Питання 4. Методи науково-педагогічних досліджень.

Педагогіка як наука використовує різні методи дослідження, збагачує і удосконалює їх. Метод науково-педагогічного дослідження —це шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктив­ної закономірності навчання і виховання.

Виділяють дві групи ме­тодів: експериментально-емпіричні і теоретичні.

До першої групи відносять:

• методи спостереження (у тому числі косвенного), накопичення наукових матеріалів і наукових фактів;

• метод виділення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду;

• метод констатуючого, перевіряючого (що уточнює) і перетворюючого експерименту;

• метод природних і лабораторних експериментів, що проводяться на основі педагогічної або дидактичної гіпотези;

• метод тестів (перевіряючих або діагностичних завдань стандартної форми, стандартизованих і по питаннях, і по формі);

• метод анкетування —іменного, анонімного, відкритого і закритого; інтерв’юрування—звичайне і формалізоване;

• вивчення учбової документації і письмових робіт майбутніх фахівців.

До другої групи відносять методи:

• аналізу, синтезу, зіставлення, моделювання, структурно-логічні (у тому числі алгоритмічні), граф-схеми (графічне моделювання);

• фізичне, зокрема елек­троне, моделювання діяльності педагога, екзаменатора, спільної діяльності навчаючого і навчаючогося;

• створення технічних пристроїв, за допомогою яких можливе програвання дидактичних ситуацій, здійснення відповідного тренажу; використання ма­тематичного моделювання, математичних і соціометричних ме­тодов дослідження.

Організовуючи дослідження, слід оптимально об'єднувати комплекс методів, щоб, з одного боку, отримати всебічні знання про раз­виток особистості, колективу, а з іншої — методи повинні забезпечити одночасне вивчення особливостей діяльності, спілкування і ступеню інформованості особистості.

Розглянемо детальніше окремі методи.

Метод педагогічних спостережень передбачає целенаправлене і систематичне сприйняття досвіду роботи педагога і тих, хто навчається в природних умовах. Цей метод допомагає нагромаджувати, вивчати, фіксувати фактичний матеріал. Він дозволяє дослідникові робити певні висновки і формувати думки з тієї або іншої проблеми, створює грунт для певних висновків, які можна перевірити і довести за допомогою інших методів. Наприклад, дослідник спостерігає за діяльністю колежан під час пояснення нового матеріалу, визначає їх активність, фіксує ме­тоди роботи педагога, змістовну частину уроку. Це дає йому воз­можность визначити, наскільки доцільною є така форма роботи пе­дагога з учнями, і перевірити за допомогою іншої методики можливість посилення пізнавальної і творчої активності на уроці.

До педагогічного спостереження пред'являються такі вимоги:

• чітка цільова установка;

• систематичність;

• плановість;

• об'єктивність;

• масовість:

• тривалість

• наявність завдань спостереження;

• передбачуваний результат.

Об'єктивність спостереження можна забезпечити за допомогою тех­нических засобів: звуко- або відеозапису учбових занять. Відзначимо, що приховане спостереження ефективніше, оскільки дає можливість фіксувати природну поведінку учнів на занятті. Спостереження зазвичай використовується на початковому етапі дослідження. Воно дає резуль­тати при поєднанні з іншими методами наукового дослідження.

Метод бесіди (інтерв'ю) використовується для з'ясування відношення тих, хто навчається до того або іншого педагогічного явища. Підготовка дослідницької бесіди вимагає складання плану, цільових питань. Плануючи бесіду, дослідник повинен заздалегідь визначити кількість учасників бесіди, способи фіксації результатів, методи провер­ки гіпотез.

Анкетування—метод письмового опиту; використовується для швидкого здобуття великої кількості відповідей, які допоможуть отримати інформацію про типовість тих або інших педагогічних явищ.

Питання в анкетах можуть бути відкритими (що передбачають вільну відповідь респондентів) і закритими (містити стандартні напе­ред задані відповіді), напіввідкритими і полярними. Анкету слід ап­робувати на невеликій кількості респондентів, щоб визначити міру розуміння питань і при необхідності внести корективи.

Метод рейтингу служить для оцінювання окремих сторін діяльності компетентними суддями, до яких висуваються наступні вимоги: компетентність (знання суті проблеми), позитивне відношення до експертизи, відсутність схильностей до конформізму, тобто наявність власної думки, здатність відстояти її, наукова об’єк­тивність, аналітичність і критичність мислення, самокритичність.

Метод узагальнення незалежних характеристик — узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою спостережень, анкетування і інших методів, зіставлення отриманих відомостей, їх осмислення.

Метод педагогічного експерименту служить для вивчення педаго­гічних процесів і явищ, рішення науково-педагогічних проблем. Виділяють констатуючий, формуючий, контрольний види педаго­гического експерименту.

Констатуючий експеримент проводиться зазвичай на початку дослідження. Його задача—виявити стан справ по тій або інший пробле­мі. При цьому використовуються такі дослідницькі методики, як бесі­да, інтерв'ю, спостереження, що дає дослідникові можливість сфор­мулювати проблему.

Коли встановлено "вузьке місце" в роботі учбового закладу, дослідник приступає до подальшого дослідження і проводить форсований (по І. Харламову, що творчо-перетворює) експеримент, тобто по заздалегідь розробленому плану намагається упровадити свої методики в учбовий процес (наприклад, вводить прийоми самоконтролю в практику учбової роботи учнів). Якщо результати є позитивними, дослідник обгрунтовує необхідність використання його методик в практиці школи. Контрольний експеримент передбачає масове впровадження запропонованих методик в школі.

Метод вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду заснований на вивченні і узагальненні практики роботи кращих шкіл, кол­леджей і педагогів, успішно здійснюючих навчання і виховання. Вивчення передового досвіду і підведення під нього теоретичною осно­ви дуже важливе, інакше педагогічні новини не побачать світ і залишаться надбанням одинаків. Саме завдяки цьому ме­тоду ми знаємо про досвід вчителів-новаторів С. Шаталова, Н. Гузіка, Е.Ільіна і ін.

Дуже важливими в педагогічних дослідженнях є методи другої групи: синтез, аналіз, моделювання і ін.

Так, метод теоретичного аналізу педагогічних досліджень дозволяє зробити глибокі наукові узагальнення по найважливішим питанням навчання і виховання, знаходити нові закономірності там, де не можна їх виявити за допомогою емпіричних методів. Метод теоретичного аналізу широко застосовується також в процесі історико-педагогічних досліджень, коли вивчається творча спадщина педагогів.

Моделювання—метод створення і дослідження знов створеної або матеріально реалізованої системи, яка адекватно відображує предмет дослідження і здатна замінити його настільки, що вивчення моделі дозволить отримати інформацію про цей предмет.

Соціометрія—метод вивчення групової диференціації, який дозволяє аналізувати внутрішньоколективні взаємини. Головне його достоїнство в тому, що створюється можливість представити структуру групи в наочній формі: за допомогою матриць, соціограм, а також кількісної обробки результатів.

Математичні методи, зокрема статистичні, використовуються для кількісного аналізу результатів дослідження. До них відносяться реєстрація — визначення якостей в процесах — і підрахунок їх кількості (наприклад, кількість оцінок "5", "4", "3" і так далі за контроль­ну роботу).

Ранжировка—це розміщення даних в певній послідовності (наприклад, перелік професій, які хочуть вибрати вы­пускники, і ін.).