Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Украимская сср в Великой Огечсствеїгаой войме Советского Союаа 1841—1945 гг — к, 1975. — т. 3. — с. 172.

348

§ я. Відновлення радянської влади в Україні

В иходячи з міркувань зовнішньополітичних інтересів керів­ництва СРСР, згідно з законом, прийнятим на X сесії Верховної Ра-СРСР, союзні республіки отримали право утворювати союзно-республіканські наркомати закордонних справ та оборони.

Українська РСР як республіка, яка робила значний внесок у розгром загарбників і зазнала дуже великих втрат, була в числі тих держав, які Пули найбільш заінтересовані в охороні своєї без­пеки.

5 лютого 1944 р. був утворений Народний Комісаріат Закор-них Справ УРСР на чолі з О. Є. Корнійчуком. У структурі НКЗС ередньо передбачалося створити більш як 10 відділів, але фак-іно працювало лише три, в яких до червня 1944 р. працювало 40 дипломатів, які виконували окремі доручення союзного НКЗС та уряду республіки. 12 липня 1944 р посаду наркома зайняв Д. 3. Ма-вуїльський1. Робота цього наркомату значною мірою була обмеже­на, а після вирішення питання про вступ України в ООН робота наркомату закордонних справ стала майже фікцією.

Одночасно з наркоматом закордонних справ створювався нар­комат оборони (НКО) УРСР. Наркомом оборони України було при-звачено генерал-лейтенанта В. II. Гсрасименка, який за активній лп М. С. Хрущова розробив структуру НКО. Ця структура була викладена у постанові РНК УРСР »Про формування апарату на­родною комісаріату оборону УРСР». Передбачалося створення Ге­нерального штабу Червоної армії УРСР з 8-ма управліннями та &-ма відділами. Але НКО УРСР отримав з Головного Управління формування та укомплектування НКО СРСР Положення про на­родні комісаріати оборони в союзних республіках від 23 червня : р., згідно з яким республіканські наркомати не отримали най-івнішого — права керувати шйськами, вони ставали проміжною ланкою між округами та НКО СРСР. Неодноразові спроби україн­ського керівництва змінити це положення успіху не мили. Справжні республіканські наркомати оборони і республіканські військові фор­мування керівництву СРСР були непотрібні. Тому коли остаточно увалось питання про вступ України в ООИ гру *в розширення ірав союзних республік у галузі оборони» було закінчено, і нарко­мат оборони УРСР фактично ліквідовано2.

Т абачмик Д. В Україна на шляху у світ. Керівники мовнішньополітичних відомств України в 1917—1996 рр. (Біографічні нариси, документи і матеріали). — К. 1996. — С 245—255. Хрестоматія а І | саии і права України. — Т. 2, — С. 436—437,

.'оингвііч В Військове будівництво в Радянській Україні (кінець 30-х — 80-ті роки XX от) В книзі Історія Українського війська 1917—1995. — Л . 1996. — С 430—447

349

Розділ 4. Держава і право України в роки Великої Вітчизняної війни

У період 1943—1945 рр. значна увага уряду УРСР приділя­лася оперативному керівництву відбудовою та організацією діяль­ності народногосподарського комплексу республіки. Особливо важ­ливими були питання житлового будівництва. У зв'язку з цим Ука­зом Президії Верховної Ради УРСР від 10 серпня 1943 р. утворював­ся республіканський наркомат житлово-цивільного будівництва. Для затвердження проектів забудови міст та інших населених пунктів і здійснення державного архітектурно-будівельного контролю поста­новою Раднаркому УРСР від 15 грудня 1943 р. було організовано Управління у справах архітектури при Раднаркомі УРСР, а у квіт­ні 1945 р. — Управління у справах сільського і колгоспного будівни­цтва.

Для керівництва культурно-освітньою і видавничою справами в республіці указами Президії Верховної Ради УРСР у вересні 1943 р. при Раднаркомі УРСР було утворено Управління у справах по­ліграфії і видавництв, а в січні 1945 р. — Управління у справах кінематографії, Комітет у справах мистецтв і Комітет у справах культурно-освітніх установ.

Раднарком УРСР уже з перших днів визволення українських земель розгорнув відбудовні роботи в усіх галузях народного гос­подарства республіки, приділивши особливу увагу відродженню кам'яновугільної промисловості Донбасу. Раднарком УРСР і ЦК КП(Б)У в постановах від 15 лютого 1943 р. «Про організацію видо­бутку вугілля і відбудову шахт Донбасу» і від 15 серпня 1944 р. «Про дальші заходи по відбудові вугільної промисловості Донбасу для забезпечення вугіллям чорної металургії, залізничного транс­порту і воєнної промисловості Півдня» накреслити план відбудови промисловості України.

Передбачалися невідкладні заходи з відбудови конкретних підприємств. Так, в постанові ЦК КП(б)У і Раднаркому УРСР від ЗО вересня 1943 р. «Про відбудову Ново-Краматорського заводу і Старо-Краматорського заводу» зазначалося, що відродження цих заводів є головним воєнно-політичним і господарським завданням партійних і радянських органів Сталінської області.

Раднарком УРСР розробив низку заходів, спрямованих на відбудову енергетичного господарства, залізничного транспорту і підприємств зв'язку. Значна увага була приділена розвитку проми­словості, що виробляла предмети споживання.

З метою найшвидшого відродження сільського господарства оживалися заходи щодо відновлення МТС, радгоспів та електри­фікація сіл.

350