- •Предмет соціальної психології. Соціально-психологічні яища
- •2. Виробничо-економічна парадигма соціології міста
- •3. Закони соціальної психології
- •4. Вчення п.Бергера та т.Лукмана про соціальне конструювання реальності
- •5. Вчення про типізацію в феноменологічній соціології а. Щуца
- •6. Глобалізація соціального життя за Гідденсом
- •7. Гуссерль про феномен «соціального світу»
- •8. Дискурс глобалізаціїї в сучасній соціології
- •9. Дослідження проблем національних та етнокультурних процесів
- •Досягнення соціогуманітарних наук в період незалежності України.
- •11. Е. Гуссерль як засновник феноменологічної соціології.
- •Етнометодологія г.Гарфінкеля в контексті розвитку феноменологічної соціології.
- •14) Загальні ознаки правової держави в контексті демократії.
- •15. Інформаційна мережа та технології як чинники глобальних соціальних трансформацій. Інформаційна екологія.
- •16. Функції соціальних установок у регуляції соціальної поведінки особистості
- •Інформаційний простір та ресурси. Інформаційні мережі, системи та процеси.
- •18. Інформаційно-діловий обмін у соціальній організації
- •19. Іст.Умови глобаліз. Спожив. Постмодерн. Вимір спожив. Теор. Макдональдизації.
- •20. Конституція України про основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
- •21. Конфлікт в соціальній організації.
- •22. Концепція індивідуалізованого суспільства за з.Бауманом.
- •23. Критика постмодерністської соціальної теорії.
- •24. Локальність в глобальному світі (з.Бауман).
- •25.Фактори що вплив. На становище особист. В стр-рі особистісних стосунків.
- •26. Маркетинг, реклама та створення іміджу в сучасних організаціях.
- •28.Основні завдання соціальної психології у сучасному суспільстві.
- •30.Назвати і розкрити основні парадигми партиципітарної демократії.
- •31.Наукометричний аналіз структури соціологічного знання.
- •32.Об ‘єкт та предмет соціології міста. Поняття міського середовища в соціології.
- •33.Об’єкт інформаційної соціології. Становлення інфосфери та інформаційної соціології. Комп’ютерні революції як технологічна передумова формування глобальної інформаційної мережі.
- •34.Омани глобалізму та відповіді на виклик глобалізації (у.Бек).
- •Організаційний клімат і соціально-психологічний простір.
- •36.Організація як об’єкт міждисциплінарного аналізу.
- •37. Освіта як фактор соціальної мобільності в умовах глобалізації. Університет як економічна корпорація. Споживання знань.
- •38. Основні парадигми ліберальної демократії.
- •39. Основні предметні області та проблеми вивчення міста в сучасній соціології.
- •40. Основні риси постмодерністського концептуального підходу.
- •41. Основні суперечності формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.
- •42. Особливості технологій пізнання в соціології.
- •Парадигмальний статус соціологічної науки.
- •Перспективи використання моделей глобалізації у соціологічному пізнанні.
- •План програми по зв’язках з громадськістю.
- •Поняття «соціологічного пояснення».
- •Поняття громадськості та сутність громадської думки.
- •48. Поняття та сутність змі.
- •Поняття та сутність пр.
- •Постмодернізм як соціальне явище: характерні риси
- •Пр як соціальний інститут демократичного суспільства.
- •52. Представницька демократія, її роль та значення у взаємодії суспільства та держави.
- •53. Проблеми викладання соціогуманітарних наук у внз технічного спрямування.
- •Проблеми гуманізації та гуманітаризації в освітній реформі в Україні. Болонська система про гуманізацію та гуманітаризацію освіти.
- •55. Проблеми постіндустріальної економіки України.
- •56. Провідні напрями соціогуманітарних наук.
- •57. Регуляція людської діяльності як основа створення соціальної організації
- •58. Розвиток та функціонування пр в Україні.
- •59. Світ інформації: інформаційна епоха, інформаційна культура. Інформаційне суспільство, середовище та віртуальні мережі.
- •60. Системна криза сучасної світ-системи (і.Валлерстайн).
- •61. Складові управлінської функції пр (пабліситі, реклама, суспільна діяльність, управління проблемами, лобіювання, відносини з інвесторами тощо).
- •62. Соціальна база, доктрина, протиріччя антиглобалістського руху. Культурно-релігійний фундаменталізм. Культурні пороги глобалізації.
- •63.Соціальна структура організації.
- •64. Соціальна психологія організацій як наука.
- •65. Соціогуманітарна наука як культурна цінність.
