Питання 5. Методологічні принципи психології. Методи психології.

В цілому методологія (від греч. methods — шлях дослідження, пізнання, logos — навчання) визначає ті принципи, прийоми, якими керується людина в своїй діяльності.

Вітчизняна психологія як методологічні виділяє наступні принципи матеріалістичної психології:

1. Принцип детермінізму, який застосовується для аналізу природи і суть психічних явищ при розгляді останніх у взаємозв'язку з явищами зовнішнього світу. Згідно цьому принципу психіка визначається способом життя і змінюється з зміною зовнішніх умов, будучи при цьому детерминантою поведінки і діяльності людини.

2. Принцип єдності свідомості і діяльності, що стверджує, що свідомість і діяльність знаходяться в нерозривній єдності, яке виражається в тому, що свідомість і взагалі всі психічні властивості людини не лише виявляються, але і формуються в діяльності. Цей принцип дозволяє при вивченні діяльності виявляє ті психологічні закономірності, які забезпечують успішність досягнення її мети.

3. Принцип розвитку означає, що прояви психіки можуть вірно зрозуміти, якщо вони розглядаються в безперервному раз­витку як процес і результат діяльності.

Методологічні принципи втілюються в спеціальних емпіри­чних (від грец. етреiria—досвід) методах психології, за допомогою яких виявляються істотно важливі факти, закономірності і механізми психіки.

До основних методів психологічного дослідження відносять спостереження і експеримент.

Спостереження як метод психології полягає у фіксації проявів психічних явищ в поведінці на основі їх безпосереднього сприйняття.

Наукове спостереження робиться із строго певною метою, заздалегідь визначеними ситуаціями і особливостями поведінки, яка повинна стати об'єктом вивчення, а також розробленій систе­мі фіксації і запису результатів. При цьому важливим є, щоб в спостереженні брало участь декілька людей, а остаточна оцінка повинна пред­ставлять собою середнє із спостережень. Ці заходи робляться для зменшення впливу характеристик спостерігача на процес сприйняття.

Розрізняють наступні види спостереження:

• нестандартизоване, коли дослідник користується загальним планом спостереження;

• стандартизоване, при якому реєстрація фактів йде на основі детальних схем спостереження, заздалегідь визначених зразків поведінки.

Залежно від положення спостерігача виділяють спостереження:

- включене, коли дослідник є учасником тієї груп­пы, за якою він спостерігає;

- просте, коли особливості поведінки фіксуються з боку. Це пасивний метод здобуття психологічних фактів, оскільки дослідник не може вплинути на хід подій або повторити їх. За допомогою цього методу складно встановити точну причину вчинку, дії, оскільки фіксуються лише зовнішні їх прояви. В той же час пасивність спостерігача дозволяє вивчати поведінку в природних умовах, не спотворюючи природного ходу подій в резуль­тате втручання, як це може статися в експерименті.

Експеримент відрізняється від спостереження в першу чергу тим, що передбачає цілеспрямовану організацію психологом ситуації дослідження; це дозволяє відносно строго контролювати умови його проведення, не лише описати психологічні факти, але і пояснити причини їх появи.

Ця гідність експерименту частенько обертається недоліком: складно організувати експериментальне дослідження так, щоб досліджуємий про нього не здогадувався. Знання людини про те, що вона—предмет вивчення, як правило, викликає скутість випробовуваного, тривогу і ін., особливо якщо дослідження проводиться в спеціальних умовах, наприклад в обладнаній лабораторії (лабораторний експеримент).

Тому часто використовується природний експеримент, при якому дослідник активно впливає на ситуацію, але у формах, що не порушують її природності, наприклад в процесі трудової діяльності людини.

У констатуючому експерименті перевіряють наявність зв'язку між певними фактами або явищами. Формуючий експеримент передбачає активний, цілеспрямований вплив експериментатора на випробовуваного з метою формування його психіки.

Окрім основних в психології виділяють допоміжні методи:

• опит—сбор первинної вербальної інформації за допомогою за­здалегідье складеної сукупності питань в процесі безпосереднього (інтерв'ю) або опосередкованого (анкетування) кон­такта між дослідником і досліджуваним;

• тести — система стандартизованих завдань, які дозволяють виміряти рівень розвитку певної характеристики людина —інтелекта, творчих здібностей і др.;

• вивчення продуктів діяльності — кількісно-якісний аналіз різних документальних джерел (щоденників, ви­деозаписів, газет, журналів і ін.).

Залежно від завдань конкретного дослідження методи психології втілюються в приватні методики (наприклад, метод спостереження реалі­зується різним чином в ході дослідження трудового колективу і учбової групи).

Міра надійності результатів вживання методики багато в чому залежить від умов, в яких організовується дослідження (часу су­ток, наявності або відсутності сторонніх шумів, манери поведінки дослідника, самопочуття випробовуваного і ін.).