Питання 2. Функції контролю.

Функції перевірки знань були виділені і якнайповніше вперше описані Е, Перовським в науковій роботі "Перевірка і оцінка знань в середній школі" (1960).

У науковому і дидактичному плані подальшу розробку цього напряму пов'язують з концепціями Ю. Бабанського, М. Ярмаченко, В. Оніщука і інших вчених-педагогів. Перевірка і оцінка знань виконує шість функцій: контролюючу (перевірочну), повчальну, виховуючу, організуючу, розвиваючу і методичну. Перші дві виділяють як основні, а інші—як супутні, але дуже важливі.

Контролююча функція полягає у виявленні стану зна­нь, умінь і навиків як в окремих учнів, так і у всієї групи (класу) для визначення можливості подальшого просування у вивченні програмного матеріалу і в той же час служить засобом конт­ролю ефективності як викладання, так і навчання. Перевірочна функ­ция в умовах підсумкового контролю (іспиту) має ще і оцінну частину, яка істотно ускладнює реалізацію даної функції у зв'язку з тим, що дуже складно об'єктивно оцінити відповіді учнів.

Повчальна функція вимагає такої організації перевірки знань, щоб її проведення було корисне для всієї групи. Вона сприяє самоконтролю (слухаючі відповіді своїх товаришів, кожен може зіставити свої знання із знаннями тих, що відповідають); активізує діяльність кожного члена групи (наприклад, учень бере участь в опиті, зада­ваючі додаткові питання); забезпечує закріплення погано усвоен­ного матеріалу і тому подібне.

Виховуюча функція полягає в привчанні тих, що навчаються до систематичної учбової роботи, до дисциплінованості, виробленні вольових зусиль, допомагає розібратися кожному в своїх знаннях і здібностях. На іспитах повинна виховуватись в першу чергу чест­ність (відповідь без шпаргалок); справедливо і об'єктивно виставлені оцінки також виховують учнів.

Організуюча функція починає діяти задовго до підсумкового контролю, з самого початку навчання, коли викладач дає установки і висуває вимоги, які будуть пред'явлені при тому або іншому виді контролю. Як засоби і форми, що реалізовують цю функцію, відзначимо систему питань за програмним матеріалом, систему кон­сультаций і так далі.

Розвиваюча функція пов'язана з першими двома, оскільки при пра­вильній організації контролю розвивається мислення і формуються вольові, етичні і інші якості особистості, тобто вона реалізується тими, що самі вчаться.

Методична функція здійснюється викладачем для наступного вдосконалення курсу, корекції всього учбового про­цесу.

Питання 3. Методи контролю.

Методи контролю — це способи здобуття зворотної інформа­ції про зміст, характер і досягнення учбово-пізнавальної діяльності учнів, про ефективність роботи вчителя [2]. Вони приз­вані визначити результативність навчання і викладання на всіх етапах учбового процесу. В даний час застосовуються наступні ме­тоды контролю знань, умінь і навиків: усний, індивідуальний, комбінований і фронтальний опити; перевірка письмових, гра­фических і практичних робіт; програмований, стандартизований (машинний і безмашинний) контроль; тестова перевірка; систематичне спостереження за тими, що навчаються в учбовому процесі.

Усний опит — найпоширеніший і ефективніший метод контролю знань, який застосовується при вивченні майже всіх пред­метов і на всіх етапах навчання. Суть його полягає в тому, що педагог в прямому контакті з тим, що відповідає виявляє рівень його знань шляхом різних форм опиту (фронтального, індивідуального або групово­го). Важливими елементами опиту є зміст і характер перевірочних питань. Виділяють (за змістом) репродуктивні, ре­конструктивні і творчі питання і завдання.

Репродуктивні питання сприяють чіткому виявленню певних знань, умінь і навиків (наприклад, довести теорему Піфаго­ра, розкрити основні межі ринкової економіки).

Реконструктивні питання передбачають вживання знань в декілька змінених ситуаціях (наприклад, вказати основні відмінності рефлекторно-асоціативної теорії навчання і теорії поетапного формування розумових дій).

Творчі питання розкривають знання і уміння в нестандартних умовах, на основі складних розумових дій, залежно від конкретного матеріалу.