- •66. Соціокультурна парадигма соціології міста
- •67. Соціокультурні основи Новоєвропейської цивілізації та трансформація західно-християнського світу в новоєвропейсько-північно-атлантичну цивілізацію
- •68. Соціокультурні основи східно-християнської та західно-християнської цивілізації в епоху Середньовіччя.
- •69. Соціологічна парадигма та соціологічна теорія
- •72. Специфічність, особливості міста як об’єкта вивчення в соціології
- •73. Становлення пр як окремого соціального інституту.
- •74. Сутність демократії як форми державного правління.
- •75. Сутність та основні принципи елітарної демократії.
- •76. Суть парламентської республіки та забезпечення демократичних прав і свобод в її межах.
- •77. Сучасне українське суспільство: тенденції та перспективи. Українські виміри: плюси та мінуси глобалізаційних впливів.
- •78. Чикагская школа социальной экологии. Город как среда обитания
- •79. Теоретичні витоки феноменології.
- •80. Теоретичні основи розуміння соціокультурного розвитку людства
- •81. Транснаціональне громадянське суспільство (у.Бек).
- •Фашизм, нацизм, фалангізм, більшовизм. Спільність та відмінність теоретичних ідеологічних доктрин в плані забезпечення демократії.
- •Феномен повсякденності в соціологічній теорії а.Щюца.
- •Феноменологічні технології пізнання в соціології.
- •Формування структури мусульманського світу.
- •Функції соціогуманітарних наук.
- •Характеристика основних засобів розповсюдження інформації
- •Ціннісний сенс розвинутого громадянського суспільства.
- •Шляхи розвитку людства: загальна схема.
- •А. Щюц та його внесок до розвитку феноменологічної соціології.
- •1. «Огрунтована теорія» б. Гейзера і а. Штрауса. Обгрунтування можливості побудови міні-теорій в якісних дослідженнях.
- •Взаємодія соціологічної служби із засобами масової інформації, основні проблеми.
- •3. Види звітів та їхнє призначення
- •4. Види перевірки статистичних гіпотез
- •5. Види підсумкових документів за результатами соціологічного дослідження
- •6. Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників
- •7. Вимоги до оприлюднення результатів досліджень у змі (наявність резюмуючої частини, структура, мова подання, коментарі).
- •8.Вимоги до оформлення таблиць, діаграм, графіків тощо. Висновки та рекомендації
- •9. Завдання багатовимірного шкалювання в соціології
- •10. Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
- •11. Застосування факторного аналізу в соціології.
- •12. Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів
- •13. Звіт як головний результуючий документ дослідження. Зв'язок звіту із програмою соціологічного дослідження.
- •14. Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
- •15. Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
- •16. Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції Гудмана).
- •17. Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
- •18. Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
- •19. Композиція основної частини звіту соціологічного дослідження.
- •20. Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
- •21. Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
- •22. Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
- •23. Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
- •24. Наративне біографічне інтерв’ю.
- •Наукова новизна як головна цінність наукової публікації.
- •Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
- •Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
- •Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
- •Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою еом.
- •Основні етапи розвитку якісної методології в соціальних науках.
- •31. Основні завдання кількісних методів у соціології.
- •32. Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
- •33. Основні тенденції світової медіа-індустрії. Культурно-ідеологічні наслідки глобалізації медіа.
- •34. Особливості збереження даних якісного дослідження.
- •35. Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
- •36.Особливості мови, коментарів у науковій публікації.
- •37.Особливості написання прес-релізу.
- •38.Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних. Типи індексів.
- •39.Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв'язок.
- •40. Поняття прес-релізу, його цільове призначення.
- •41. Поняття регресії. Види регресій.
- •42. Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
- •43.Призначення наукової публікації та специфіка подання матеріалу.
- •44. Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
- •Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпрегація складових елементів.
- •Розділ звіту «Висновки та рекомендації». Відмінність висновків фундаментальних та прикладних соціологічних досліджень. Вимоги до формулювань рекомендацій.
- •Розрахунок об'єму та помилки вибіркової сукупності.
- •Способи кодування даних якісних досліджень.
- •49. Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
- •50. Структура наукової публікації: стандартні вимоги та обов'язкова інформація.
- •51. Структура та загальні вимоги до написання звіту соціологічного дослідження.
- •52. Сучасні якісні дослідження у зарубіжній та пострадянській соціології.
- •53. Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез
- •54. Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання
- •Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
- •Транскрибування вербальних даних.
- •Триангуляція даних якісних досліджень.
- •Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
- •Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі фгі.
- •Якісні підходи у дослідженнях Чиказької соціологічної школи.
