що утверджується в сучасній філософії. В його основі лежить факт перетворення історії людства в глобальну, загальнолюдську історію. Раніше вона була історією окремих народів, племен, країн, регіонів, культур. Створення планетарної цивілізації - складний і досить суперечливий процес. В соціології і філософії став вже загальноприйнятим поділ історії на період традиційної (аграрної), техногенної (індустріальної) цивілізації і нової, яка лише формується, але деякі ознаки якої дають підставу називати її постіндустріальною (інформаційною). На відміну від формаційної типології (членування) суспільства, яка базується на економічних структурах, певних виробничих відносинах, поняття "цивілізація" фіксує увагу не лише на економічній стороні, а на сукупності всіх форм життєдіяльності суспільства - матеріально-економічній, політичній, культурній, моральній. Основу цивілізації складає не лише економічний базис, але в більшій мірі - сукупність культурних зразків ціннісних орієнтирів, цілей, мотивів, ідеалів, що перетворюються в певні психологічні настанови людей. Типи цивілізацій більш глобальні, більш сталі утворення, ніж типи формацій.