- •Лекція 1. Психологія як наука. Предмет і методи психології
- •Питання 1. Об'єкт вивчення психології.
- •Питання 2. Основні етапи становлення психології як науки.
- •Питання 3. Основні напрями психологічної науки.
- •Питання 4. Місце психології в системі наук. Галузі психологічної науки.
- •Питання 5. Методологічні принципи психології. Методи психології.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 2. Виникнення і розвиток психіки.
- •Питання 1. Психіка і мозок.
- •Питання 2. Стадії розвитку психіки. Взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм поведінки живих організмів.
- •Питання 3. Свідомість як вищий рівень розвитку психіки. Свідомість і несвідоме.
- •Контрольні питання і завдання
- •Список використаної літератури, що рекомендується
- •Лекція 3. Психологія особистості.
- •Питання 1. Поняття особистості в психології. Самосвідомість особистості.
- •Питання 2. Спрямованість особистості.
- •Питання 3. Особливості поведінки особистості: темперамент і характер.
- •Питання 4. Здібності людини.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 4. Психічні процеси і стани особистості. (4 години)
- •Питання 1. Пізнавальні процеси.
- •Мал. 3. Фігура і фон (по а. Петровському)
- •Питання 2. Емоційно-вольові процеси.
- •Питання 3. Психічні стани особистості.
- •Основні види прояву психіки процеси
- •Властивості особистості
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 5. Особистість в діяльності і спілкуванні.
- •Питання 1. Особистість і діяльність.
- •Питання 2. Спілкування і його структура.
- •Питання 3. Психологічні способи дії в процесі спілкування. Прийоми підвищення ефективності спілкування.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 6. Педагогіка як наука. Предмет, структура і перспективи розвитку.
- •Питання 1. Педагогіка, її основні категорії.
- •Питання 2. Становлення педагогіки як науки. Внесок вітчизняних вчених у розвиток педагогіки.
- •Питання 3. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •Питання 4. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Питання 5. Завдання педагогіки на сучасному етапі розвитку суспільства. Державна національна програма «Освіта» (Україна ххi століття).
- •Питання 6. Роль і місце педагогіки в системі підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації сучасних фахівців.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 7. Теорія освіти і навчання.
- •Питання 1. Предмет дидактики, її основні категорії.
- •Питання 2. Зміст освіти. Принципи побудови освіти. Рівні освіти.
- •Питання 3. Основні типи учбових закладів, їх характеристика. Акредитація учбових закладів. Документи про освіту.
- •Питання 4. Нормативна і учбово-матеріальна база освіти.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 8. Процес навчання як цілісна система.
- •Питання 1. Методологічна основа і рушійні сили процесу навчання. Функції навчання, їх взаємозв'язок.
- •Питання 2. Структура процесу навчання.
- •Питання 3. Поняття про принципи навчання, їх характеристика.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 9. Система навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 10. Методи навчання.
- •Питання 1. Поняття про методи навчання. Метод і прийом. Основні підходи до класифікації методів навчання.
- •Питання 2. Характеристика словесних, практичних і наочних методів навчання.
- •Питання 3. Характеристика репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.
- •Питання 4. Методи стимулювання учбової діяльності. Мотивація у вченні.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 11. Організаційні форми навчання.
- •Питання 1. Поняття про форми навчання. Основні поняття про форми навчання. Основні підходи до класифікації форм навчання в історичному розвитку.
- •Питання 2. Загальна характеристика систем навчання.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 12. Контроль і оцінка результатів навчання.
- •Питання 1. Суть контролю. Педагогічні вимоги до контролю. Види контролю.
- •Питання 2. Функції контролю.
- •Питання 3. Методи контролю.
- •Контрольні питання і завдання
- •Лекція 13. Теорія виховання.
- •Питання 1. Суть, цілі і завдання виховання.
- •Питання 2. Рушійні сили, закономірності і принципи процесу виховання.
- •Питання 3. Характеристика основних напрямів виховання.
- •Питання 4. Методи і форми виховання.
- •Громадська думка колективу;
- •Контрольні питання і завдання
Питання 2. Характеристика словесних, практичних і наочних методів навчання.
Розглянемо деякі методи по джерелу знань, тобто словесні (лекційний, пояснення, розповіді, інструктажа, бесіди); методи самостійної роботи учнів, наочних і практичних.
Лекційний метод (слід відрізняти лекції як форми организації навчання) носить інформаційний характер, передбачає активну діяльність викладача. Його характеризують інформативність, довідність, вживання таких методів пізнання, як індукція і дедукция, аналогія, аргументація, використання аналізу і синтезу. Умовами ефективного використання лекційного методу є: а) четкий план; б) логічно стрункий і послідовний виклад один за іншим пунктів плану; у) доступність, ясність, чіткість викладу ідей, пояснення понять і термінів; г) використання наочності і прийомів, сприяючих запам'ятовуванню матеріалу, активізації уваги слухачів і тому подібне.
Метод пояснення носить інформаційно-дидактичний характер, передбачає велику кількість операційних (як пояснюють, керівних) дій, може містить повторення, роз'яснення, демонстрування, показ наочності. Метод пояснення має більш ширшу сферу вживання, чим лекційний. Він застосовний на темах, на практичних і лабораторних заняттях, при консультуванні.
Метод розповіді передбачає усне оповідання розглядаємого матеріалу. Він зазвичай допомагає всвітлювати приватні питання і займає менше часу на занятті в порівнянні з методами пояснення і лекційним. Метод розповіді допомагає глибоко проникати в розглядаєме явище, процес. Природно, що активну роль в ньому грає викладач. Сфера применения—тема, практичні і лабораторные заняття.
Метод інструктажа інформативний, локальний, близький до учбового розпорядження алгоритмічного типу. При цьому активна роль належить викладачеві. Сфера вживання — лабораторні заняття; у інших організаційних формах цей метод використовується при видачі домашніх завдань, вказівок до теми і тому подібне.
Метод бесіди (полеміча, евристична, полеміко-евристична) передбачає розмову викладача з учнями на основі чіткої системи продуманих питань, вчаться активному засвоєнню системи фактів, новому поняттю або закономірностям. Питання до бесіди мають бути ємкими, сприяючими цілісному сприйняттю. Найбільш ефективною є евристична бесіда, що дозволяє її учасникам самим відшукувати можливі відповіді на проблемні завдання. Сфера вживання — практичні і лабораторні заняття, колоквіуми.
Наочні методи можна розділити на дві підгрупи: методи іллюстрацій і демонстрацій. Перші передбачають показ ілюстративних посібників (плакатів, карт, зарисовок на дошці, портретів вчених і письменників і т. д.). Метод демонстрацій зазвичай пов'язаний з демонстрацією приладів, технічних установок, різного роду препаратів і дослідів. В ході вживання наочних методів використовують всілякі прийоми: обговорення результатів проведених спостережень, покращений показ в кольорі, з додатковими пристосуваннями, показ кінофільмів і діафільмів і тому подібне.
Практичні методи навчання охоплюють широкий діапазон різних видів діяльності учнів. До них відносяться фронтальні лабораторні роботи, практикуми, фронтальні досліди і спостереження, різного виду трудові операції (робота з папером, картоном, деревом, металом, з повчальними машинами, машинами-тренажерами і т. п.).
Практичні методи застосовуються в тісному поєднанні із словесними і наочними, оскільки будь-яка практична дія повинна предварятись інструктивним поясненням педагога.