Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

§ 2. Спроби підноялення української ішцюшммни державності

§ 2. Спроби иідиок и-ііия української національної державності

Розділ 4. Держала і право України в роки великої Вітчизняної війни

Д ля формування, озброєння і навчання винищувальних бата­льйонів при НК13С УРСР. обласних, міських і районних управлін­нях та відділах були організовані оперативні групи. Організація і напрями роботи оперативних груп визначались у розпорядженні наркомату внутрішніх справ УРСР від 16 липня 1941 р.

На органи внутрішніх справ та державної безпеки лягла пля­мою репресивно-каральна функція. Це передусім участь у діяльно­сті «загороджувальних загонів», яким, згідно з сумнозвісними нака­зами міністра оборони СРСР № 160 віл 16 серпня 1941 р. і № 227 від 28 липня 1942 р., надавалося право розстрілу «у позасудовому по­рядку» Ці загони брали участь у знищенні значно: кількості в'язнів радянських тюрем1.

Основні завдання органів НКВС з розгортання в тилу ворога збройного опору сформульовано директивою НКВС УРСР від 14 серпня 1941 р. З липня 1941 р. до червня 1942 р. тільки органами НКВС УРСР було сформовано, підготовлено, озброєно і закинуто в тил ворога 778 партизанських загонів, 662 диверсійні групи, які на­лічували близько ЗО тис. чоловік, а також 505 розвідників, кур'срів, зв'язкових.

Відповідно до Указу «Про воєнний стан» значно розширились обов'язки органів міліції Низкою наказів, директив НКВС СРСР і УРСР конкретизовано завдання органів міліції в умовах воєнного часу. З початку війни структура міліції не зазнала особливих змін, змінилась сама організація роботи, з'явилися нові напрями діяль­ності, наприклад боротьба а організованим бандитизмом, дезерти­рами, вилучення зброї в населення. У прифронтових районах всі працівники міліції були переведені на казармений стан. При набли­женні фронту багато представників міліції зі зброєю в руках стри­мували наступ військ противника.

>* колах української політичної еміграції до початку Вели­ кої Вітчизняної війни панувах. ^нтопана думка, що у воєнному зіткненні двох держав може з'явитися перс­ пектива відновлення Української Народної Республіки або Української держави часів гетьмана II. Скоропад­ ського1.

Найрадикальніша частина організованої еміграції — організа­ція українських націоналістів (ОУН-революційна) під керівництвом С. Бандери на початку 1941 р. установила контакти з представни­ками військового керівництва нацистської Німеччини. У квітні було укладено обмежену угоду про співпрацю. Німці погодились підготу­вати близько 700 бойовиків, які були поділені на два батальйони: «Нахтігаль» і «Роланд» для використання іх на Східному фронті з диверсійно-розвідувальною метою. Рух, очолюваний Бандерою, дістав назву ОУН-б.

Поміркована частина партії ОУН-м на чолі з А. Мельником напередодні війни створила товариство українських вояків, плану­ючи зайнятися організацією української армії, а також направила певну кількість перекладачів на службу у німецькі частини.

Проте німецьке політичне керівництво ніколи не розглядало ОУН як надійного союзника в поході на Схід і відводило їй роль до­поміжної сили. Цілям нацистського керівництва суперечили праг­нення українських націоналістів — скористатися війною між Ні­меччиною і СРСР і домогтися створення незалежної Української держави.

Цілі ОУН-м у разі війни між Німеччиною і СРСР були сфор­мульовані в меморандумі А. Мельника від 14 квітня 1941 р., в якому передбачалась можливість тісного співробітництва з нацистською Німеччиною, говорилось, що мета цій організації — відновлення не­залежної і суверенної Української держави. У цей же день з'яви­вся відозва до всіх українців, яку підписали 116 політичних, громадських, військових діячів із різних політичних середовищ, які мешкали в еміграції, в якій наголошувалось на необхідності віднов-жння Української суверенної держави.

1 Білас І /'. Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953: Суспільно-політич­ний та історико-прпвовий аналіз. — Кн 2. — К, 1994. — С 267—271.

332

Український намкіна.и.і.м під ЧМ Другої світової війни // Мала енциклопедія тно-лгржавознавствй. — К, 1996. — С. 803.; «Медовий місяці.» з нацистським режимом . України. 1999 — 10 жовт — С. 6—7.

333

Розділ 4. Держава і право України я роки Великої вітчизняної війни