Триангуляція даних якісних досліджень.
Триангуляция - способ проверки и повышения надежности интерпретации в качественном исследовании. Предполагает перекрестную интерпретацию одного и того же случая или фрагмента несколькими дополняющими друг друга источниками. Это могут быть исследователи, работающие в одной команде, а также социологи, представляющие разные точки зрения, теоретические или методологические подходы относительно данного изучаемого объекта, что способствует развитию более полного представления о нем. Возможна также триангуляция, основанная на разных <видениях> данной ситуации, т. е. обращение к разным источникам информации в зависимости от их роли и степени включенности в изучаемый аспект реальности.
Для повышения надежности результатов при исследовательской интерпретации данных применяется метод триангуляции — перекрестной интерпретации некоторого фрагмента, случая тремя исследователями, работающими в команде.
Впервые этот термин использовал Дж. Кемпбелл, считая, что данные, подтвержденные двумя независимыми источниками, более убедительны, чем данные одного источника.
Перекрестная триангуляция осуществляется: а) как сопоставление разных интерпретаций трех различных исследований; б) как сравнение интерпретаций с позиций разных методов; в) как сопоставление данной ситуации с аналогичными результатами, полученными в других исследованиях; г) как повторение результатов на том же объекте через определенный промежуток времени.
Триангуляция повышает надежность данных путем выявления коллективного мнения (или междисциплинарного взгляда) относительно одного эмпирического объекта. Первоначально выясняется независимое мнение разных исследователей по поводу одного и того же объекта. Затем в ходе коллективной дискуссии эти мнения обсуждаются, крайние позиции отбрасываются, оценке выделяется общее рациональное зерно.
В случае индивидуального проекта возможно привлечение двух-трех коллег со стороны для обсуждения спорных или сомнительных интерпретаций, чтобы представить наиболее очевидную для всех, единую трактовку изложенного эпизода или рассказа в целом.
Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
Биографическое интервью является разновидностью полуструктурированного, где тематические блоки соответствуют последовательности основных этапов жизненного цикла респондента: "Детство", "Юность", "Учеба", "Женитьба", "Дети" и т. д. Интервьюер только направляет разговор на определенную тему и умело подводит к следующему блоку, когда, по его мнению, рассказ о данном периоде жизни исчерпан.
Лейтмотивное интервью позволяет проследить динамику одного и того же аспекта жизнедеятельности индивида на протяжении разных периодов его биографии. Например, если нас интересуют отношения между супругами на разных стадиях их совместной жизни, то в процессе беседы, при переходе к каждому следующему периоду жизненной истории, мы будем иметь в фокусе этот аспект и задавать дополнительные вопросы, касающиеся изменений в супружеских отношениях.
Фокусированное интервью предполагает иную тактику: необходимо как можно больше узнать только об одной жизненной ситуации. Исходя из этого, дополнительные вопросы интервьюера направлены на углубление в определенную тему и предполагают все большую конкретизацию субъективного представления о предмете исследования.
Фокусоване інтерв’ю, відрізняється в деяких відносинах від інших типів дослідницького інтерв'ю, хоча на перший погляд вони можуть показатися схожими. У широкому сенсі ці відмітні особливості такі. По-перше, відомо, що обличчя, що інтерв'юються, були учасниками деякої певної ситуації : вони проглянули кінофільм, прослуховували радіопрограму, прочитали памфлет, статтю або книгу, брали участь в психологічному експерименті або в неконтрольованій, але спостережуваній соціальній ситуації (наприклад, в політичному мітингу, ритуалі або заколоті). По-друге, гіпотетично важливі елементи, а також характер, процеси і загальна структура цієї ситуації заздалегідь проаналізовані соціологом. За допомогою змістовного або ситуативного аналізу він прийшов до ряду гіпотез, що стосуються важливості певних сторін ситуації для тих, хто в ній брав участь. По-третє, на основі цього аналізу розроблено керівництво для проведення інтерв'ю, в якому обкреслюються найважливіші області дослідження і гіпотези, які забезпечують виконання критеріїв рельовантності для інформації, яка повинна бути отримана в ході інтерв'ю. І нарешті, по-четверте, інтерв'ю фокусується на суб'єктивних переживаннях осіб по приводу наперед проаналізованій ситуації в спробі отримати від респондентів їх визначення цієї ситуації. Отримувані відповіді допомагають перевірити гіпотези і, в тому ступені, в якому там присутні непередбачені реакції, дають поштовх до появи нових гіпотез, що допомагають проведенню більш систематичного і ретельного дослідження.