Індивідуальний опит передбачає грунтовну перевірку знань, умінь і навиків окремих учнів. Його недолік — пас­ивність тих, хто не відповідає. Тому в практику вводиться ком­бінований опит, коли один учень відповідає в дошки, а інші виконують або індивідуальні, або групові самостійні за­дания.

Фронтальний опит дозволяє педагогові у відносно короткий термін перевірити знання у великої кількості учнів, спонукаючи їх до високої активності; сприяє узагальненню і систематизації повто­рюваного матеріалу, що є дуже важливим при переході до вивчення нового матеріалу.

Серед інших методів відзначимо перевірку письмових і графичес­ких робіт (поточних і контрольних). Письмові роботи можуть бути короткочасними (10-15 хв.) і тривалими (45-90 хв.). Цей досить ефективний метод передбачає виявлення знань фак­тического матеріалу, а також розуміння суті предме­тов, що вивчаються, явищ, закономірностей, уміння учнів мислити самостійно. Письмові і контрольні роботи дають можливість ефективніше, об'єктивно і оперативно перевірити знання студентів і є корисною вправою, в процесі якої навчаємий самостійно виконує індивідуальне завдання. Контрольні роботи складаються на основі учбових програм і підручників. При їх розробці ретельно аналізується учбовий матеріал, намічаються питання, які слід включати і такі, відповіді на яких пока­жуть здатність учнів застосовувати знання з практики.

Суть програмованого опиту полягає в пред'явленні всім навчаючимся однакових (стандартных*) вимог, тобто в ході такого опиту застосовуються однакові по кількості і складності контроль­ні завдання або питання. Для оцінювання знань використовуються кількісні характеристики.

Ефективні тестовий опит і оцінка знань. Вони служать для швидкого виявлення рівня засвоєння знань у великої кількості навчаємих. Наприклад, навики—це: а) здатність людини виконувати яку-небудь дію на основі раніше придбаного досвіду; б) спо­соби виконання дій, доведені до автоматизму; у) способи

* Стандарт означає зразок, мірка. Стандартизація — це виділення основних, ти­пових особливостей в об'єктах вивчення і провідних характеристик засвоєння учбової інформації [2].

виконання практичних дій і тому подібне Відповідь: правильно б).

У пе­дагогической теорії і практиці виділяють тести досягнень (усвое­ния знань) і тести інтелекту.

Питання 4. Системи оцінювання і їх коротка характеристика.

Результати учбово-пізнавальній діяльності колежан виражаються в оцінках (характеристиках цінності, рівня або значе­ния яких-небудь об'єктів або процесів). Оцінка, як і контроль, має освітнє і виховне значення. Оцінка учбово-пізнавальної діяльності виражається в оцінних думках і заклю­ченнях педагога, які можуть бути зроблені в усній або письмовій формі. Кількісним вираженням оцінки є відмітка. Об'єктивність і точність виставлення відміток при оцінюванні учбової діяльності учнів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному об'ємі вимог, що пред'являються програмою; 4 бали—за знання в об'ємі вимог програми з невеликими відхиленнями; 3 бали—за знання, які дозволяють працювати далі; 2 бали ставиться тоді, коли рівень зна­ний не дозволяє студентові просуватися за програмою далі. У вищих учбових закладах прийнята така система оцінювання: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", що відповідає цифровій відмітці.

Поряд з балльной системою для виявлення якості знань, уме­ний і навиків застосовується рейтингова система. Її суть полягає в тому, що учні отримують певну кількість балів за різні види робіт, які підсумовують і визначають рівень знань, умінь і навиків учнів. Зазвичай вимоги, що пред'являються до рейтингової оцінки, доводяться до відома навчаючихся; їм пояснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки акти­визують учбову діяльність, сприяють творчій роботі, про­явленню ініціативи, викликають інтерес до навчання.

Обліком учбової роботи є осмислення кількісних підсумків учбової діяльності учнів за певний період. Основою цього обліку служить фіксація результатів всіх видів контролю, який виражається у виді відміток в класних (групових) журналах і інших формах документації, а також оцінні думки педагогів.

Облік учбової роботиучнів проводиться по темам, розділах про­грами, підсумках чверті, півріччя (семестру) або навчального року.

Відповідно до педагогічних вимог психолого-педагогічний аналіз у поєднанні з кількісними і якісними характеристиками дає можливість судити про успіхи роботи як педагогів, так і учнів.