Питання 2. Стадії розвитку психіки. Взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм поведінки живих організмів.

Проблему розвитку психіки у вітчизняній психології вирішують виходячи з уявлень про психіку як особливу форму віддзеркалення. Під психікою розуміють властивість високоорганізованої матерії (мозку) відображати об'єктивну реальність і на основі формованого при цьому суб'єктивного психічного образу регулювати активність, поведінку, діяльність.

Взагалі віддзеркалення як здатність організму відповідати на вплив середовища є загальною властивістю матерії. Але віддзеркалення в світі живої і неживої матерії різне.

Для неживої матерії віддзеркалення можливе лише на фізичному або хімічному рівні.

Жива матерія володіє біологічною формою віддзеркалення (подразнює), тобто здатністю змінювати фізіологічний стан (на рівні обміну речовин) під впливом біологічно значимих дій, безпосередньо пов'язаних з життєдіяльністю орга­низма.

Подразливістю, наприклад, володіють всі рослини. Істотною особливістю їх реагування на зовнішнє середовище є те, що рослинні форми не сприймають дій, які не входять в процес безпосереднього обміну речовин.

Віддзеркалення на психічному рівні, по гіпотезі А. Леонтьєва [5], ха­рактеризується появою в живих організмах чутливості — властивості реагувати на дії, які самі по собі безпосередньо не впливають на життєдіяльність організму, а лише сигналізують про наявність біологічно значимих дій, забезпечуючи тим самим кращу адаптацію живого організму до навколишнього світу.

Наприклад, запах не є їстівним, але вказує, в якому на­прямі потрібно рухатися, щоб добути їжу. Червоне світло светофо­ра сам по собі не несе небезпеки, але сигналізує про її наявність.

Таким чином, чутливість можна вважати об'єктивною при­знаком виникнення психіки.

На стадії елементарної чутливості живий організм реагуєт лише на окремі властивості предметів зовнішнього світу.

На стадії наочного сприйняття активність тварини визначається дією не окремих властивостей, але предмету в цілому, тобто зовнішній світ відбивається у виді цілісних образів.

Істотною особливістю стадії інтелекту є віддзеркалення не лише предметів, але і зв'язків між ними.

Рівень розвитку психіки виявляється у формах поведінки тварин.

Виділяють природжену і придбану в процесі життя форми поведінку тварин.

Природжені форми поведінки — інстинкти, засновані на без­уиовних рефлексах, слабо залежать від короткострокових змін в середовищі проживання тварини. "Включення" інстинкту викликає розгортання серії послідовних дій з генетично заданою про­грамою.

Часто інстинктивна поведінка (наприклад, у мурашок, бджіл) вражає своєю "доцільністю". Але це явище, що лише видається. Якщо змінити зовнішні умови, і інстинктивні дії втрачають сенс.

Так, інстинктивна поведінка павука, що кидається на муху, яка запуталась в павутині, викликається вібрацією, і якщо до павутини піднести виб­рируючий камертон, павук кинеться на нього точно так, як і на муху.

Придбаними в процесі життя є навики і інтеллек­туальна поведінка тварин, засновані на утворенні умовних рефлексів.

Навики виробляються унаслідок удосконалення психічної діяльності відповідно до конкретних умов місця існування в результаті вправ. Так, курча, що тільки що з'явилося на світ, клює всі дрібні предмети, але вже через декілька днів зі всіх дрібних предметів розпізнає їстівні.

На основі формування навиків можливе дресирування тварин, коли у них систематично підкріплюються (як правило, їжею) необ­хідні рухи і усуваються (шляхом покарання) небажані.

У зв'язку з цим представляє інтерес відомий "експеримент Т" по "дресируванню" дощових черв'яків. У цьому експерименті було влаштовано так, що черв'як, який повз по вертикальній паличці букви "Т", повертаючи праворуч, отримував слабкий удар електричним струмом. Якщо ж він повз на­лево, то падав на землю. При багатократному повторенні досвіду черв'яки ста­рались повзти лише наліво, тобто міняли свою поведінку з врахуванням сприятливіших зовнішніх умов.

Безумовно, яскраво виражені навики спостерігаються у тварин, які мають кору головного мозку.

Інтелектуальна поведінка тварин заснована на віддзеркаленні складних зв'язків між окремими предметами. Істотною його особливістю є здатність вирішувати завдання, здійснюючи попередні підготовчі дії. При цьому часто зовнішні предмети використовуються як знаряддя, що допомагають вирішити завдання.

Інтелектуальний характер носять скоріше всієї дії приматів (людиноподібних мавп) і, за спостереженнями деяких дослідників, дельфінів.

Наприклад, мавпа може використовувати палицю, щоб збити банан, до якого вона не може дотягнутися, або, поставивши декілька ящиків один на іншій, "зірвати" яблуко, підвішене до стелі.

В той же час інтелект мавп якісно відмінний від мислення людини. Хоча мавпи можуть виконувати вельми складні дії і краще, ніж інші тварини, орієнтуватися в новій ситуації (що багато в чому пов'язане з наявністю у них кінцівок, подібніх руці людини), проте здійснюють подібні дії лише з тими предметами, які знаходяться в місці їх існування і безпосередньо потрапляють в поле органів чуття.

Мавпи не здібні до абстрактного логічного мислення, яке притаманне людині. У зв'язку з цим широко відомий досвід з шимпанзе Рафаелем, який навчився гасити ящик з їжою, що горів, гасити водою з бачка. Коли Рафаель і ящик, що горить, опинилися на одному плаваючому по озеру плоті, а бачок з водою — на іншому, то мавпа по бамбуковій жердині дісталася до плоту з бачком, щоб набрати звідти води і погасити вогонь. Узагальнений образ води, яку можна використовувати для гасіння вогню незалежно від того, де вона знаходиться, у мавпи не сформувався.

Розвиток психіки тварин обумовлений чисто біологічними за­конами. Така біологічна обумовленість робить психіку тварин якісно відмінною від людської свідомості, яка підкоряється перш за все законам суспільно-історичного розвитку.